Прес-конференція на тему «Консолідація патріотичних сил України у боротьбі із культурною агресією Росії»

02/09/2016

_SIN29952 вересня об 12-30 в УНІАН відбулась прес-конференція на тему: «Консолідація патріотичних сил України у боротьбі із культурною агресією Росії». Сьогодні  проти України  Росією ведеться  війна не тільки на землі, але й у царині культури. Тут зброєю є різноманітна  кінематографічна, телевізійна та друкована продукція, що спрямована на отруювання свідомості та душ  українців імперськими «ідеями» та «ідеалами». ГО «Культурний Спротив» створена для консолідації всіх  національно свідомих сил в Україні, задля охорони та очищення її культурного, інтелектуального та духовного простору саме від  ворожих зазіхань. Одним з головних напрямків її діяльності є протистояння ввезенню в Україну «літератури», друк та розповсюдження якої в нашій державі є  однією з брудних кремлівських «технологій». ГО «Культурний Спротив»  подала позов до Окружного адміністративного суду  до ДФС України  та  СБУ  про визнання як неправомірної бездіяльності посадовців цих органів щодо названих вище проблем.

Протистояння, котре сьогодні відбувається між Україною та Російською Федерацією, а до того ж –  її численними найманцями, відкритими та прихованими апологетами та посіпаками в нашій державі, звичайно ж, не обмежується суто військовою, економічною та політичною площиною

Підґрунтям перемоги, або ж поразки у будь-якій боротьбі є царина духовна, культурна та ідеологічна. І якщо героїчним воякам українського війська, національної гвардії, членам добровольчих формувань та волонтерам вдається успішно давати відсіч ворогу на лініях військового протистояння, то, на превеликий жаль, у сфері культури маємо зовсім іншу ситуацію.

Хочу відразу наголосити – наша організація ні в якому разі не є «русофобами», прихильниками заборони всього без винятку російського або ж російськомовного. Ми жодним чином не пропагуємо та не підтримуємо розпалювання ненависті або ворожнечі до росіян, чи будь-яких російськомовних громадян за національним чи мовним принципом. Ні в якому разі! Ми не проти Пушкіна, Толстого або Чайковського. Ми проти тієї мутної та брудної навали, яка, на жаль, практично без перешкод насувається сьогодні на душі та свідомість українців у вигляді «пісняків» так званого «шансону», кіно- та телепродукції, що прямо пропагує загарбницьке військо та тієї псевдолітератури, котра відверто спрямована не лише на повну дискредитацію, а й на руйнацію та знищення України, як незалежної держави.

Чи є приводи для занепокоєння?  Повірте, більш, ніж достатньо. Сьогодні книжкова продукція країни-агресора складає понад 70% асортименту українських книготоргівельних мереж, книжкових ринків тощо. Ні в якому разі не стверджуємо, що всі ці книги є ворожими та небезпечними. Але ж уявіть собі ситуацію, коли під час Другої світової війни у будь-якій з країн Антигітлерівської коаліції більше половини книжок на полицях крамниць були б на німецькій мові! Причому серед них були б представлені «Майн Кампф», твори інших ідеологів нацизму, а також «дописи» генералів Вермахту! Можете уявити собі таке? Дикість? Безглуздя? Але ж саме така приблизно ситуація склалася сьогодні в Україні.

Достатньо подивитися на назви книг, що абсолютно відверто виставлені на інтернерт-ресурсах провідних російських видавництв, щоб впевнитися в тому, що таке ствердження – аж ніяк не перебільшення.

АСТ2ЭКСМО4ЯУЗА1

А це лише мала частина того псевдолітературного бруду, що постійно й планомірно виготовляється, друкується нашим північним сусідом. І, звичайно ж – завозиться до України. Одне з фото якраз демонструє цілу добірку такої підривної літератури, що була вилучена якраз на території нашої держави.

IMG_20160404_103658

Більше того, є всі підстави стверджувати, що серед величезної кількості російських книжок, що навіть і друкуються в Україні (звичайно ж, у нелегальний, підпільний та контрафактний засіб), певну частину складає саме ось така антиукраїнська пропаганда. А тут вже, напевно, потрібно вести мову не лише про державну зраду, а й. цілком можливо, про фінансування терористичних та сепаратистських організацій.

Втім, не зовсім зрозуміло, якими мотивами керуються і ті українські підприємці, що масово завозять до України начебто легальні партії  книжкової продукції, що виготовлена в Росії. Зрозуміло, що вони хочуть отримати прибуток… Але чи морально та патріотично заробляти гроші, фактично, працюючи на економіку країни-агресора? А таких підприємницьких структур в нашій державі, повірте, чимало. У нинішньому році особливо «відмітилися» у справі постачання на українські терени російської літератури такі фірми, як ТОВ «ФОРС-Україна», видавництво «Махаон-Україна», «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» тощо, та достатньо інших. І мова йде, повірте не про дрібнички – лише за 2015 рік та за 6 місяців року нинішнього до України було імпортовано книг на суму  близько 15 мільйонів доларів США. Переважно – з Росії.

Окрім озвучених мною раніше аспектів, що, на нашу думку, становлять пряму загрозу для національної безпеки України, є й питання у суто економічній площині.

Книжковий ринок, книговидавнича справа в Україні переживають довготривалий застій та стагнацію. Як не прикро це визнавати, але сьогодні в Україні немає практично жодної книготорговельної мережі із стовідсотково українським «корінням». В кращому випадку вони мають австрійське або ж польське, у гіршому ( і найчастіше!) – знову ж-таки російське походження. Чи правильно це, чи нормально?

Нині українські видавництва видають на рік 12 – 13 тисяч найменувань книг. При цьому близько 60 тисяч найменувань надходить до нас з-за кордону, в переважній більшості – з країни-агресора.

Але в розвинених країнах, в тій же Європі до якої ми прагнемо увійти для задоволення потреб читачів щорічно видається не менше 100 тисяч найменувань книжок!

Сьогодні в Україні  видається  менше однієї книги на людину на рік (31 мільйон примірників), тоді, як в країнах Європи –  7 книг на рік на одну людину. Зазначимо, що показник менше, ніж 2.5 книги на людину на рік вважається граничним. Його перетин вкрай низько позначається на інтелектуальному рівні населення.

Кажучи відверто – ми скочуємося до дикунства та невігластва. І при всьому цьому знаходяться люди, котрі вперто підтримують ситуацію, що склалася, працюють на збагачення книговидавців ворожої нам держави, і, тим самим – на знищення вітчизняного книговидавництва.

Повторюся ще раз – ми ні в якому разі не закликаємо до погромів, палійства, тотальних заборон та чогось подібного. Ні! Ми, громадяни європейської держави прагнемо діяти виключно за Законом, у правовому полі, і всього-навсього вимагаємо того ж самого від державних посадовців та чиновників.

Ми не закликаємо знищувати російську книгу як таку. Нормальним, цивілізованим виходом із нинішнього скрутного та ганебного становища повинно стати ліцензування та квотування  книг, що завозяться із країни-агресора, введення для них дозвільного принципу. Це, перш за все, дозволить припинити постачання до України відверто ворожої, анти державницької «літератури», та й, загалом, суттєво знизить кількість російських книг, що ввозяться.

Саме це, на нашу думку зможе зробити більш конкурентоздатними вітчизняні видавництва та їх продукцію, підняти на кардинально новий щабель книговидавничу справу в Україні. Ось тоді ми й зможемо остаточно витіснити зі своїх теренів книжки країни-агресора, замінивши їх на якісні українські. У тому числі – і видані російською мовою.

7 вересня 2016 року о 14:10  в Окружному адміністративному суді міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 має відбутися слухання за позовом нашої організації до Державної фіскальної служби України та Служби Безпеки України щодо визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб цих органів щодо названих вище проблем, та зобов`язання їх вчинити відповідні дії задля відстоювання національних інтересів України, її безпеки та територіальної цілісності.

Отож звертаємося до всіх небайдужих прийти та підтримати наш захід, що спрямований на захист та деокупацію культурного простору України.

Громадська організація “Культурний Спротив”

No Comments

Залишити відповідь