Як українська книга витісняє російську з полиць книгарень та бібліотек

04/02/2018

Чому у книжкових магазинах видань теми бізнесу чи психології російською мовою безліч, а от українською – катма? Це питання дослідили журналісти Вичерпно.

Книгарні: «Що видавництва друкують, те ми і продаємо»

Зазвичай, літератури таких рубрик як психологія, економіка, дім-сад-огород, дозвілля, здоров’я замало на полицях українських книгарень. Директор книжкового супермаркету «Буквиця» Наталія Прокопчук пояснює це тим, що наші українські видавництва ще не встигли переорієнтуватися на друк цієї літератури. Ще одну причину вона вбачає у тому, що саме російські видавництва найбільше видавали літератури подібного профілю. А також, на її думку, російською мовою ця інформація сприймається легше.

– Як-не-як ми ще двомовні і спеціальна література сприймається краще російською, термінологію нелегко перекладати. Можливо, проблема існує ще й у відсутності фахівців, які б подавали таку інформацію так, щоб вона була доступною всім. Тому тут причина не тільки в тому, що не хочуть, а й в тому, що не можуть, — сказала Наталія Прокопчук.

На відміну від «Буквиці» у книгарні «Джерело» є попит на психологію. «Бачте, розібрали», — хвалиться продавчиня Оксана. А от на книги про моду, здоров’я, дім-сад-огород, дозвілля у більшості книгарень попит мізерний. Продавці книжок пояснюють це тим, що цю інформацію люди знаходять в Інтернеті й купівля книг цих рубрик вже є неактуальною.

Продавці черкаських книгарень розповідають, що за останній рік наші видавництва почали друкувати українською мовою значно більше: художню, історичну літературу, класику, сучасну прозу. Найбільший попит має художня та дитяча література. На останній видавці акцентують найбільше уваги.

Продавчиня «Джерела» Оксана розповіла, що коли прийшла працювати у книгарню 10 років тому, вся дитяча література на стелажах була російською мовою, а от зараз переважно українською.

– Питома вага української літератури у наших книгарнях набагато більша, ніж була 2-3 роки тому, десь 70%. Раніше було навпаки. Коли ми відкривалися у 2011 році, книг українською мовою було десь відсотків 20. Це був жах, — розповіла Наталія Прокопчук.

Таке відсоткове співвідношення двомовності підтверджує і бухгалтер книгарні «Кобзар» Альона Мишенко:

– У нашій книгарні приблизно 30 відсотків книг російською мовою. Поступово з’являється все більше української книги.

Причиною збільшення приросту українськомовної книги на теренах України стала й заборона на ввезення на її територію російських книг з антиукраїнським змістом. Але поки держава не розробила механізм перевірки книг для їхнього легального ввезення, на митниці забороняють ввозити практично усі російські книги.

Ситуацію на книговидавничому ринку прокоментувала і видавець Юлія Чабаненко:

– Книга продається тільки в тому випадку, якщо її рекламують. Якщо вийшла книга і тихенько стала на поличку, вона й буде собі там тихенько стояти, і байдуже, якою мовою. Щоб видати якусь книгу, видавництва прораховують як її продати. А російською мовою як ти продаси, якщо  населення до 30 років надає перевагу книжкам, надрукованим українською мовою, — сказала Юлія Чабаненко.

А що ж черкащани? Якій мові вони віддають перевагу для читання? За словами директора «Буквиці» Наталії Прокопчук, містяни більше читають російською, та все ж поступово перелаштовуються на українську мову. Продавчиня «Джерела» Оксана розповіла, що молодь переважно читає українською, старше покоління – більше російською. Так вважає і Юлія Чабаненко.

Опитавши працівників п’яти книгарень міста Черкаси більшість розповідає, що з кожним роком україномовні видання займають все більше місця на полицях книжкових магазинів.

Коли книгопродавці запевняють, що українських видань стає все більше, то у бібліотеках справи йдуть дещо інакше.

Бібліотеки: «Що подарували, те і маємо»

Черкащанка Світлана Луцька розповіла, що відвідавши Черкаську обласну бібліотеку для дітей, щоб взяти для сина книгу Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», наткнулась на мовну колізію.

– Просто катастрофа. Ти просиш книгу Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», а бібліотекарі пропонують російською, виправдовуючись «стареньким фондом». Але чому цей старенький фонд російськомовний? Я не хочу, щоб моя дитина читала чужою мовою. Ми не росіяни. Чому ми маємо читати російською? Та ще й Марка Твена. Я розумію, якби це був Пушкін «Сказка о рыбаке и рыбке». На що працівники бібліотеки відповідають, що фінансування немає, нових надходжень немає, а останні надходження були російською мовою, — розповіла жінка.

Заступниця директора з внутрішньої роботи Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець підтвердила відсутність фінансування, розповівши, що обласна рада не виділяє кошти на придбання книг.

– На капітальні видатки обласна рада коштів не виділяє, але нам виділяють державні кошти на передплату періодики. Також діє державна програма «Україномовна книга», яку фінансує держава в рамках всієї України. Проте через розподіл видань їх не так багато дістається, як нам хотілося. Але у нас є й інші джерела поповнення, — сказала Наталія Мошенець.

Також за бюджетні кошти книжки надходять до бібліотеки завдяки обласній програмі (через ОУНБ ім. Т. Шевченка) та з обмінних фондів. Проте більше видань бібліотека отримує у дарунок від видавництв, авторів і читачів. Так, за бюджетні кошти було одержано 606 книг та 410 журналів, а подаровані – 2168 книг та 36 журналів за 2017 рік. Більше книг надходить для підлітків, ніж для найменших. Якою ж мовою приймати видання у подарунок, питання не стоїть: що дарують, те і приймають. Але все-таки більшість книг із усіх джерел надходжень — українською мовою: 94,5% проти 5,5% російської, запевняє Наталія Мошенець.

Через нестачу книг у бібліотеці ведуть зошит незадоволеного попиту, де кожен охочий може написати назву книги, яку б хотів прочитати. Але, на жаль, бібліотека не може самостійно замовляти ті книги, які потребують діти. Тільки Міністерство культури обирає, якими виданнями наповнювати бібліотеки.

Що нам прислали державною програмою, те і є, — сказала Наталія.

Фонд бібліотеки щорічно зменшується: більше списується видань, ніж надходить поповнення.

У Черкаській міській центральній бібліотеці ім. Лесі Українки ситуація схожа. Завідувач відділу обслуговування Світлана Науменко розповіла, що їх міська влада також не фінансує:

– Нас взагалі не фінансують, а за придбання книг я взагалі мовчу. Якщо на періодичні видання ще хоч трішечки виділяють коштів, і це тільки для центральної бібліотеки, то для філій – ні. Книги отримуємо у подарунок від читачів – і українські, і російські. Це, в основному, художня література. За благодійні внески ми купуємо книги, але це мізер.

За словами Світлани Науменко, читачі віддають перевагу обом мовам 50/50, і не важливо, молодь це чи старше покоління. Але в бібліотеці ведуть роботу із російськомовними відвідувачами.

– Читачам, які читали тільки російською, ми пропонували ознайомитися із творами сучасних українських письменників. І вони пробують, вони беруть, вони читають. Спочатку одну, потім іншу. Деякі навіть кажуть, що після того, як вони прочитали сучасних українських авторів, російська починає дратувати, — розповіла Світлана Науменко.

Популяризації української книги зараз сприяють і громадські організації. Так, у Черкасах цим займаються активісти МГО «Книжковий Маестро». У минулому році за їхньої ініціативи було проведено Черкаський книжковий фестиваль, де продавалися видання провідних українських видавництв.

Співзасновниця МГО «Книжковий Маестро» Людмила Фіть розповіла, що на фестивалі продавалися переважно книги українською мовою. Організатори заходу співпрацювали тільки з тими видавництвами, які спеціалізувалися на друкові українськомовних книг.

– Люди рідко питали російськомовну книгу. В цілому, попит більше залежав не від мови, а від тематики. Коли була можливість вибрати ту саму книгу двома мовами, то перевагу віддавали українській, — розповіла Людмила.

Жінка додала, що активісти ГО переконують російськомовних містян читати саме українською.

– Ми пропонуємо їм хоча б спробувати почитати українською, обіцяємо, що сподобається. Черкасці залишаються задоволеними. Таким чином ми закликаємо усіх любити українськомовну книгу, — сказала Людмила.

Джерело: provce.ck.ua

No Comments

Залишити відповідь