Як була представлена Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку

24/10/2019

Гадаю, що найближчого року книжку За спиною можна буде побачити щонайменше десятьма мовами

Просування української культури поза межами України, створення культурного іміджу країни та донесення до міжнародної спільноти гострих соціополітичних меседжів поряд з мистецькими — важливі речі для лобіювання та закріплення позиції України на міжнародній мапі.

Кілька днів тому завершився вже 71-й Франкфуртський книжковий ярмарок, наймасштабніша книжкова виставка у світі. Щороку в жовтні тут збираються учасники з понад ста країн. Цього року фестиваль охопив 8 павільйонів, понад 7000 експонентів, а відвідали його близько 300 000 осіб. Франкфурт на кілька днів занурився у світ культурної дипломатії та книговидання.

Звісно, ключовою метою фестивалю можна назвати продаж не книжок, а прав на їх видання. І я би не помилився, сказавши так. Адже агенти та видавці з усього світу приїжджають сюди за актуальною та цікавою літературою для друку у своїй країні. Як видавець, я за 5 днів провів понад 40 зустрічей з представниками літературних сфер з багатьох країн: Японії, США, Німеччини, Франції, Англії, Норвегії. Я обирав книжки, які згодом ми будемо друкувати українською мовою і які будуть цікаві українському читачеві.

Це майданчик, на якому кожна країна розказує про себе і свої цінності

Однак ярмарок — це ще й майданчик, де нагадують про стосунки між країнами, про війни та трансформацію культур. Це майданчик, на якому кожна країна розказує про себе і свої цінності. Це майданчик, де кожна країна, представляючи новинки зі світу книги, транслює власні символи. Як влучно зазначила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, Україна у Європі сьогодні – це Революція Гідності, війна на Донбасі та Чорнобиль. І саме ці болючі теми варто підживлювати і транслювати європейському читачеві, аби той саме через наші книжки більше дізнавався про сучасну Україну.

Ще на Львівському форумі видавців, що пройшов у вересні цього року, пані Коваль відзначила 20 українських авторів, які вестимуть культурний діалог зі світом найближчого року. Серед них Олег Сенцов, Гаська Шиян, Ірена Карпа, Сергій Жадан та Андрій Курков.

Українські автори вже четвертий рік поспіль представляють свої роботи. Та й сам український стенд не відстає від інших за візуальним оформленням: це стосується і дизайну, і облаштування. На нашому стенді можна було проводити масштабні презентації для понад 100 осіб, а з величезного банеру на відвідувачів дивились топові українські автори. І іноземні представники їх уже впізнають. Якщо в минулі роки Україна була представлена доволі скромно, то цьогорічний стрімкий розвиток помітив не лише я, а й немало зарубіжних відвідувачів та учасників.

Потужний десант української культурної дипломатії очолив Олег Сенцов — колишній бранець Кремля. На Франкфуртському ярмарку він презентував німецькомовний переклад своєї книжки Жизня. У цій книжці Олег розповідає, чому допомагав військовим у Криму 2014 року, чому так вірить у перемогу України та чому, перебуваючи в ув’язненні, оголосив голодування та не просив помилування. Сенцова знають далеко за межами України, і хто, як не він, найкраще розкаже світу про складні стосунки з Росією, про війну, яку та розв’язала, та про боротьбу українського народу за власну ідентичність. А також про політичних в’язнів Кремля, які ще залишаються в застінках Росії. Символічно, що неподалік від нашого стенду розташовувався російський, оформлений цілком у тоталітарному дусі — у червоних кольорах та з книжками про диктаторів.

Було помітно, що Олегу не зовсім комфортно від тієї уваги, яку йому приділили, але він її приймав. Коли модератор презентації Андрій Курков зауважив, що Олегу непросто даються подібні зустрічі, Сенцов символічно відповів: «Я дуже терплячий».

За міжнародне спілкування відповідала і Гаська Шиян, авторка роману За спиною. Це роман про війну на Донбасі, про чоловіків, які йдуть на війну, покидаючи вдома матерів, доньок і дружин. Проте жінкам, які залишаються «за спиною» — на мирній території, так само важко, як і чоловікам на фронті. Не всі готові піддатися суспільному тиску і погодитись із загальноприйнятим сценарієм, сумирно чекати в тилу, як належиться жінці. Це книжка про країну у стані війни. Саме за неї цього року Гаська Шиян отримала Літературну премію Європейського союзу. Отже, її меседж європейська спільнота почула. На Франкфуртському ярмарку видавництво вже отримало заявки від п’яти країн, охочих перекласти роман За спиною. Ба більше, романом зацікавилося міжнародне агентство, яке буде розповсюджувати права на переклад роману ще у 19 країнах світу. Гадаю, що найближчого року книжку За спиною можна буде побачити щонайменше 10-ма мовами.

Отже, завдяки книжкам образ України дедалі чіткіше вимальовується у свідомості європейців. Але нам є куди рости. Мене вразив норвезький досвід видавничої справи. У Норвегії існує державна організація NORLA, яка підтримує експорт норвезької літератури у світі. Ця установа за час свого існування підтримала та субсидувала близько 5500 перекладів 66 мовами світу. Доходи від перекладів повернулися до державного бюджету чималою сумою. Та, окрім грошей, норвежці отримали дещо більше — світ їх почув. Тому дуже важливо не нехтувати культурною дипломатією, а навпаки її розвивати, зокрема підтримкою книговидання.

З власних спостережень можу сказати, що європейців наразі хвилює тема розвитку штучного інтелекту, близькі зміни в професійних і соціальних сферах. Ми обговорювали цю тему на прикладі аудіокнижок, що набирають дедалі більшої популярності. Зараз записи книжок потребують чимало ресурсів: грошей, часу, студії звукозапису, актора, який читає текст. З розвитком штучного інтелекту всі процеси виконуватимуться швидше та дешевше, не буде необхідності у великій кількості персоналу. Однак така захопленість штучним інтелектом зовсім не значить, що європейському читачеві не цікаво, чим живуть його сусіди. Тому розвиток аудіокниги на державному рівні також важливий.

Резюмуючи, хочу сказати — приємно спостерігати, як хоч і повільно, але впевнено Україна пробивається на міжнародний літературний ринок, вибудовуючи міжнародний культурний діалог.

Джерело: style.nv.ua

No Comments

Залишити відповідь