Як в Україні розбудовується мовна політика

29/01/2019

З початком бойових дій на Донбасі стало зрозуміло, що питання мови – це не лише питання гуманітарної, а й безпекової політики. Роки стирання української самосвідомості навязуванням  російськомовного продукту призвели до того, що в країні виросло ціле покоління, яке не знало українських музикантів, письменників та фільмів. Лише після Революції гідності Україна почала випрацьовувати власну мовну політику.

Про те, як після Революції гідності відновлювалась українська мова та культура у матеріалі “Прямого”.

“Лагідна українізація”

У червні 2017 року було ухвалено закон, який передбачає запровадження мовних квот у всіх українських медіа. З 13 жовтня 2018 року загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язали забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту. Для місцевих мовників цей відсоток дещо нижчий — 60%.

Закон спершу піддавався жорстокій критиці, мов немає такої кількості українського контенту, щоб забезпечити ефіри радіостанції, немає україномовних фільмів та продуктів телевиробництва. Однак практика показала інше – з запровадження квот почала зростати україномовна культурна індустрія.

Під час офіційного візиту на Рівненщину, президент України Петро Порошенко розповів, що україномовний ефір на загальнонаціональних мовниках сягає 79%, а на місцевому та регіональному рівні – 99%

Кількість україномовної музики на українських радіостанціях сягнула 55%.

Почався розвиток книговидавництва. Україномовні книги та брошури становлять майже 78% від загального обсягу, а російськомовні – 15%.

Такий стрімкий розвиток україномовного контенту, завдяки зниклим з екранів “галубим аганькам” та кілограми макулатури “донцовсько-вільмонтовського”, дав стрімкий поштовх та впізнаваність українській культурі закордоном та підвищив її популярність на самих українців.

“Червоний”, “Кіборги” та “Дике поле”

Один з важливих факторів розвитку української мови та культури став звісно розвиток українського кінематографа.

Так лише протягом 2018 року в прокат вийшло 35 повнометражних українських фільмів. А касові збори за українське кіно вимірюються десятками мільйонів гривень, ось лише кілька “рекордних” прикладів: військова драма про оборону Донецького аеропорту “Кіборги”, зібрала понад 23 млн гривень, комедії “Скажене весілля”- 55 млн гривень, а “Я, ти, він, вона” – майже 70 млн гривень.

У 2019 році на розвиток українського кіновиробництва планують витрати 521 млн гривень, що на 20 млн більше, ніж у 2018 році.

І кожен українець може побачити в прямому сенсі цього слова куди йдуть бюджетні кошти: уже вийшли в прокат: бойовики “Червоний” та “Позивний “Бандерас”, військова драма “Кіборги”, історичні фільми “Щоденник Симона Петлюри” та “Король Данило”, український істерн “Дике поле”, комедії “Скажене весілля”, “Я, ти, він, вона”, “11 дітей з Моршина” та ще дуже багато інших фільмів.

Окрім того очікуються: трилер “Птах душі” (Стус), історична драма “Крути 1918”, військова драма “Черкаси”, український мюзикл “Гуцулка Ксеня” та інші.

Українське кіно визначають на міжнародних конкурсах. Так переможцем на престижному Каннському кінофестивалі став фільм Сергія Лозниці “Донбас”.

Захищати свічечку літери Ї

У жовтні, українські парламентарі у першому читанні проголосували за законопроект № 5670-д, який визначатиме вектор мовної політики в Україні. “За” відповідний проект закону проголосував 261 нардеп.

Згідно з законопроектом, єдиною робочою мовою в будь-яких державних чи комунальних установах, судах і армії стає українська. Також українська, як єдина мова, визначається у таких сферах, як освіта, наука, медицина, спорт і транспорт.

За порушення закону наступає адміністративна відповідальність. Порушникам загрожують штрафи до 8500 тисяч гривень

Окрім того, закон зобов’язує ЗМІ перейти на українську мову. За порушення закону представники медіа заплатять штраф у 10 200 гривень. При повторному порушенні ця цифра зростає майже до 12 тисяч гривень.

За виконанням закону стежитимуть так звані “мовні інспектори”. Вони зможуть бути присутніми на засіданні будь-яких державних органів, вимагати документи у громадських організацій і політичних партій, а також призначати розміри штрафів. Всього їх буде 27 осіб на всю країну (по одному на кожну адміністративну одиницю), а підзвітними вони будуть “Уповноваженому з питань захисту державної мови”. Останньому можна буде поскаржитися на публічну зневагу державної мови, після чого Уповноважений може запустити мовну перевірку в тому або іншому держоргані.

Окрім того, згідно з законопроектом, створять Національну комісію зі стандартів державної мови, яка надалі затверджуватиме правила української мови. Також на її базі створять Центр української мови для тестування чиновників на знання української мови. Зазначається, що без сертифіката від цього центру не можна буде балотуватися на пост президента або депутата будь-якого рівня.

За словами віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, у другому читанні закон можуть ухвалити уже в лютому, і Україна матиме нарешті законодавчу базу для регуляції мовної політики.

“Буквар дипломатії”

5 вересня 2017 року Верховна Рада України ухвалила проект закону про освіту, який передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Закон різко розкритикували представникик Польщі, Румунії, Болгарії та Греції, як такий, що утискає права національної меншини.

Після низки зустріч на урядовому рівні, Польща, Румунія, Болгарії та Греція отримали достатні відповіді на свої запитання та заспокоєння, що вивчення державної мови не впливатиме на розвиток мов національних меншин.

Натомість між Угорщиною та Україною спалахнув справжній дипломатичний конфлікт.

У березні глава МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв заблокувати засідання комісії Україна-НАТО, заплановане на липень 2018 року. також Угорщина не підтримала проведення зустрічі міністрів оборони ЄС та України, у квітні 2018 року.

Від України вимагають гарантій, що закон про освіту не набуде чинності до 2023 року та до нього внесуть зміни.

Однак уже в грудні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відзначив інтенсивний прогрес у двосторонніх відносинах Будапешту та Києва.Більше того Угорщина погодилась відкрити безкоштовні курси українською мови для своєї національної меншини в Закарпатті.

Протягом цих чотирьох років можна спостерігати не лише, як якісно сформована національна мовна політика починає давати результати: появу конкурентноздатного україномовного контенту, збільшення використання української мови в побуті, ставлення з підозрою до російськомовного контенту. Захист свічечки літери Ї нарешті став приорітетом не лише патріотичної громадськості, а й державної політики.

Джерело: prm.ua

No Comments

Залишити відповідь