На Кіровоградщині знайшли храм, старший за єгипетські піраміди

05/03/2020

На Кіровоградщині знайшли протомісто часів Трипільської цивілізації IV тисячоліття до нашої ери. Воно старше єгипетських пірамід, які будували у ІІІ тисячолітті. Про це з посиланням на Спадщину предків повідомляє mandarin-news.

Поселення розташоване на полях між селами Небелівка та Оксанине Новоархангельського району Кіровоградської області. Воно частково займає трикутний у плані мис, утворений злиттям двох струмків на правому березі річки Небелівка, лівої притоки Ятрані. На підставі даних археологічної розвідки загальна площа сягає 300 га.

Небелівка є другим за розміром після Тальянок (450 га) поселенням Трипільської культури. Тут містилося 1500 будівель, загальна кількість жителів становила до 7 тис. осіб. За площею та кількістю жителів це було найбільше поселення того часу в усій Європі.

Це –залишки храму, в якому збиралися мешканці цілого селища площею близько 238 гектарів, у якому було майже півтори тисячі жител. У храмі знайдено рештки семи вівтарів, на яких колись розпалювали священний вогонь. Це була велична громадська споруда –уявіть, ширина дверей, визначена за виявленим глиняним порогом, досягала 1,7 метра!  Тобто дві людини могли в ті двері зайти-вийти одночасно. Далі йшов десятиметровий коридор, і наступні двері –взагалі два метри завширшки! Тобто масштабами ця споруда не поступалася сучасним їй храмам Месопотамії, з яких, як кажуть, “починалася історія”. Ба більше: небелівський храм мав два поверхи, його стелю підтримували десятки дерев’яних колон. Було знайдено навіть відбитки мотузок, якими давні будівельники монтували каркас споруди. Фарбовані в червоне стіни й підлога створювали в учасників ритуалів піднесений настрій. Навколо була відкрита площа, де могли розміститися кілька тисяч мешканців селища. Причому “брама” храму звернена в той бік, де сходить сонце. У відчинені двері потрапляли вранішні сонячні промені, – розповідає археолог Михайло Відейко.

Розкопки Небелівка

Поселення було відкрите в результаті досліджень, що проводив співробітник Уманського краєзнавчого музею, відомий краєзнавець Василь Стефанович на початку 1960-х років. В подальшому поселення досліджував з допомогою аерофотозйомки топограф Шишкін К.В. У 1980-ті роки на поселенні працювала експедиція Інституту Археології АН УРСР під керівництвом М.М. Шмаглія та В.О. Круца. В результаті дешифрування аерофотознімків та археологічних розвідок площу поселення було визначено в 300 га.

Починаючи з 2008 року на поселенні розпочала роботу україно-британська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (керівник – старший науковий співробітник інститут, кандидат історичних наук М.Ю. Відейко) та Департаменту археології Даремського університету Великобританії (керівник – виклад ач університету Дж. Чапман).

Дослідження, проведені спільною українсько-британською археологічною експедицією показали, що трипільське поселення в Небелівці існувало наприкінці 5 – на початку 4 тис. до н.е. і в цей час було найбільшим за розмірами населеним пунктом на території Європи. 2009 року українсько-британською експедицією було розкопано рештки одного наземного житла, знайдено фрагмент посудини із намальованим зображенням людини. У липні-серпні 2012 року українсько-британською експедицією було досліджено залишки трипільського храму – споруди розмірами близько 20×60 м. Основа конструкції двоповерхової споруди була виготовлена з дерева, потім обмазана глиною.

Наразі це перша будівля таких розмірів, доліджена на поселеннях трипільської культури за понад 120 років проведення розкопок. У ній на першому поверсі було виявлено залишки семи вівтарів, підвищення-подіум довжиною 18 м (на другому поверсі). Ширина головного входу з східного боку становила 1,7 м. 2013 року неподалік храму досліджено залишки двох жител. Виявлено фрагменти штукатурки з слідами настінних розписів. Поруч із житлами знайдено котловани для видобування глини, яку використовували під час будівництва.

Небелівка і розкопки
Розкопки в Небелівці - Михайло Відейко
Реконструкція храму в Небелівці
Temple of Nebelivka Ukraine

Того ж року завершено складання плану поселення за допомогою магнітної зйомки, за цими даними площа його становила близько 260 га. Територію селища, як встановлено розкопками 2014 року було оточено палісадом. У центральній частині поселення досліджено залишки гончарного горна складної конструкції. На території поселення зберігся курган з похованням бронзового віку, частково зруйнований грабіжницькими розкопками.

З південної сторони дешифрується в’їзд на поселення, виділений у вигляді двох паралельних ліній, що йдуть з південного сходу на північний захід. В північно-східній частині пам’ятки просліджуютья ще сім ліній забудови. Там же дешифровано ряд квартальних структур. Вуличні та квартальні структури є також в районі в’їзду на поселення, в тому числі за межами основного масиву забудови. Житла розміщувалися кількома концентричними колами з квартальною забудовою в центрі. З південного боку був наявний в’їзд з розміщеними з боків рядами будівель. Усе поселення було оточене дерев’яним палісадом.

Reconstruction of mega structure Nebelivka
hram-Nebelivka-10

На території поселення містився стародавній храм, що є найбільшою спорудою трипільської культури, дослідженою археологами за весь період вивчення даноїархеологічної культури. Його площа становила близько 1200 м², розміри – 20×60 м. Споруда складалася з двох поверхів, з боків мала одноповерхову прибудову. На першому поверсі було розкопано 7 вівтарів хрестоподібної форми з округлими краями. Найбільший з них (4х3 м) містився біля вхідних дверей, на його краях – кола діаметром близько 1 м. Також тут же містилося велике глиняне корито – 2×2,5 м, кам’яні зернотерки. Все це ймовірно використовувалося для ритуалів. Вздовж стін другого поверху розміщувалося підвищення та 5 великих посудин з рештками перепалених кісток тварин. Міжповерхове перекриття було виготовлене з колотого дерева. Балки були скріплені мотузками, сліди якої було знайдено на рештках глиняної обмазки. По периметру храму було знайдено глиняні фігурки. В центрі поселення було розкопано великий глиняний горн. Поряд з ним розміщене місце, з якого стародавні трипільці добували глину для власних потреб, зокрема для виготовлення посуду.

Джерело: ot.kr.ua

No Comments

Залишити відповідь