Меморіальний центр “Бабин Яр” розробив офіційну концепцію музею Голокосту

22/01/2021

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” розробив художню концепцію майбутнього музейного комплексу.  

Про це “Українській правді. Життя” розповіли представники меморіального центру.

“Протягом минулого року ми реалізували 34 дослідницьких, освітніх, і творчих проєктів.

Над концепцією працювала міжнародна група авторів. До її складу увійшли визнані у світі архітектори, історики, музейні куратори, художники та дослідники Голокосту. 

Такий міждисциплінарний підхід дозволив комплексно підійти до меморіалізації всієї території Бабиного Яру”, – розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” Максим Яковер.

Загалом над творчою концепцією майбутнього меморіалу Голокосту працювала команда з 22 авторів, серед них: художниця-перформансистка Марина Абрамович, український режисер Сергій Лозниця, головний куратор музею Ґугенхайма в Нью-Йорку Трой Конрад Терієн та інші.

Концепцією музейного комплексу уже презентували наглядовій та громадській раді.

Пізніше її також презентуватимуть науковій раді, до якої входять незалежні вчені.

“Для нас важливі відносини з державою, ми в цьому напрямку активно працюємо.

І, звісно, важлива комунікація з суспільством, а також формування консенсусної думки щодо проєктів та їхнього сприйняття”, – зауважує директор напрямку колекції бібліотеки та видавничих проєктів Олег Шовенко.

Члени авторської групи наголошують, що попередньо опублікована презентація не була повноцінною концепцією – а лише робочими напрацюваннями.

“Те, що було опубліковано раніше – не було опубліковано нами, це були викрадені файли робочого характеру, що не було концепцією. Тому із ними не потрібно шукати спадкового зв’язку. 

Те, що ми робимо тепер – це публічна річ, яку ми заявляємо всьому світу”, – зауважує Анна Камишан, директорка концептуальних і дослідницьких проєктів.

Згідно з розробленою нині концепцією за п’ять років у музейному комплексі пропонується реалізувати 9 проєктів:

  • Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943 роки;
  • Музей Голокосту в Україні та Східній Європі;
  • Музей історії місця і Куренівської трагедії;
  • Історія забуття Бабиного Яру, трагедії Бабиного Яру;
  • Експозиція з іменами жертв трагедії Бабиного Яру;
  • Освітній і науково-дослідний центр і центр дискусій;
  • Медіатека, бібліотека, архів, колекція;
  • Освітньо-ігровий простір для дітей;
  • Центр реабілітації наслідків психологічної травми.

Загальна площа запланованого меморіального комплексу – 152 гектари. Сюди входять територія урочища Бабин яр, сусідній Реп’яхів яр, Павлівська лікарня, місця де були єврейське, караїмське, мусульманське, православні кладовища.

Бабин Яр може стати найбільшим меморіальним простором у Європі.

“У 2020 році ми створили унікальну 3D модель ландшафту Бабиного Яру за допомогою топографічних карт, аерофотознімків, старих архівних фото, відеоматеріалів…

Зібрали та систематизували базу з понад 20 тис. імен жертв трагедії, зокрема, знайшли інформацію про 900 нових жертв.

Працюємо над створенням найбільшого в Україні діджитал-архіву і вже оцифрували понад 700 тис. документів за XX століття, вони вже доступні широкому загалу на нашій онлайн-платформі”, – зазначає Максим Яковер.

У меморіальному центрі розповідають, що представлені матеріали є підходами та методами до подальшої роботи.

Автори планують забезпечити відвідувачам майбутнього комплексу персоналізований підхід та індивідуальний маршрут. 

При цьому відвідувачу не будуть пропонувати готовий маршрут – він матиме змогу сам обирати локації та йти за власним інтересом.

“Це стандартна практика музейного дизайну, що для дітей, дослідників, нащадків і простого відвідувача – різні маршрути. 

Але сучасні методи та технології дозволяють це ще більш персоналізувати.

Це будуть станції, де кожен може знайти та отримати якийсь персоналізований досвід. 

Тобто він йде по станціях і рухається туди, куди його направляє інтерес і мета відвідування”, – розповідає Олег Шовенко.

  Фото BABYN YAR Holocaust Memorial Center

Методи та підходи побудовані так, щоб викликати у відвідувачів емоції щодо подій, про які вони будуть дізнаватися. 

“На мою думку, нам варто включити в проєкт перформативні елементи. 

Хочу, щоб громадськість взаємодіяла з нашим об’єктом. Хочу, щоб у публіки були емоції. 

Щоб молоде покоління відновило зв’язок із минулим і побачило його, пережило не лише минуле, але й майбутнє“, – пояснює одна із авторів концепції Марина Абрамович.

Автори пояснюють, що скоро зникне прямий зв’язок часу з подією, яка відбулась 80 років тому, і майбутнє покоління втратить можливість зрозуміти та відчути ті події.

“Наше завдання – перетворити це з абстракції на щось живе, на щось емоційно впливове, на щось, що здатне викликати співчуття, почуття любові до ближнього, почуття сорому за людство, яке допустило це, почуття ніжності та біль втрати цілого світу.

Наша ціль — створити такий простір, який зробить історію Бабиного Яру близькою, актуальною для будь-якої людини, незалежно від нації, статі, віку та релігії”, – розповідає Ілля Хржановський, художній керівник Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.

Відвідувачі матимуть змогу безпосередньо взаємодіяти із об’єктами. Наприклад, будуть створені голограми, за допомогою яких відвідувачі зможуть поставити будь-які питання людям, які залишили свідчення про Голокост.

Одним із компонентів комплексу буде Центр досліджень агресії та посттравматичного психічного здоров’я. Його планують реалізовувати спільно з Київською міською психіатричною лікарнею №1 імені І. П. Павлова.

За словами співавтора концепції, психіатра та очільника лікарні Вячеслава Мішиєва природа агресії та схильності до знищення собі подібних з медичної біологічної точки зору залишається мало вивченою.

Крім того, не вивченими залишаються фактори її профілактики та контролю.

На його думку, центр з вивчення природи людської агресії на базі психіатричної лікарні може допомогти у розв’язанні такої проблеми.

“Безумовно, для цього буде потрібна кооперація з усіма провідними світовими фахівцями в цій галузі, і відповідно передове апаратне і лабораторне обладнання”, – зазначає Вячеслав Мішиєв.

Експерт підкреслює, що центр повинен ставити перед собою наукові та практичні завдання.

“У повсякденній діяльності цей центр міг би взяти на себе роботу з особами з посттравматичними стресовими розладами різного генезу.

Перш за все, це робота з учасниками АТО, Об’єднаних сил на сході України, жертвами домашнього насильства, з іншими носіями психологічного болю внаслідок стресів”, – розповідає Мішиєв.

Анна Камишан пояснює, що робота над цією частиною проєкту ведеться з урахуванням етичних законів та рекомендацій Міжнародної ради Музеїв (ІСОМ).

Щодо будівництва комплексу, архітектурний критик та один з розробників проєкту Нік Аксель зазначає, що воно повинно базуватися на 4 принципах:

  • Активна забудова не повинна шкодити ґрунтам.
  • Наявні природні елементи мають бути використані як основний матеріал для будівництва.
  • Монументальна, історична форма діє у напрямку імерсивного досвіду.
  • Відвідувачі повинні мати можливість інтерпретувати музей, як вони хочуть і створювати власний наратив.

За словами членів авторської групи, один із проєктів, який планують реалізувати найближчим часом – це синагога.

“До 80-річчя або ближче до квітня відкриємо синагогу. Вона, в якомусь сенсі, якраз буде відкриттям проєкту.

У більш тривалій перспективі будемо займатися розробкою архітектурного брифу для конкурсу, експозиції для внутрішніх приміщень і так далі”, – розповідає Анна Камишан.

Проєкт синагоги передбачає, що вона матиме вигляд книжки та буде розташовуватися недалеко від пам’ятника “Менора” та центральної частини Бабиного Яру. 

“Якщо осмислити синагогу в її найчистішій суті, ми можемо розглядати її як книгу. 

Під час релігійної служби, збір, Міньян збирається, щоб колективно прочитати книгу. Це Сидур або, звичайно, Біблія…

І саме це поняття визначає дизайн нової синагоги”, – зауважує архітектор проєкту Мануель Герц.

Джерело: life.pravda.com.ua

No Comments

Залишити відповідь