Не знаємо, не чуємо, робити нічого не хочемо…

20/11/2016

Не знаємо, не чуємо, робити нічого не хочемо… Позиція представників офіційних органів у справі про заборону антиукраїнської літератури виглядає досить дивною.

16 листопада в окружному суді міста Києва відбулося чергове засідання у справі за позовом громадської організації «Культурний Спротив» до Служби безпеки України та Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Позиція, котру обрали для себе присутні на ньому представники цих високоповажних державних органів виглядає, принаймні, досить дивною. А кажучи відверто – такою, що викликає серйозне занепокоєння.

Практично одностайно всі вони вимагали визнати позов ГО «Культурний Спротив» безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилалися на будь-що: відсутність «відповідних експертних установ», «недосконалість законодавства», «брак доказів» та хіба що не на несприятливі розташування зірок на небі. І все це задля одного – аби виправдати власну байдужість та бездіяльність, небажання бачити, вибачайте, у себе під носом явні ознаки російської культурної агресії.

Шановним панам та панянкам «замало доказів»?! Та зайдіть на будь-який інтернет ресурс російських видавців і у вас від тих рясних доказів відвертої антиукраїнської пропаганди в очах потемніє! Експертиза вам потрібна? Експертизи ви хочете щодо «книжок» з назвами на кшталт «Сломанный трезубец», «Крах проекта Украина»  та подібних до них? Що ще тут досліджувати?!

Існує однозначне судове рішення, котре забороняє ввезення на терени України БУДЬ-ЯКОЇ друкованої продукції  російського видавництва «Эксмо», «Яуза», «Алгоритм». Що ще тут треба тлумачити та перетлумачувати? Які потрібні докази цинічного невиконання цього рішення, окрім наданих нами фактів наявності цих книжок, виданих вже після вступу рішення суду у законну силу, в українських книгарнях – перш за все, все у тій же сумнозвісній «Букве»?!

На пряме ж питання представниці ГО «Культурний спротив» до представниці ДФС України: «Що ви робили після отримання позову?», ця пані, зрозумівши, що до чергової порції словоблуддя вдатися не вийде, вичавлює – «Нічого». До речі, про цілу низку кримінальних справ, котрі порушені та розслідуються саме тією установою, котру вона представляє в суді, ця пані знову ж-таки, не має ані найменшої уяви!

І що робити з цим?!

Всі бажаючі можуть ознайомитися з фрагментом цього непересічного дійства у нижченаведеному відео та скласти власну уяву про те, як державні структури України «ведуть боротьбу» з культурною агресією щодо її громадян.

Наступного тижня Верховною радою України має бути розглянутий, та, сподіваємося, остаточно ухвалений законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту”. Принаймні, так заявив днями віце-прем`єр міністр  України пан В’ячеслав Кириленко. Ми  від всього серця вітаємо прийняття цього , надзвичайної ваги, нормативного акту. Але…

Чи буде від нього хоч який сенс, якщо «рідне» чиновництво почне топити новоприйнятий закон у власних  «Не знаємо, не чуємо, робити нічого не хочемо…»?!

Прес-служба ГО «Культурний Спротив»

No Comments

Залишити відповідь