У Київській фортеці покажуть історичне кіно: вхід вільний

28/07/2020

28 – 29 липня в Київській фортеці відбудеться VII Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Глядачам продемонструють вісім стрічок. 

– Традиційно проводимо фестиваль в квітні, але через пандемію були змушені перенести, – розповідає організатор та постійний координатор фестивалю Інна Гончарова. – Зазвичай маємо дві програми: художнього ігрового і документального кіно. Цьогоріч не було подано жодного ігрового фільму. Учасників набагато менш, ніж в попередні роки. Це пов`язано як із самою пандемією, так і з тим, що виробництво багатьох фільмів через неї та карантинні заходи не було завершено. Всі картини, крім Гран-прі минулого року, абсолютні нові. Більшість з них ніхто ще не бачив. Подивитися таке кіно на великому екрані  це зовсім інші враження, ніж вдома, на комп’ютері. Наприклад, дебютна картина «Схрон» Оксани Войтенко, знята за державні кошти, ще навіть не вважається закінченою, бо не була здана у Держкіно.

Серед постійних учасників, зокрема, харківський режисер Ігор Піддубний.

– Це справжній сподвижник історичного документального кіно. Він сам із Харкова, знаходить у меценатів гроші, щоб знімати якісне і класне за рівнем кіно. Дуже раджу подивитися його картину «Іван Мазепа. Призначаю тебе зрадником», яка отримав Гран-прі фестивалю у 2019 році, – продовжує Інна Гончарова. – Позаминулого року Ігор переміг з фільмом «Повернення» про пошуки скелета Ярослава Мудрого. Ще раніше показував «Степан Бандера. Україна між червоним і чорним», «Крим. Курорт суворого режиму». Всі вони вирізняються художньою якістю та історичним підходом. Ігор Піддубний багато років працював журналістом, мав своє харківське інтернет-телебачення Робінзон. тв, на якому також знімали багато телефільмів історичного напрямку. Кожна його робота – дослідження якоїсь проблеми, через власний погляд на цю проблему. В більшості фільмів виступає як ведучий. У новому фільмі «Ковчег», який покажемо на фестивалі, йдеться про емігрантів, які живуть в Америці, чому вони там опинилося. Показані дуже різні люди, які в різний час виїхали в США, які чинники до цього призвели.

Автора фільму, який отримає найвищий бал від членів журі, цьогоріч чекає особливий приз – керамічну роботу Віктора Кожевнікова у вигляді тарілки, на якій стоїть будівля Київської фортеці, де проводиться фестиваль.

Відвідувачі також мають змогу подивитися виставку «Муза ушла по дороге…» загиблого на Донбасі при виконанні службових обов’язків фотографа Сергія Ніколаєва, яка проходить у рамках події. Фотокореспондент любив театри, творчі вечори, фестивалі, багато їх знімав. В експозиції, присвяченій 5-тим роковинам від його смерті, покажуть ці його роботи за останні п’ять років життя, які також вже є історією.

Фестиваль історичного кіно проводиться з дотриманням усіх протиепідемічних заходів – вхід у масках, антисептики, обмежена кількість глядачів (за вимогами зала може вмістити близько 40). Цьогоріч для усіх охочих влаштовують благодійні покази: вхід на перегляд фільмів вільний.

Програма VII Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом»

28 липня

19:00 – Sunday in Strasbourg (Неділя у Страсбурзі), 91 хв. Австрія. Режисер Руслана Берндл.
Про українців, які насильнo були вивезені в 3-й Рейх з Донбасу, потім потрапили у концтабори. Жертви двох диктатур: Гітлерівської і Сталінської. Є у фільмі цікава історія про українця в Італії та його життя в партизанському загоні.

20:35 – Жива УПА. Я не з неба, 30 хв. Україна. Режисер Марія Яремчук.
У м. Коломия на Івано-Франківщині проживає 95-річний сотенний Української повстанської армії Мирослав Симчич (бойове псевдо – «Кривоніс»). Він – єдиний командир УПА, що живий донині. І він розповідає свою нелегку історію. Всього Мирослав Симчич відбув у радянських таборах 32 роки, 6 місяців і три дні. Повну реабілітацію отримав лише у 2017 році.

21:05 – Многая літа, 61 хв. Україна. Режисер В’ячеслав Бігун.
Життєствердна історія столітнього українця Степана Стойка про довголіття, ментальність і зв’язок із природою.

29 липня

19:00 – Ковчег, 18 хв. Україна. Режисер Ігор Піддубний.
Розповідає про українських емігрантів в Америці.
Уявімо собі, що в Ноїв ковчег повинні були потрапити люди різних рас і культур. Є в ньому місце для моєї нації? І якщо так, хто повинен мати право вижити і продовжити свій рід на оновленій планеті? Якими якості повинні б мати ці люди? Може бути: старанністю, старанням, тягою до навчання і … змін?
Наша грішна українська земля зовсім благословенна, як виявляється з її історії. Якщо раніше з України виїжджали, рятуючись від війни, то сьогодні це наші делегати в «Ковчег» – ті, кому, можливо, треба буде керувати передовою наукою. Створити штучний інтелект, вакцини, зберегти води і ліси – планету! Ми бачимо, що в сьогоднішньому світі саме Америка, концентрує в собі кращих з кращих зі всієї земної кулі, – тут замислюються про майбутнє. Доказ – сьогодні з моєї батьківщини їде все більше і більше людей. Чи можливе повернення, і чи буде порятунок?

19:20 – Дума про життя після смерті, 10 хв. Україна. Режисер В’ячеслав Бігун.
453 слова мудрості. Заповідь Любомира Гузара про сутність вічності.

19:45 – «Тіні Чендея», 20 хв. Україна. Режисер В’ячеслав Бігун.
Відкриття ролі сценариста Івана Чендея у створенні фільму «Тіні забутих предків», карпатської історії любові ― кінообразу української душевності.

20:20 – Іван Мазепа. Призначаю тебе зрадником, фільм переможець 2019 (гран-прі), 71 хв. Україна. Режисер Ігор Піддубний.
Стрічка показує нам знаменитого гетьмана з різних боків. Це романтик, який писав чудові вірші, людина, по-європейськи освічена, людина епохи Просвітництва, яка насправді настала в Європі вже після його смерті. Основою для створення кінофільму стали документи-першоджерела, в ньому брали участь українські вчені та міжнародні експерти. Сам фільм виконаний дуже професійно, сповнений художніми образами свободи та буквально просякнутий колоритом нашої Батьківщини. Створений за принципом документального детективу, він до останніх хвилин приковує увагу глядача, розкриваючи все нові й нові факти.


21:30 – Схрон, 25 хв. Україна. Режисер Оксана Войтенко.
Україна, 1946 рік. Командир повстанського загону Орест разом зі своєю вагітною дружиною Євою та кількома бійцями зимує в схроні. Повстанців розшукує загін НКВД під керівництвом капітана Змієва. Завдяки двом зрадникам Змієву вдається знайти і оточити схрон. Орест приймає бій. Під час бою Єва народжує дитину. Намагаючись врятувати свого чоловіка і його побратимів, Єва розкриває свою таємницю: батько дитини – Змієв. Орест постає перед важким вибором між жагою помсти ворогу і милосердям.

Адреса: Київська Фортеця, вулиця Госпітальна, 24-а, вхід з бульвару Лесі Українки між № 12 і 14.
Вхід вільний.

 

Джерело: vechirniy.kyiv.ua

No Comments

Залишити відповідь