Тиск російської книги на українську знизився

11/01/2019

Україномовні книжки та брошури у книгарнях становлять майже 78% від загального обсягу, водночас російськомовні – лише 15%. Таку статистику опублікували на сайті президента Петра Порошенка.

Потенційно у книгарнях може бути 90% україномовних книг, якщо так захочуть чиновники. Про це Gazeta.ua розповів письменник і видавець Дмитро Капранов, 51 рік.

Чому стали видавати більше книжок українською?

– Сьогодні дійсно стали видавати більше книжок для читацького сектору. Якщо зайти до Книжкової палати і подивитися, скільки загалом видають книжок, то, навпаки, можна побачити падіння. А от у книгарнях їх стало більше, що пов’язано з війною. Також я б сказав, що за це треба завдячувати політиці Держкомтелерадіо, які ускладнили ввезення книг із Росії. Але, на жаль, заборонити це повністю поки неможливо. Втім, тиск російської книжки на українську знизився.

Читають українською мовою теж більше людей зараз?

– Ми не маємо статистики, яка б це підтвердила. Можна припустити, що активізувався український читач, який отримав поживу. Якщо раніше бестселери за версією “Нью Йорк таймс” до нас привозили переважно тільки з Москви, то зараз кожен інтелектуал може українською мовою задовольнити свою спрагу таких книжок. А ось шанувальниць дамських романів не чутно в інформаційному просторі. Їхні відгуки на рівні “я читала, так наплакалась і ти теж почитай”. З інтелектуалами інша ситуація. Вони мудруватимуть, писатимуть рецензії та турбуватимуться про майбутнє. Масових книжок українською менше, але загалом їх більше, ніж інтелектуальних.

Шанувальниць дамських романів не чутно в інформаційному просторі.

Завдяки цьому ми бачимо підйом видання. Бізнес не росте, але відбувається така собі “рокіровочка”. Раніше українською мовою видавали книжки з рецептами, а романів дуже мало. Все завдяки інформаційному ефекту, який створюють читачі. Не можна сказати, що це розвивається зараз.

Більше купують перекладені книги чи стають популярніші українські письменники?

– Будь-який видавець до українського письменника має питання: “Чому ти так мало пишеш? Де твої книжки?”. Ситуація дуже сприятлива для наших письменників, тому що всі їх чекають. Якщо ви водночас не зовсім графоман і не початківець, то трішки попрацювавши і довівши книжку до розуму – ви потрапите на прилавок. На таких людей видавці полюють. Тому потрібні всі автори: нон-фікшн, художні, фентезі та інші. Попитом користується інтелектуальна література.

До початку 2000-х. була перерва. Українці не писали. Потім почали з’являтися наші автори, але 2008-го знов притихли. Багато хто на цій хвилі видав одну книжку і не пише. А навіщо? Тепер можна писати свої думки в інтернеті.

Якщо ви водночас не зовсім графоман і не початківець, то трішки попрацювавши і довівши книжку до розуму, потрапите на прилавок.

Наші письменники не встигають написати стільки книжок, щоб вдосталь заповнити ними книгарні. Більшість продажів зараз складають перекладені на українську книжки. Тому в книгарнях сьогодні почався “перекладацький бум” – це цілком нормальний процес. Востаннє таке було в Україні 1991-го, коли російською почали все перекладати. Повторюється точно те саме щодо української мови.

Якщо з’явиться більше наших авторів, бажання читати українською також?

– Безперечно. Книжкова галузь унікальна. Тут не попит формує пропозицію, а навпаки. Читач не знає, що хоче. Він орієнтується від того, що бачить.

Наскільки ймовірно найближчими 10 роками україномовні книжки складатимуть хоча б 90% від усього обсягу?

– Все залежить від Держкомтелерадіо. Якби вони повністю заборонили ввозити літературу з Росії, то на полицях книгарень дуже швидко було би стільки україномовних книжок.

Тут попит зовсім ні до чого. Читати українською у нас вміють 90% людей. Жодних обмежень немає, окрім створених чиновниками. Вони здатні зробити так, щоб російська книжка мала свої труднощі в Україні.

Які ще фактори впливають на бажання людей читати українською?

У людей таке бажання є і вони вміють читати українською. Інше регулюється доступом до книги і пропозицією. Якщо книгарень мало і люди не бачать їх, то читати буде мало хто. Дорогою на роботу люди бачать більше крамниці з алкоголем, аніж книгарні. Як кажуть, “церкву не побачиш – не перехрестишся”. Спеціально купувати книжки їздить дуже невелика кількість людей. Література на очі має траплятися постійно.

Люди читають ті книжки, які гуляють у державі. А гуляють ті, яким це дозволила держава. Коли у книгарнях буде 90% україномовних книжок, то і люди будуть їх читати.

Джерело: gazeta.ua

No Comments

Залишити відповідь