Що псує вашу українську мову та як це змінити: 11 лайфхаків

22/02/2022

А ви помічали, що деякі люди в українській мові активно використовують канцеляризми чи суржик. Але ж вона насправді розмаїта, співоча та дзвінка. Тож, до Міжнародного дня рідної мови, який святкують 21 лютого, ми підготували поради, щоб покращити вашу українську.

11 факторів, які псують українську мову

Фактор №1: Говорите правильно, але невиразно й тихо

За словами експерта, солов’їність української мови у нас звикли вимірювати її “правильністю”. І часто виправляють аж кожне слово, що відбиває бажання вдосконалювати мову. А деякі навпаки – правильно говорять, але дуже невиразно, що теж псує ваше мовлення.

Пам’ятайте, що, окрім правильності, є чимало характеристик мови, що впливають на її сприйняття іншими – швидкість, плинність, розмаїтість, виразність. Тож працюйте і над цим.

Експерт радить увиразнювати свою мову. В українській мові є багато класних слів, які не широко використовуються, і колись поруч із ними ставили позначки “застарілий”. Але дарма, бо такі слова додадуть колориту мовленню будь-якої людини і допоможуть збагатити скарбничку синонімів.

Тож, читайте більше давніх українських слів і беріть звідти корисні слова для себе.

Для прикладу:

  • “Пірничок”, “пірничка”, “пошивочка” – саме цими питомими українськими словами ви можете називати наволочку.
  • А замість “молочка”, “молочні продукти” можна використати колоритне слово, про існування якого нагадує письменниця Оксана Забужко – набіл.

Фактор №2: Зловживаєте англіцизмами й айтішними термінами

Звісно, без іноземних слів у культурній мові не обійтись, але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді потрібні, і у властивому їм значенні. Водночас аж ніяк не добре, коли людина вживає нові слова чи професійний сленг по 3 – 4 в одному реченні.

Не потрібно повністю викорінювати всі запозичені слова зі свого мовлення. Наприклад, іншомовні слова “балет” і “політика” не мають аналогів українською. Проте якщо у вас кожне третє слово – англіцизм, це не звучить природно.

Фактор №3: Зловживаєте канцеляризмами.

Експерт вважає, що канцеляризми – це тихі вбивці мови. Адже на перший погляд, така лексика звучить «по-українськи», але насправді вона робить мову сухою.

Для прикладу: “Впродовж довгого часу ми наполегливо намагаємось…”, “В даний час ведеться активна робота над проєктом під чуйним керівництвом…”, “не можна не відзначити” та безліч інших.

Мова не повинна звучати як канцелярська тарабарщина, і щоб сказати красиво – говоріть просто.

Фактор №4: Наголошуєте слова неправильно

Шліфуйте точність мовлення! Серед помилок, які впливають на точність, — звичка ставити неправильні наголоси в часто вживаних словах. Ігоря Хворостяного особисто дратують “мережА” та “разОм”, адже правильно говорити “мерЕжа”, “рАзом”.

Також у магазині часто можна почути: “Мені укрАїнський хліб, пожалуста”, хоча хліб в нас украЇнський, а ми самі — украЇнці.

Люди часом намагаються знайти виправдання в тому, що вони російськомовні, але намагаються говорити українською. Проте і в російській мові наголоси — не на користь їхньої теорії про “укрАїнців”, адже: “украИнцы”, “украИнский”.

  • Перевірте, чи правильно ви говорите слово “одинАдцять”? Запам’ятайте, що всі числівники від 11 до 19 мають наголос на “нАдцять”.
  • А як у вас із наголошенням дієслів “вестИ”, “везтИ”? Просто хочу переконатися, що от саме ви, читачу, не говорите “вЕсти” чи “вЕзти”.
  • У множині іменники часто мають наголос на закінченні: братИ, островИ, огіркИ, шляхИ. Але якщо поєднуємо їх із числівниками два, три, чотири — наголос переїжджає, і тоді правильно сказати: “три шлЯхи”.
  • Схожа історія із займенниками. Наприклад, займенники “могО”, “твогО”, “свогО” мають наголос на закінченні (так само, як іменники в множині). Але якщо їх поєднати з прийменниками “до”, “від” та подібними — наголос теж мігрує: “до мОго брата”, “до свОго друга”.

Фактор №5: Ви “акаєте”

Коли людина стверджує, що вона від народження українськомовна, але постійно акає – то не вірте їй. Згадайте, як говорить Юлія Тимошенко: “гАварила”, “кАментувати кАлег”, “на кАрдонах”, “пАяснити”. Отож не забувайте працювати і з вимовою українських слів, якщо хочете, щоб ваша українська звучала направду гармонійно.

З іншого боку, якщо ви почали глибоко вивчати українську мову, але боїтеся говорити через акцент – дарма. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

Фактор №6: Не “прополюєте лексичні бур’янці”

Плеоназм – термін, що позначає дублювання елементів змісту. У народі ще кажуть “тавтологія”, але небезпека в тому, що люди будь-який повтор називають цим словом. А плеоназми – це більше про невиправдане повторення.

Наприклад, канцеляритні плеоназми дуже прижились у мові, на жаль: “у вересні місяці”, “у лютому місяці”. Самої назви місяця достатньо, вас всі зрозуміють.

Фактор №7: У вас складні стосунки з паронімами

Ви часом не плутаєте значення слів “гривна” і “гривня”? Гривна – металева прикраса у формі обруча, якій місце на шиї жінки, а гривня лежить у вашому гаманці.

Така само історія з відчуттями і почуттями. Відчуття – те, як наш мозок сприймає властивості предметів, а почуття – це про емоції та душевний стан.

“Комунікативний” вживаємо, коли йдеться про спілкування з допомогою мови (комунікативні навички, засоби). “Комунікаційний” стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку, транспорту (комунікаційна мережа).

Фактор №8: Маєте звичку неправильно поєднувати слова

У цьому пункті варто розібрати помилки в синтаксисі. Для початку перевірте, чи правильно ви поєднуєте слово «навчати» з іншими словами. Отже, навчати можна когось або чогось: навчати музики, математики, української мови.

Так само, як дякують комусь, а не когось. Ну і старий приклад – взяти участь в Олімпійських іграх, а от приймати – гостей, присягу, допомогу.

Фактор №9: Уживаєте конструкції, типові для російської мови

Тут йдеться про активні дієприкметники теперішнього часу – працюючий, роблячий, кажучий. Українській мові конструкції з “учий”, “ючий”, “ачий”, “ячий” не притаманні.

Просто зараз поміркуйте, як коректно сказати українською “бегущая строка”? Невже переклали як “бігучий/біжучий рядок”? А ні, правильно – “рухомий рядо”. І про “біжучу” воду теж забудьте, адже ми маємо “проточну воду”.

Як же боротись із цими лихими дієприкметниками та іншими словами з російської? Можна замінити на підрядні – та, що; ті, що. Або ж добирати яскраві еквіваленти. Наприклад, не “моюще средство”, а “мийний засіб”. Не “діюче законодавство”, а “чинне законодавство”.

Фактор №10: Ви не знаєте, де і як використовувати суржик

Суржик може бути крутим стилістичним чи художнім засобом, наприклад, для характеристики персонажа. Колоритний суржик можна почути в серіалі “Кайдаші”. Але використання суржику в публічній сфері не буде доброю ідеєю.

Якщо помічаєте слова-шкідники в мові – напишіть слово правильно на наліпці й розмістіть на холодильнику чи в іншому місці, де воно часто траплятиметься на очі. Так ви запам’ятаєте слово швидко.

Фактор №11: Ви не помічаєте, як “перестрибуєте” з української на російську

У соціолінгвістиці є поняття мовної стійкості. Її потрібно в собі виробляти й тренувати повсякчас. За словами експерта, “перестрибування” з однієї мови на іншу – це велика помилка, яка псує ваше мовлення.

Мовна стійкість – це про усвідомлені зусилля, яких людина докладає, аби не перестрибувати на іншу мову.

Джерело: education.24tv.ua

No Comments

Залишити відповідь