Про що говорить вишиванка: орнаменти та їхні значення в інфографіці
Новини / 18/05/2017

У День вишиванки в Україні, коли люди гуляють в національному одязі, вулиці нагадують яскравий калейдоскоп. Українські вишиті сорочки вражають красою і багатством. Однак не всі знають, що малюнки на вишиванках мають глибокий символізм. У День вишиванки ви вдягнули українську сорочку, але не знаєте, що означають візерунки на ній? Сайт “24” підготував інфографіку зі значеннями всіх символів. Кожен стібочок, зірочка чи квіточка – щось означають. Українці вірили, що вишиванка є оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, і намагалися закодувати в орнаменті щастя, долю, життя та волю. Візерунків для вишиванок є безліч, зважаючи на те, що кожен регіон мав свої оболивості в оздобленні сорочок. Ми зібрали найпопулярніші орнаменти українських вишиванок. Українські вишиванки: орнаменти і що вони означають Квадтрат на вишиванці Основні значення: благополуччя, мир, достаток; земне поле. Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. В українській традиції є одним із символів землі. Духовно квадрат символізує Матерію, а коло – символ досконалості. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби. Пройдіть тест: З якого регіону вишиванка? Тест на національну ідентичність Ромб на вишиванці Основні значення: союз сонця і землі,…

День вишиванки: історія та традиції свята
Новини / 15/05/2017

День вишиванки в Україні у 2017 році припадає на 18 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами. Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції. День вишиванки: історія свята Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів. Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. На День вишиванки у містах організовують марші у вишиванках У цей день організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, “Найкраща вишиванка” або “Найкраще фото” у вишиванці. У 2015 році була започаткована акція “Подаруй вишиванку захиснику”, яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном. Історія вишивки та традиції Історія…

Не нудний музей: які розваги пропонує унікальний музей старожитностей на Черкащині
Новини / 01/05/2017

Намолотити зерна, викувати підкову, зліпити посуд чи ж просто розважитись як сотню років тому. Атмосферу українського села відтворив Черкаський музей старожитностей “Зерноленд”. Його унікальність полягає в автентичних експонатах, які не припадають музейним пилом, а щоразу оживають у руках відвідувачів. Столітній вітряк у селі Івківці, що на Черкащині, є гордістю краю і родзинкою музею старожитностей “Зерноленд”. Адже тематика унікального закладу – це хліборобство і побут українських селян. Місцеві ентузіасти створили музей 2 роки тому. На все витратили 200 євро грантових коштів. Усі експонати раніше були у вжитку, але тут вони отримали нове життя. Як от, відреставроване гончарне коло. На ньому діти намагаються зліпити глиняний посуд. Я хочу спробувати, як це робили раніше гончарі. Мені потрібно ногами крутити диск, щоб глина витиналась і я виробляла руками фігуру. Це дуже важко і глину постійно потрібно мочити, – розповіла школярка Софія Лаутешлагер. У кузні відвідувачів знайомлять із роботою ковалів. Також в музеї є безліч розваг. Туристи можуть спробувати стріляти з лука, ходити на ходулях, покататись на літніх лижах та гойдалках, або зіграти в настільні ігри гайдамацьких часів. Джерело: 24tv.ua

Поліція знайшла викрадений стародрук “Апостол”
Новини / 25/04/2017

Співробітники Національної поліції України знайшли стародрук “Апостол”, який був викрадений з бібліотеки ім. Вернадського. Про це повідомили у прес-службі Національної поліції, передає УНН. “Знайшли (“Апостол“ — ред.). Відбулася спільна операція департаменту карного розшуку і департаменту розвідки Національної поліції (з затримання зловмисників — ред.)”, — повідомили у Нацполіції. Про подробиці операції у відомстві поки що  не уточнили. Раніше повідомлялось, що прикордонники затримали чоловіка, який намагався вивезти “Апостол” Івана Федорова XVII ст. до Росії. Джерело: УНН

Перші сторінки України: дослідниця про те, звідки почалась наша сучасна література
Новини / 24/04/2017

Дослідниця української літератури Олена Галета каже, що ми й досі говоримо мовою 90-х, але потребуємо тлумачення, щоб її зрозуміти. У лекції «Українська література 90-х» вона розповіла, як нова українська література народжувалась, виборювала право бути незалежною, естетичною і чхати на соціальний контекст. Platfor.ma записала найцікавіше. Найперше питання, що постає, коли ми говоримо про 90-ті як період: що є точкою відліку? Одна з них можна вважати фестиваль «Вивих» 1990-1992 років. Він був не першою публічною подією, коли література вийшла на вулицю, але він вивів у люди зовсім інший тип літератури: ту, що залишала за собою право бути незалежною, а не лише змагатись за незалежність. Проголошення незалежності України 1991 року, звісно, також було кардинальною політичною, соціальною та ідеологічною зміною, яка не могла не вплинути на літературу. Хоча Мирослав Попович  ще у середині 90-х говорив, що незалежність просто впала в руки українській молоді, його ідея викликала спротив у молодшого покоління. Вони згадували про студентське голодування під час «Революції на граніті» 1990-го, учасники якого ідентифікували себе тільки не через спільні ідеали або смисли, а й через спільну ідею. Це був момент усвідомлення своєї суб’єктності, коли ми не є тільки об’єктами історії, а й тими, хто намагається на неї впливати. 1990 рік – не найдавніша точка…

У Вінниці відкрилася виставка стародавніх коштовностей – від Трипілля до Нової доби
Новини / 24/04/2017

Унікальну колекцію дорогоцінних ювелірних прикрас, предметів торевтики, парадної зброї та скарбів презентували цими днями у малій виставковій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. На виставці «Коштовні сторінки історії Поділля» музейники представили найдавніші обереги з глини та міді часів Трипільської культури, перші в Україні золоті ювелірні вироби доби бронзи (XV–Х ст. до н. е.) та неперевершені прикраси з колекції сарматського золота. Серед них чільне місце посідають дорогоцінності, знайдені у похованні сарматського можновладця, який, на думку вчених, є відомим в історії сарматським «царем» Інесмеєм. «Це змішана виставка, яка презентує коштовності різних періодів, починаючи від Трипілля і завершуючи Новою добою, тобто початком ХХ століття. На ній представлені експонати, які зберігаються у музейних фондах, деякі з них презентуються вперше, – розповідає науковий співробітник відділу археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Олександр Фіщук. – Наприклад, серед експонатів, які демонструють трипільську культуру, є мідна сокира. За всі роки дослідження Трипілля не було виявлено жодного подібного артефакту. Тобто ця річ унікальна і вона є, певною мірою, культовою. Трипільську сокирку ми представляє вперше і побачити її можна тільки у нашому музеї. Окрім цього презентовані монети і прикраси, які були передані у фонди музею меценатами. Хоча більшість експонатів потрапили до музею завдяки археологічним розкопкам, які проводилися в різні роки на території…

Як змінювалася українська гривня
Новини / 08/04/2017

Розплачуватися гривнями в Україні вперше почали у вересні 1996 року, через п’ять років після проголошення незалежності. За цей час зовнішній вигляд валюти багато разів змінювався. Факти ICTV розповідають про еволюцію гривні. Уявіть, 100 українських гривень тоді були значною сумою, на яку можна було непогано скупитися (більше 62 доларів за тодішнім курсом). Зараз же 100 гривень – це близько 3 кг гречки, а 62 долари так і залишилися грошима, на які можна купити в Україні повний візок продуктів. Як відомо, спочатку планували випустити купюри 3 гривні і 25 гривень, але потім замінили їх на 20 гривень та 2 гривні. Виглядали вони ось так. До речі, у СРСР були купюри номіналом 3 і 25 замість 2 і 20 рублів. Одна гривня у паперовому вигляді змінювала зовнішній вигляд тричі. Але на всіх українських банкнотах жодного разу не змінювалася особа, зображена на купюрі. Одну гривню завжди прикрашав князь Київської Русі Володимир Великий. У 2006 році гривню пофарбували у синьо-жовтий колір. Купюра номіналом дві гривні змінювала дизайн всього двічі. Як можна помітити, на банкноті зразка 2005 року у князя Ярослава Мудрого з’явилася борода. Багато істориків тоді були обурені цією зміною, адже носіння бороди було властиво московським правителям, а Ярослав Мудрий був з вусами. На 5 гривнях завжди…

Унікальний скіфський меч передано на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру
Новини / 07/04/2017

Унікальний скіфський меч віком 2500 років, знайдений під Слов’янськом у Донецькій області, передано на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру України. На церемонію передачі до Києва прибула зберігач фондів Слов’янського краєзнавчого музею Євгенія Калугіна. За її словами, древня знахідка потрапила до фондів музею після старту проекту “Музей відкрито на ремонт”, який реалізується для музейних закладів у містах Слов’янськ та Лисичанськ. У січні 2017 року місцевий житель подарував його музею до відкриття виставки. “Втілення такого роду проектів можливе лише завдяки тим, хто є небайдужим. У своєму місті ми боремось за наші пам’ятники та пам’ятки, за нашу історію, фіксуємо це технічними засобами, отриманими в рамках проекту – знімаємо квадракоптерами на фото та відео. Нас часто питають: “А навіщо ви це робите?” То я завжди кажу – бо душа болить і ми маємо показати людям справжню історію нашого краю, справжню історію про засновників нашого міста» – каже Євгенія Калугіна. “Все, що ми відкриваємо – показує, що ми, українці, є великим народом! У нас є неймовірна культура і ми маємо про це говорити. Ми прагнемо, щоб діти, які приходять до нас у музей, знаходили відповіді на свої питання, щоб вони вірили в нашу країну. Важливо розуміти – це наша культура і ми не маємо…

Документи Української революції з історичного архіву Києва – онлайн
Новини / 28/03/2017

Документи до історії Української революції 1917–1921 років збереглися в складі фондів різних державних установ та інституцій. Зокрема, у Центральному державному історичному архіві, м. Київ у фонді 696, Управління Київського поштово-телеграфного округу, відклалися документи, які дозволяють поглянути на події тих буремних часів через діяльність поштово-телеграфного відомства У 1884 р. в Російській імперії було утворено Головне управління пошт та телеграфів, яке входило до складу Міністерства внутрішніх справ. Законом від 28 травня 1885 р. територія імперії була розділена на 11 поштово-телеграфних округів. Управління Київського поштово-телеграфного округу здійснювало обслуговування поштово-телеграфних закладів Київської, Волинської, а з 1904 р. – ще й Чернігівської губерній, займалося розбудовою мережі поштово-телеграфних установ. З лютого 1917 р. Управління Київського поштово-телеграфного округу підпорядковувалося Міністерству пошти і телеграфів Тимчасового уряду, а у роки Української революції – різним міністерствам Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Збройних сил Півдня Росії. Варто зазначити, що у фонді 696 зберігаються справи про службу поштово-телеграфних службовців у Вільному козацтві, циркуляри (обіжники) Української Народної Республіки, Української Держави, Народного комісаріату пошт і телеграфів на Україні, Української Соціалістичної Радянської Республіки та Збройних сил Півдня Росії про роботу і матеріальне забезпечення поштових працівників; справи про українізацію пошти і телеграфу; документи про участь поштово-телеграфних службовців у війні з більшовиками та…

Будинок, звідки почалася Українська революція
Новини / 17/03/2017

У самому середмісті Києва розташований не надто примітний будинок за адресою вулиця Володимирська, 42, вовз який проходять тисячи киян, не знаючи, що 100 років тому тут було створено Українську Центральну Раду. Будинок, де утворився перший парламент незалежної України рідко фотографують туристи. Певно, хтось з киян навіть має звичку кожного дня заходити до нього на обід. Але навряд чи згадує, що саме у цих стінах рівно 100 років тому було створено Українську Центральну Раду, а отже саме звідси почалася Українська революція 1917 – 1921 років. Цегляний будинок по Володимирській, 42, був зведений ще в середині XIX століття у стилі пізнього класицизму. Початково він мав лише два та один напівпідвальний поверхи. Відомо, що у 1880 – 1881 роках його реконструкцією займався видатний київський архітектор Володимир Ніколаєв. Наприкінці XIX – на початку XX століть тут мешкали такі видатні особистості, як громадський діяч і меценат Василь Тарновський, живописець Віктор Васнецов, оперний співак, театральний режисер й антрепренер Йосип Сєтов, журналіст і письменник Всеволод Чаговець. Навесні 1908 року з ініціативи композитора Миколи Лисенка в будинку було засновано літературно-мистецьку організацію під назвою Український клуб. З того часу Володимирська, 42, перетворилася на провідний осередок української творчої інтелігенції Києва. Клуб містився у напівпідвальному поверсі і займав 8 кімнат. До нього…