На сайті Ради з’явилося зображення Великого герба України. Як він виглядає

30/06/2021

На сайті Верховної ради з’явився текст із запропонованим президентом Володимиром Зеленським законопроєктом про Великий державний герб України. Також опублікували його зображення.

Законопроєкт позначений як невідкладний. Водночас зображення пропонованого герба відрізняється від того, яке визнали переможцем конкурсу, проведеного минулого року. Тоді перемогла робота карикатуриста та художника Олексія Кохана, який також є співавтором Малого герба.

Рішення про затвердження ескізу Великого герба двома третинами голосів має підтримати Верховна Рада.

Як виглядає пропонований герб

Так, головним елементом герба є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) золотого кольору, розміщений на синьому п’ятисторонньому щиті із заокругленими нижніми бічними кутами із золотою облямівкою. Над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) Ярослава Мудрого та пурпурово-золотого намету у вигляді рослинного орнаменту.

Щит з малим гербом тримають: з лівого боку – лев (герб Галицько-Волинського князівства), з правого – воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорізького). Під щитом намальована стрічка із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, під стрічкою – два золоті колоски пшениці, переплетені кетягом калини пурпурового кольору зі стилізованим листям пурпурово-золотого кольору.

Зображення лева та воїна-козака виконані золотим кольором з елементами пурпурового.

“За публічну наругу над Великим гербом України, а також порушення установлених цим законом вимог щодо використання Великого герба України особи несуть відповідальність, встановлену законом”, — йдеться у тексті пояснювальної записки.

Де використовуватимуть Великий герб України

Згідно з текстом законопроєкт, герб обов’язково відтворюється на:

  • офіційних символах президента України;
  • великій державній печатці України;
  • печатках президента України, Верховної ради України, Кабінету міністрів України, Конституційного суду України, Верховного Суду;
  • фасаді будівлі резиденції президента України у Києві;
  • фасадах будівель ВР, Кабміну, КСУ та Верховного Суду;
  • залі засідань ВР;
  • грошових знаках України за рішенням Національного банку України.

Великий герб може використовуватися фізичними та юридичними особами, але з дотриманням встановлених законом вимог.

Де не можна використовувати герб

Символ не можна використовувати як власну символіку органам держвлади, територіальним громадам, символіку районів і областей або як елемент такої символіки. Також забороняється відтворювати зображення Великого герба:

  • у символіці політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок та їх об’єднань, юридичних та фізичних осіб;
  • у рекламі, крім соціальної реклами щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України;
  • у перевернутому вигляді чи в інший спосіб, що виражає наругу та зневагу до нього;
  • з розміщенням на ньому написів чи зображень незалежно від способів їх нанесення та змісту.

Що відомо

  • Президент Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної ради законопроєкт про великий Державний герб України та визначив його як невідкладний.
  • Питання створення проєкту великого герба підіймали у 1991, 1996, 2001 та 2007 році, проте досі його так і не вдалося затвердити. Досі в Україні офіційно використовується лише малий герб.
  • 19 лютого 1992 року Верховна рада затвердила Державний герб України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті. При цьому від початку затвердження тризуб вважався малим гербом України, та, відповідно до 20 статті Конституції, головним елементом великого Державного герба України.

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Навіщо Україні рух опору. Розповідає генерал-лейтенант

Верховна Рада на позачерговому засіданні проголосувала за нову структуру територіальної оборони та створення руху опору. Про функціональні обов’язки нових підрозділів, в ефірі Українського радіо розповідає генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу 2006 – 2010 років, кандидат військових наук Ігор Романенко.
В нинішніх умовах територіальна оборона в Україні є чи ні?

Є, але така, яка нас не влаштовує. Тому ми удосконалюємо питання не тільки територіальної оборони, а й національного спротиву. Це поняття ширше, глибше, адже охоплює територіальну оборону, рух опору і підготовку громадян до відповідних дій.

Рух опору — аналог партизанського руху?

Не зовсім. Це поняття ширше. Рух опору — це не тільки партизанські дії, а й дії підпілля і залучення громадян, які б сприяли відповідним діям по обороні нашої держави, операції з окупантами на окупованій частині території.

Сили спецоперацій повинні виконувати, в першу чергу, завдання руху опору. Вони здійснюються і зараз, але ми хочемо, щоб вони були більш ефективними. Щоб громадяни, які знаходяться на вільній чи окупованій частині України знали, що законодавство в цьому їх підтримує і, в цілому, ця робота буде ще більш ефективною.

Про функціональні обов’язки нових підрозділів територіальної оборони

Тероборона — фактично легка піхота, однією з функцій якої є боротьба проти диверсантів, оскільки тероборонівці мають гарно знати район, в якому вони діють.

Отже, перший рівень з трьох елементів — це війська територіальної оборони, другий елемент національного спротиву — рух опору, і, нарешті, третій елемент — підготовка громадян до національного спротиву.

Ми знаємо, що росіяни готують нове навчання, також навесні вони сформували більш статичне угруповання військ атакувального плану і планують восени спільне навчання з білоруськими збройними силами. Поводять себе агресивно, окупували наші території, захопили частину вод. Тому, важливо, щоб до середини липня усі ці плани були втілені, в іншому разі фінансування відбудеться аж у 2023-му році.

Як та хто готуватиме громадян до національного спротиву?

Підготовка буде здійснюватися в рамках дії бойової підготовки Збройних Сил України. Військова штатна частина проводитиме підготовку самостійно. Також готують підготовку цивільної частини, яка входитиме до складу територіальної оборони.

Збільшення чисельності збройних сил на 11 тисяч військових — цифра нормальна чи замала, враховуючи затяжну війну в Україні?

Безумовно, замала. З цих 11 тисяч доданих, 10 піде на територіальну оборону, а 1 тисяча — на сили спеціальної оборони, яка організовуватиме рух опору. Враховуючи, що більшість озброєння у нас радянське і лише невелика частина модернізована, доводиться закривати питання більшою кількістю військовослужбовців.

Чому в частині підготовки громадян до спротиву ніяк не згадуються волонтерські громадські організації?

Відносно підготовки громадян до спротиву, є добровольча частина, до якої будуть входити і волонтери, й інші охочі. Але вони будуть зобов’язані в обов’язковому порядку приймати присягу. Тільки в цьому випадку зможуть отримати зброю від держави.

Чи можна стверджувати, що ми рухаємося в бік правильної організації системного опору і відсічі агресору?

Однозначно. Ми на правильному шляху, хоч і з запізненнями.

Що відомо

  • Верховна рада у першому читанні схвалила проєкт закону 5558 “Про чисельність Збройних Сил України” щодо збільшення чисельності ЗСУ у зв’язку із прийняттям закону України “Про основи національного спротиву”.
  • Ситуація у зоні бойових дій на Донбасі погіршилась з початку березня 2021 року. Так, 3 березня бойовики самопроголошеної “ДНР” заявили, що отримали дозвіл на застосування “упереджувального вогню на знищення” по позиціях ЗСУ. Голова української делегації Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук назвав такі заяви зривом Мінських домовленостей.
  • Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що обстріли на фронті активізувались після рішень РНБО про санкції за фінансування тероризму.
  • 26 березня під Шумами на Донеччині загинули четверо українських військових, після чого президент Володимир Зеленський звернувся до лідерів країн “нормандської четвірки” та закликав їх зробити все можливе для збереження режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі.
  • Наприкінці березня президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Росії Володимир Путін провели переговори у форматі відеоконференції стосовно ситуації на Донбасі. Зеленського на це обговорення не запросили. В Офісі українського президента Суспільному заявили, що жодні рішення про Україну не можуть прийматися без її участі. А керівник ОПУ Андрій Єрмак повідомив, що зустріч лідерів України, Франції та Німеччини може відбутись найближчим часом.
  • 1 квітня 2021 року Міноборони України повідомило, що Росія готує провокації та розширює військову присутність на окупованій території Донбасу. Того ж дня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що РФ перекидає війська до кордонів, оскільки по периметру “підвищена активність військ НАТО”. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив Генеральну секретарку ОБСЄ Хельгу Шмід “про системне загострення Росією безпекової ситуації у Донецькій та Луганській областях та в Криму”.
  • Співробітники розслідувальної групи Conflict Intelligence Team виявили у Воронезькій області польовий табір, приблизно за 250 км від кордону з Україною, де сконцентровані російські війська.
  • 12 квітня президент Зеленський заявив, що Україна готова до російського вторгнення. На його думку, Росія стягує війська, щоб “перевірити” Захід.
  • За даними президента Зеленського, Росія розмістила у Криму і на східних кордонах України близько 80 тисяч військових.

Джерело: suspilne.media

No Comments

Залишити відповідь