Наприкінці 2018 року Національний музей Революції Гідності замовив проведення соціологічного дослідження серед жителів усіх регіонів України. У його фокусі – ставлення до подій революції та бачення способів увічнення пам’яті про Майдан, зокрема й роль музею.
Дослідження провів Український центр вивчення громадської думки “Соціоінформ”. Воно складалося з опитування 2000 респондентів, а також із роботи з відібраними фокус-групами в різних містах. Це дало змогу не тільки зібрати статистичні дані, а й збагнути причини та мотивацію відповідей.
“Формування політики історичної пам’яті, її запровадження у комеморативних практиках має ґрунтуватися зокрема й на чіткому розумінні суспільних уявлень, настроїв і запитів. Саме тому ми, створюючи меморіально-музейний простір, ініціювали проведення соціологічного дослідження про сприйняття українцями подій і суб’єктів Революції Гідності та шляхи вшанування. Розуміння революційної ситуації у респондентів досить сегментоване. У топі передумов виходу людей на Майдан – узурпація влади (38%), погіршення економіки та корупція (по 28%), а його причин – побиття студентів (55%) та відмова від євроінтеграції (47%). Серед революційних подій опитуваним найбільше запам’яталися розгін демонстрантів і розстріли. Показово: понад 70% опитаних вважає, що події Майдану варто вшановувати, а до десяти найочікуваніших форм увічнення ввійшло створення Меморіалу (48%) та Музею (42%)”, – розповідає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Серед подій революції, які запам’яталися найбільше: розгін студентського Майдану, розстріли на вулиці Інститутській, перші смерті, втеча Януковича, барикади на вулиці Грушевського та Водохреща, пожежа у Будинку профспілок і на майдані.
Негативними наслідками Революції Гідності опитані вважають війну з РФ, АТО, економічну кризу, втрату територій, убитих на війні, біженство та “відтік мізків за кордон”, зростання соціальної напруги у суспільстві, зубожіння, корупцію, невиконання реформ.
71% опитаних вважають, що події революції варто вшановувати. Серед топ-10 форм відзначення подій Революції Гідності домінує створення меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні та національного музею у Києві. Також значна кількість опитаних вважає, що потрібно встановлювати меморіальні дошки, пам’ятники Героям Небесної Сотні, назвати вулиці їхніми іменами, творити сквери.
64% підтримують ідею створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні і вважають, що вхід має бути безкоштовний. Функціями музею бачать збір і збереження експонатів, історичних матеріалів, свідчень учасників подій, збереження та пропагування цінностей Майдану. Менше тих, хто бачить музей платформою для тренінгового центру з прав людини, школи громадянської відповідальності чи дослідницьким центром для студентів і науковців.
No Comments