Вражаючу археологічну оперу, яку презентували у Києві, виклали онлайн

10/11/2020

31 жовтня у Мистецькому арсеналі в Києві відбулася світова прем’єра археологічної опери «Чорнобильдорф», створена митцями формації “Nova Opera”.  До 15 листопада (21.00) відеозапис постановки можна подивитися на Youtube.

Чому така назва?

Слово «Чорнобильдорф» виникло із об’єднання назв двох атомних електростанцій – Чорнобильської (на якій в 1986 році сталася найбільша в історії людства техногенна аварія) і Цвентендорфської (яка була збудована в Австрії в 1970-х, але не почала працювати через протести людей).

Концепція

Історія роботи над оперою почалася із експедиції до Цвентендорфу на Дунаї, містечка, що розташоване в 50 кілометрах на захід від Відня. У 1978 році тут була побудована потужна атомна станція. Через масові протести екологів та національний референдум так і не запустилася, перетворившись на величезне «інвестиційне склепіння» та технологічний музей 70-х років.  За вісім років, у 1986-му в українському Поліссі вибухнула ЧАЕС. Атомна катастрофа розділила світ та історію людства на «до» та «після» Чорнобилю.
Обидві атомні станції – Цвентендорфська та Чорнобильська – перетворилися із активних техногенних об’єктів на анти-утопічні археологічні монументи, бетонні символи атомної історії, що відображають цілі епохи: демократію в Австрії / Центральній Європі та радянський тоталітаризм в Україні / СРСР.
Навколо Чорнобилю утворилася містична зона, яка затягла у себе цілий поліський культурний ареал, ставши унікальним екологічним феноменом. Натомість біля Цвентендорфа збереглася законсервована тиша австрійської провінції, хіба що з’явилося поле сонячних батарей та прокладено лінію Donau-Radweg, велосипедний шлях, що тягнеться від витоків річки поблизу містечка  Донауешинген  до самого Будапешту.

Позиціонування

Археологічна опера в семи новелах від постапокаліптичного театру. На думку авторів, для вираження постапокаліпсису музична драма є найадекватнішою формою. Водночас вийшов еклектичний жанр, в якому  поєднується хореографію, музику, кіно, сценографію.
Також проєкт поєднує живу оперу, віртуальну реальність, антропологічний музей та Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури. Автори створили цілий світ «Чорнобильдорфу» з його персонажами, сюжетними лініями та артефактами. В опері “препарують” все, навіть музику Баха.

Про що

Сім магічних новел-роздумів про суспільство, яке колись може народитися на уламках нашої цивілізації. Орфей та Еврідіка у виконанні реального поета Юрія Іздрика та віртуальної (в даному випадку) австрійської актриси Анн Беннент, яка з’являється у опері у вигляді аватара. Поєднання кіно, хореографії, перформансу та оперного і давньоукраїнського співу. На великих екранах йде відеотрансляція, герої якої оживають на сцені.

Під час експедицій команда збирала артефакти для «Чорнобильдорфу» і знімала відео-новели. Здійснили три поїздки. Перша до Чорнобильської зони. В  церкві в селі Красно знімали “Чорнобильський псалом” за участі Сусанни Карпенко та Олексія Зайця. В постапокаліптичній столиці України, Кривому Розі, знімали новелу про Орфея та Еврідіку.  У фантастичних пейзажах довкола Енергодарської електростанції ожила Електра.

Автори та учасники

Музика, лібрето, режисура, драматургія, сценографія: Роман Григорів та Ілля Разумейко (попередін роботи – опера-реквієм «ЙОВ», опера-антиутопія GAZ, футуристична опера «Аерофонія», опера-цирк «Вавилон».)
У проєкті залучені унікальний носій чорнобильської традиції співу Олексій Заєць, актриса та співачка Марічка Штирбулова, солісти формації Nova Opera: Анна Кірш, Мар’яна Головко, Андрій Кошман, Руслан Кірш та Андрій Надольский, мультиінструменталіст Ігор Завгородній, танцівниця Марія Потапенко.

Джерело: vechirniy.kyiv.ua

No Comments

Залишити відповідь