Заборона книг із Росії: за та проти

24/05/2016

Народний депутат, член фракції «Народного фронту» Остап Семерак запропонував Мінекономіки розглянути можливість заборони ввезення на територію України книг, надрукованих в Росії. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook: «Я готовий звернутися з такою пропозицією до фракції «Народного Фронту», коаліції, уряду та особисто прем’єр-міністра».

Свою пропозицію Семерак обґрунтував постановою уряду від 30 грудня минулого року, яка визначила перелік російських товарів, які потрапили під санкції. «На мій погляд, головна зброя Росії, котру вона використовує проти України протягом століть, – не їжа і миючі засоби. Це – мова і церква. Доти, поки в Україні читатимуть детективи про феесбешників та битимуть поклони «во славу Кіріла», будуть розбрат і зневіра між нами, українцями. Не варто перераховувати скільки разів московити забороняли нам, українцям, писати, читати і навіть думати рідною мовою. Перелік цих історичних дат відомий кожному школяру. Втім, саме зараз ми маємо реально добру нагоду нарешті зупинити експансію споживацької російськомовної культури. Ми ж не купуємо російські товари в супермаркетах. Давайте припинимо забивати мізки українців російською літературою. Так само вчинимо і з серіалами, які також є продуктом виробництва, і можуть бути заборонені до ввозу на митну територію України», – наголосив депутат.

Крім того для прийняття остаточно рішення Семерак запропонував висловити свої позиції письменників та книговидавців. Найактивніше висловився директор харківського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

Він вважає, що така заборона вимагає прогнозу наслідків. «Безумовно підтримую таку міру, готовий це аргументувати, також вважаю обов’язковим для професіоналів ринку звернутися до журналістів і читачам з роз’ясненнями. Насамперед він наголосив, що заборону має стосуватися ввезення книг, які походять з території Росії, але не заборону книг російською мовою. Як приклад він навів США та Канаду, які не допускають комерційного ввезення літератури з Великобританії тощо. «У перші півтора року збройного конфлікту на Сході України постійно програвала інформаційну війну, як на своїй території, так і на території Європи. Є надія, що потенційний заборона покладе край гібридної війні на полицях наших книгарень. І з них поступово зникнуть книги, що прославляють силові структури Росії, перекручено подають нашу історію, що ображають національну гідність українців», – наголосив видавець.

«Комерційна складова, безумовно, присутня. Маленький ринок, що знаходиться поруч з великим, завжди відстає у своєму розвитку. Не може існувати “магазин біля дому” поряд із гіпермаркетом, він мимоволі або закриється або перетвориться в магазин “ексклюзивних товарів”. Так і український книжковий ринок – наші видавці лише доповнюють російський ринок деякою кількістю “специалітетов”, але не конкурують з ним», – зазначає видавець. «Якщо держава хоче підтримати створення окремого ринку, вона повинно або закрити кордони для російської книжкової продукції через антимонопольне законодавство, або шляхом спеціального законодавства та консультацій з європейськими партнерами розділити зону копірайту російської мови, або застосувати силове вирішення», – вважає Красовицький.

Проте він зазначає, що для розвитку української книги також необхідні спеціальні зміни у законодавстві, пов’язані з контролем в місцях продажів, з боротьбою проти піратського тиражування книг, із захистом авторських прав в інтернеті тощо.

Йому заперечив президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. «Будь яка війна, а особливо інформаційна, має свої закони… У нас що, вже прийнято державну стратегічну програму підтримки книговидання та читання, чи ми готуємось відбивати чергову атаку уряду на податкові пільги для вітчизняної книги та знову розказувати йому на пальцях про необхідність фінансування участі України у міжнародних книжкових заходах, щоб світ, врешті-решт, дізнався, що у нас теж видають книжки?», – запитує він.

Співзасновник львівського видавництва «Урбіно» вважає, натомість, що позиція Красовицького є хибною насамперед тому, що йдеться не про україномовну, а про російськомовну книгу, видану в Україні. «Модерна українська нація не може обійтися без розвиненого україномовного книгодрукування. І саме його ми маємо розвивати», – вважає вона.

«Нам потрібно не ввозити книги, а купувати ліцензії на видання. І заробить той, хто продає права… З кінопрокатом, до речі, аналогічна фігня. Ми копії купуємо в них.», – зазначає Андрій Кокотюха. Він також вважає, що необхідно «активно пропагувати читання і, що дуже важливо, ставитися до видавничої справи, як до бізнесу, а не як до меценатства. Чи благодійництва. До книжкового бізнесу в Україні треба застосувати правила кінобізнесу», – наголошує він.

Нагадаємо, що від 4 червня 2015 року в Україні діє закон, що забороняє давати прокатні посвідчення усім фільмам6 виробленим в Росії після 1 січня 2014 року.

Джерело: http://zaxid.net/news/showNews.do?zaborona_knig_iz_rosiyi_za_ta_proti&objectId=1379414

No Comments

Залишити відповідь