Сенсаційну знахідку неабиякої цінності виявили у Києві
Новини / 20/01/2018

У Софійському Соборі Києва було знайдено унікальні фрески XVIII-XIX століть, які раніше замалювали радянські реставратори. Відтак, про існування під шаром фарби творів мистецтва сучасні дослідники не знали. Про це розповіла завідувачка сектором Національного заповідника “Софія Київська” Тамара Рясна, передають “Факти”. Як підкреслила експерт, отримати відповідну інформацію вдалося завдяки архіву, в якому збереглися дані про проведені реставраційні роботи. За її словами, наразі відомо, що після монгольської навали орди на Київську Русь і занепад держави храмом не займалися майже 600 років: реставрація почалася за митрополита Петра Могили в першій половині XVII сторіччя, а у часи правління гетьмана Івана Мазепи храм ґрунтовно перебудували з тогочасними традиціями. Тоді старі фрески не знищили та залишили під товстим шаром фарби. / Частина композиції “Зішестя Святого Духа на апостолів” “У 1843 році в одному із приміщень відвалився шматок штукатурки. Побачив це протоієрей Тимофій Сухобрусов. У цей час у Києво-Печерській лаврі працював фахівець із стародавнього живопису, архітектор і історик академік Федір Солнцев – він вивчав старовинні твори церковного мистецтва. Його попросили оглянути фрагмент живопису, що оголився. Академік був вражений, зрозумівши, що це фреска XI століття. Про сенсаційну знахідку доповіли вищому духовенству та імператору Миколі I. Цар розпорядився розкрити фрески та “виправити в колишньому вигляді”. Керівником робіт призначили академіка Солнцева….

Що таке вертеп та чому його так чекають на Різдво
Новини / 07/01/2018

Щороку християнські родини з настанням величного свята Різдва 7 січня чекають у своїх домівках на прихід вертепу. Такий собі мандрівний театр, який з хати до хати прославляє новонародженого Ісуса Христа у Вифлеємі. Вертеп – це молитовне прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя, якого вже дотримуються декілька століть поспіль. Однак вертеп бере свою основу далеко не з християнства, а з ще давнього шанування Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну. Саме тому різдвяний вертеп тісно в’яжеться з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в новому році добрий урожай. В Україні старовинний мандрівний маріонетковий театр виник в барокову добу (друга половина 17-18 століття). Хоча перша письмова згадка про вертеп датується ще 1666 роком і вона міститься в матеріалах львівського ставропігіального братства. Звіздар зазвичай першим заходить у дім і запрошує інших акторів вертепу Існують й інші припущення щодо першого вертепу: це 1591 і 1639 рр., також скоморошні “игры, глаголемыя куклы”, які побутували ще в Київській Русі, а звичай “ходіння з куклами” відомий ще з 1573 року. Тоді вертеп складався з дво- або триповерхового дерев’яного ящика, де на третьому або другому поверсі показували різдвяну драму, а на другому і першому, або…

10 культурних подій 2017-го року
Новини / 28/12/2017

Які з подій року, що минає, гідні скласти своєрідну десятку найпомітніших, найвизначальніших у царині культури? Цей своєрідний рейтинг – наша спроба виокремити найпомітніші події в культурній, навіть більше – гуманітарній сфері. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, це просто наше бачення. Тож ми залишаємо його відкритим для читачів, які хотіли би доповнити такий рейтинг.  1. Проведення в Україні Євробачення стало головною подією року. Всі, здається, звикли, що Україна в цьому конкурсі – найуспішніша. Ми двічі посідали там перші місця, двічі – другі, один раз третє, один раз – четверте. Окрім того, що всі відзначали високий рівень підготовки конкурсу. (Зазвичай, проведення найпомітніших подій традиційно стає у нас об’єктом критики). Наступний плюс – у тому, як оцінили західні критики українську виконавицю ONUKA. Про її  “убивчий мікс традиційного фольку, горнів і серйозних техно-Вайб” написав великий британський музичний журнал NME, зазначивши, що “вона перетягнула ковдру на себе – 12 очок від нас”. Після цього ONUKA потрапляє в непогані позиції чартів iTunes Великобританії, Франції, Швейцарії, Німеччини, в доволі помітні – ще шести інших країн. 2. Важливою подією став 150-річний ювілей Національної опери України. Окрім цікавих прем’єр та концертів, варто відзначити ще одну майже супровідну подію. Тенор Нацопери Валентин Дитюк цього ж року виграв міжнародний музичний конкурс у Литві, а також завоював і спеціальний приз за…

Хор заспівав українську колядку посеред торгового центру в Канаді
Новини / 27/12/2017

Український чоловічий хор Едмонтона виконав колядку “Добрий вечір тобі, пане господарю” у канадському торговому центрі Londonderry Mall. Відео виклали на своєму каналі вYouTube. Виконали пісню у формі флешмобу. Співати колядку почали двоє чоловіків, після чого до них приєднувалися інші. Відвідувачі торгового центру фотографували учасників хору і знімали їхній виступ на відео. Український чоловічий хор Едмонтона поширює за кордоном традиції українського хорового співу. Джерело: gazeta.ua

Американські військові заспівали популярну українську колядку
Новини / 25/12/2017

В інтернеті зявилось відео як американські військові виконують одну з найпопулярніших різдвяних пісень світу, у обробці Миколи Леонтовича, “Колядку дзвонів”. Відео поширив Генеральний штаб ЗСУ на своїй сторінці в Facebook. “Колядка у виконанні військовослужбовців Збройних Сил США – у тому числі групи ВМС США “Морські Співці” та хору кадетів Академії ВПС США. Джерело: gazeta.ua  

Вікіпедія назвала 10 найкращих фото української архітектури
Новини / 18/12/2017

В Україні оголосили результати фотоконкурсу від Вікіпедії – “Вікі любить пам’ятки”. В українській частині конкурсу були завантажені понад 37 тис. фотографій – більше всіх країн-учасниць. Gazeta.ua пропонує 10 кращих фото українських пам’яток за версією Вікіпедії. 1 місце – Львівська область У цій області перемогло фото із зображенням Львівського оперного театру, розташованого в історичному центрі міста на проспекті Свободи, 28. Названий на честь відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Автор фото: Сергій Криниця.  Автор: wikilovesmonuments.org.uaЛьвівський оперний театр 2 місце – Донецька область На фото зображена Воскресенська церква у Слов’янську, що на Донеччині. Збудована 1775 року, реставрована у 1980-х. Приймала у себе святогірських монахів, які служити тут, коли був закритим Свято-Успенський монастир. Автор — Дмитро Балховітін.  Автор: wikilovesmonuments.org.uaВоскресенська церква, Слов’янськ 3 місце – Донецька область Осінній захід сонця над Святогірською лаврою в Донецькый області зобразив на фото Дмитро Балховітін, за що й отримав 3 місце у конкурсі. Це православний монастир Московського патріархату. Розташований у Святогірську на високому крейдяному правому березі Сіверського Дінця. Окрім наземних будівель, має крейдяні печери.  Автор: wikilovesmonuments.org.uaСвятогірська лавра. Донецька область 4 місце – Тернопільська область На фото – руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі в селі Кудринці. Замок побудований з пісковика на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами герба “Павенжа”. Зведення…

18 грудня відбудеться Всеукраїнський фестиваль національних культур
Новини / 17/12/2017

18 грудня о 15.00  у Національному академічному театрі опери та балету України іменіТ.Г. Шевченка (вул. Володимирська, 50, м. Київ) за підтримки Міністерства культури України спільно із Радою національних спільнот України відбудеться Всеукраїнський фестиваль національних культур. Мистецька акція покликана презентувати розмаїття культури України через призму культур національних меншин, а також пропагувати ідею міжнаціональної злагоди та принципу толерантності до представників різних національностей, які чисельно проживають в Українській державі. На гостей фестивалю очікує святковий концерт за участі творчих колективів різних національностей, які презентуватимуть культурне розмаїття національних меншин своїх регіонів. Джерело: Міністерство культури України

Аккерманську фортецю хочуть внести до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Новини / 13/12/2017

Робоча група при Одеській обласній державній адміністрації затвердила План заходів для внесення Білгород-Дністровської фортеці до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Про це УНН повідомляє з посиланням на інформацію Одеської Облдержадміністрації. Протягом наступного року має бути оформлена заявка на включення до Списку ЮНЕСКО. Зокрема, відбудеться визначення об’єкта номінації, його меж, формулювання видатної універсальної цінності та визначення критеріїв, за якими цей об’єкт вноситься у Список. Про це повідомила заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова. “На думку спеціалістів, в заявці треба враховувати не тільки саму Білгород-Дністровську фортецю, а й той факт, що вона побудована на руїнах давньогрецького міста Тіра. Таке поєднання суттєво “підсилить” шанси об’єкта на потрапляння до списку ЮНЕСКО”, – зазначила Світлана Шаталова. Протягом перших трьох кварталів 2018 року планують розробити формат номінації, у тому числі – відбудеться виготовлення карт і планів об’єкта. Також управління туризму, рекреації та курортів Одеської обласної державної адміністрації разом з експертами визначить стан збереження Білгород-Дністровської фортеці та фактори, які на це впливають: техногенного, екологічного характеру, інші ризики, у тому числі, з боку відвідувачів. На 2019 рік запланована підготовка науково-технологічних рекомендацій, складання програм науково-проектних робіт, генерального плану музеєфікації та його ескізного проекту, підготовка наукового звіту тощо. Наступне засідання робочої групи відбудеться після Нового року. Аккерманська фортеця розташована на березі Дністровського…

Свята у грудні: традиції та прикмети
Новини / 01/12/2017

Про Введення, свято Катерини, Андрія, Миколая і День надії. Матеріал збирався під час експедиційних відряджень до лемків у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Але ці традиції і прикмети типові для багатьох куточків України. До цього часу в ужитку серед людей літнього віку рік ділиться на два періоди – літо й зиму, у яких відправними точками обліку часу та виконання господарських робіт були головні християнські свята. Лемки “числять час не по календарю, принятім інтелїґенцією, а по більшим сьвятам, які припадають в роцї. Вихідною точкою єсть Новий Рік”, – так писав дослідник Закарпаття кінця ХІХ сторіччя Юрій Жаткович. Початок зими у традиційому календарі приурочувався до свята Введення в храм Богородиці. 4 грудня – Введення Святої Діви до храму Належить до 20-ти великих празників. Воно має один день передпразденства і чотири дні попразденства. За християнськими переказами, коли Діві Марії сповнилося три роки, батьки урочисто повели її до Єрусалима, в храм Божий. Звідси й назва свята. До цього часу закінчувався аграрний рік і починався час відносного відпочинку для землеробів. Тому в народі казали: “Введення прийде, свят наведе”. На Лемківщині в цей день характерним звичаєм був прихід першого “полазника”. Господарі пильнували, хто перший зайде в хату. Найкраще, коли це був молодий здоровий чоловік чи гарний хлопець, бо тоді й…

У Грузії відкрили пам’ятник легендарній українській поетесі
Новини / 30/11/2017

В регіоні Кахеті відбулось урочисте відкриття пам’ятника геніальній письменниці Лесі Українці. Про це повідомила прес-служба посольства України в Грузії. Подія відбулась 28 листопада у місті Телаві. У церемонії взяв участь прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який перебував в країні в рамках запланованого офіційного візиту. Окрім цього, урочистий захід відвідали високопосадовці Грузії. Зокрема, міністр культури та охорони пам’ятників, губернатор регіону Кахеті та мер міста Телаві. В мальовничій і гостинній Кахетії. Край, оспіваний у піснях, віршах і кінофільмах. Цей край любила наша Леся Українка. Грузію вона називала другою Батьківщиною. Сподіваюсь, сьогодні ми гідні пам’яті нашої славетної співвітчизниці, – написав на своїй сторінці в Facebook Володимир Гройсман. Відомо, що авторами пам’ятника є українські скульптори Віктор Липовка та Олександр Рубан. В тандемі з відомими митцями працював архітектор Володимир Скульський. Зазначимо, що Леся Українка жила в місті Телаві 1909 – 1910 років. За рік перебування в Грузії вона написала відомі твори – “Камінний господар” та “Руфін і Прісцілла”. Джерело: 24 Канал