Квоти – означає ясність!

02/06/2016

Сьогодні, 2 червня, у Верховній Раді України планується розглянути законопроект про квотування за мовним принципом ефірного продукту на вітчизняних радіостанціях. У проекті зазначено про поетапне запровадження у вітчизняному радіоефірі україномовних пісень у відсотковому еквіваленті починаючи від 5 — до 35%.

Найстрашніший цей проект Закону для тих, хто звик до 100% російської попси в ефірі. Господарі радіокомпаній комфортно з року в рік звикли транслювати Кіркорова з Газмановим упереміш з Понаровською… Це їхній давній спільний «формат»! До того ж цей ефір не контролюється ніколи й ніким. Регулятор, яким є Нацрада з телерадіомовлення, традиційно «грається» в доброго «суддю-демократа». До нових складів цього органу щоразу заводять нових і нових лобістів, які готові займатися чим завгодно, але не регулюванням!

Коли проект Закону №3822 з’явився у Верховній Раді, спочатку здійнявся ґвалт лобістських «громадських структур» сфери ЗМІ, більшість яких і створені для того, щоб бути використаними в такі моменти. Такі собі «підсніжники», які чекають свого часу «розпускатися». Навіть почали було збирати мистецьку громадськість, яка б заявила своє «фе» реальному впровадженню української мови в радіоефірі. Але «мистецька громадськість» потроху «здулася», багато хто просто відхрестився від своїх підписів, натомість народився Музичний Майдан — об’єднання українських митців, співаків, музикантів, які налаштовані по-бойовому відстоювати позиції української пісні в радіоефірі. До речі, нині її, рідної, звучить не більше 5%. (І це на 25-й рік проголошення української незалежності!?)

Ото ж, тепер включилися лобісти-депутати під куполом. Щоб не втратити «позиції» вони реєструють свій альтернативний законопроект, основною метою якого є не допущення отієї самої ЯСНОСТІ при контролі над ефіром. З’явилося дроблення на види мистецтв, жанрового звучання тощо. Мета — заплутати так, що реально проконтролювати й довести наявність української мови буде проблематично… Це якщо по суті.

Отже «післямайданні депутати-2» завтра будуть складати іспит: чи дійсно вважають мову кодом нації, усвідомлюючи, що однією з першопричин війни на сході й анексії Криму, є ігнорування цього самого коду?!

«Післямайданні депутати-1» (помаранчевого зразка) цей іспит провалили. Конкретика в регуляторній політиці в сфері електронних ЗМІ тоді поступилася «меморандії» — укладанню меморандумів з радіостанціями про добровільне взяття ними певних зобов’язань… Чим це закінчилося? Включіть будь-яку так звану українську Fm-хвилю і відповідь почуєте самі.

Микола ГРИЦЕНКО, літератор, президент Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День»

Джерело: http://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/kvoty-oznachaye-yasnist

No Comments

Залишити відповідь