Переселенка на візку танцює за Україну на міжнародних чемпіонатах

30/10/2018

Щоб танцювати класичний вальс людям з інвалідністю потрібний спеціальний візок, що більш маневровий та легший.

Навчити танцю безкоштовно можуть небайдужі тренери. Але, щоб мати успіх у справі, треба тренуватись хоча б декілька разів на тиждень. Також можна їздити виступати на фестивалі та різні конкурси. Нажаль, тільки за власний кошт.

Про це Gazeta.ua розповідає Наталя Чехонацька з Донецька. Вона займається танцями на візках вже сім років та зараз представляє Україну на міжнародних змаганнях.

“З початком заворушень у 2014 році, нас разом з іншими вивезли до Одеси. Після переїзду продовжила займатись танцями. Звернулась до місцевого тренера, який погодився займатись безкоштовно, – згадує Наталя, -Було дуже важко. Доводилось самим шукати зали для репетицій та за власний кошт їздити на тренування і змагання”.

Для танців потрібно мати спеціальний візок. Він більш маневрена та легший, але розрахований тільки для паркету. Вартість такого візка українського виробництва – близько 20 тисяч гривень.

Для танців потрібен спеціальний візок, що більш маневровий та легший

Для танців потрібен спеціальний візок, що більш маневровий та легший

“Коли вивозили нас, ніхто про візки для танців не думав. Наш центр потрапив під обстріл та увесь реквізит згорів. Мер Одеси подарував візок для танців, – згадує Наталя, – Представляла Одесу та область на змаганнях. А на першу поїздку на міжнародний турнір до Німеччини довелось самій збирати гроші. Допомогли знайомі та друзі”.

Вбрання для виступів шиє на замовлення. Одна сукня ручної роботи може коштувати 12 тисяч гривень. Також потрібно мати професійну косметику, щоб макіяж не “потік” під час виступу, та вміти самій робити зачіску.

“Раніше купувала просто вечірні сукні та сама вишивала бісером та камінням. Але на міжнародні конкурси треба вже більш професійне вбрання, – розповідає Наталя, – У нас класична програма, там треба робити вечірній макіяж та високу зачіску. На фрістайл, де сама танцюю вільну програму, можна щось вигадувати. Одного разу з тренером створили образ амазонки. Він сказав, що бачить мене саме такою, бо я борець”.

 Для танцю довільної програми тренер створив образ амазонки
Для танцю довільної програми тренер створив образ амазонки

Наталі треба дві-три години, щоб зробити макіяж, зачіску та зібратись на змагання. Якщо початок конкурсу о 8 годині ранку, доводиться прокидатись десь о 4 ранку.

“За кордоном зручно пересуватись у громадському транспорті, – зазначає Наталя, – Там для людей з інвалідністю участь у міжнародних конкурсах як хобі. Вони можуть зібратись та просто гуртом по  їхати кудись. Нам же стільки сил треба докладати! Навіть візок для виступу просто так не можемо взяти, бо дорого платити за перевезення”.

У національній збірній з танців на інвалідних візках мало молоді

Зараз готується до поїздки на чемпіонат Європи, що пройде на початку листопада у Польщі. Для підготовки у Києві збирають усіх спортсменів із різних областей України. Будуть тренуватись по чотири години кожного дня.

“Завжди кажу, що переїзд зіграв дуже велику роль у житті. Раніше взагалі не бачила перспектив у танцях. Просто мені це подобалось, – розповідає Наталя, – Думала, що якщо вже за 30, пізно щось починати досягати. Але виявилось, в українській збірній взагалі мало молоді”.

 Наталя зараз входить до національної збірної по танцям на візках
Наталя зараз входить до національної збірної по танцям на візках

Наталя Чехонацька родом з Донецька. Разом з тодішнім чоловіком почала танцювала на візках у колективі. У липні 2014 року їх разом з іншими вивезли в Одесу в санаторій Куяльник. Зараз переїхала жити у Святогірськ Донецької області. Наталя єдина з донецького колективу продовжила танцювати і потрапила у національну збірну з танців на візках. Має статус тренера-інструктора.

Джерело: vgoru.org

No Comments

Залишити відповідь