27 серпня 1941 року в селищі Куліков на Львівщині народився актор Богдан Ступка. Помер у червні 2012 року. Він зіграв понад 220 ролей у театрах і кінострічках. Мав звання Народного артиста України, був міністром культури України, за життя дотримувався власних принципів і мав свою позицію.
Gazeta.ua пропонує 10 міркувань актора про життя й людей, які свого часу озвучив для нашого видання.
Гординя – це найбільший гріх. Але кожен хоче пахнути фіалкою. Тоді починається задирання носа
Творчість – це сумнів. Його нема – нема прогресу. Те саме в економіці, усюди. Треба сумніватися, зможу це зробити чи ні.
Дитину можна чогось навчити до 3 років. Після – вже пізно.
Маєш знання – мусиш ними поділитися. А не товкти інших своєю зверхністю
Чому предметом мистецтва завжди є людина? Бо вона так і нерозгадана.
Ніколи не думаю про те, що я – на горі. Я завжди під горою. І весь час треба цю гору здобувати.
Коли гойдаєшся на гойдалці, треба гойдатися й ні про що не думати. Так набагато простіше.
Простити – набагато краще, ніж когось покарати.
Талант – не гроші, не ковбаса, не шинка. Не вирахуєш, скільки відсотків його є. У когось проявляється швидко, у декого – поступово. Треба мати терпіння й чекати, коли прилетить цей птах.
Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені – велике мистецтво, то це вже катастрофа. Тільки сумнів розвиває.
Джерело: gazeta.ua
No Comments