Чи треба переживати за мовні квоти українського ефіру?

30/04/2019

Який ефект від введення мовних квот на телебаченні та радіо, розповідає одна з ініціаторок мовного закону Вікторія Сюмар. Народний депутат також відповіла на питання, чому назвала «найбільш маразматичними» правки до закону «від Кварталу», як ставиться до пропозицій Володимира Зеленського щодо мовних квот і розповіла, чому боїться реваншу.

Чи ефективні мовні квоти?

«В 2013 році на українському телебаченні доля української мови складала 16%. На радіо ледь до 3% доходило кількості пісень українською мовою», – наголошує одна з ініціаторів закону про мовні квоти Вікторія Сюмар.

Зараз мовні квоти в ефірі навіть перевиконуються.

«Наш закон передбачає 35% пісень українською мовою, зараз в нас – 50% . На радіостанціях спочатку переживали, що на українських піснях будуть переключатися, але побачили, що навпаки – на українських піснях не переключаються і почали ставити їх більше, звідси і 50%», – зазначає народний депутат.

Стосовно телебачення – зараз 92% української мови в ефірі телеканалів, хоча квота 75%.

«Не всім каналам це подобається, деякі канали тримають планку у 75,5%», – додає вона.

Завдяки мовним квотам з’явився попит на україномовний культурний продукт і це дало поштовх для розвитку звукозаписувальних студій, появи нових виконавців, композиторів, авторів, в Україні почали знімати серіали та випускати більше популярних україномовних програм, зазначає народний депутат.

Як поводили себе канали, які переважно російськомовні?

Всі, хто побудували виробництво українського продукту, виграли, стверджує Вікторія Сюмар.

«ТРК «Україна, на якому було багато російськомовної продукції, сказали: ми перейдемо, дайте час. Інтер був проти. ТРК «Україна» вклалися у власне виробництво і стали лідерами рейтингу серед українських телеканалів, а Інтер суттєво втратив – не вклавши у продукт, а використовуючи радянські фільми, бо їх відповідно до закону не потрібно перекладати», – зауважує вона.

Але ж серіали все одно знімають російською?

В Україні почали знімати свої серіали, але переважно російською, аби мати можливість їх продати в Росію та Білорусь, не перекладаючи, розповідає гості програми «Свобода в деталях».

«Знімають російською і намагаються втулити в оці 25% (від квот – ред.), які залишаються. Тому новий мовний закон, швидше за все, буде передбачати 90%, але з перехідним періодом», – зазначає Вікторія Сюмар.

Фільм вважається україномовним, якщо іноземною мовою не більше 10%.

Якщо президент промовляє російською, як це рахують телеканалам?

Якщо будь-який гість ефіру чи спікер говорить російською – це не зараховується, як іноземна мова. Бо програма вважається україномовною тоді, коли українською говорять ведучі та журналісти.

«Змусити гостей всіх перейти… ну, не знаю. Ми ж говоримо про те, що право кожного говорити тою мовою, яку він обирає, що ми його не порушуємо, давайте не створювати ще й страхів. Якщо ви запрошуєте російського опозиціонера, наприклад – ми що йому заборонимо виступати в ефірі українського телебачення? Жодних меж щодо порушення прав і національних меншин, та іншомовних громадян не порушено», – наголошує народний депутат.

Теле- і радіокомпанії користуються телерадіочастотами держави України, без яких вони не зможуть існувати.

«Регулювати ми можемо тільки це, до чого ми маємо стосунок», – підкреслює гостя програми.

Чи може новий президент скасувати мовні квоти?

Володимир Зеленський ще до перемоги на виборах казав, що підтримує мовні квоти, скасовувати не збирається, але хотів би дещо змінити у регулюванні.

Президент не може скасувати чи змінити квоти, це повноваження парламенту. Але президент може внести свої пропозиції до Верховної Ради для розгляду.

«Я впевнена, що цей парламент не піде на таке скасування. І президент, який подасть такі правки, я думаю, дуже суттєво втратить. По квотах ситуація проста: половина (у суспільстві – ред.) підтримує, половина не підтримує, напевно є ностальгія за радянським продуктом. Але ж половина підтримує і це досить активна половина суспільства», – переконана парламентарка.

Вікторія Сюмар припускає, що в наступного парламенту будуть реваншистські настрої і тоді можливі зміни, на її думку.

«Так, я боюся реваншу. Боюся, що те, що ми створили нарешті – свою естраду, кіновиробництво, інформаційний продукт – це дуже легко розвернути. І знаєте кому це вигідно? Росії. І вони дуже хочуть це повернути. Якщо у вас в голові крутиться російська пісня, то ви значно ближчі до Росії, ніж вам здається», – зізнається вона.

Що за «правки від Кварталу»?

Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» ще до другого туру виборів розповідав, що намагався внести пропозиції щодо мовних квот і зустрічався особисто із Вікторією Сюмар. На думку новообраного президента, квоти необхідно переглянути в контексті регулювання.

У відповідь Вікторія Сюмар написала пост у Фейсбуці, в якому зазначила що пам’ятає «правки від Кварталу» і назвала їх «найбільш маразматичними».

Ми попросили навести приклад, що це були за правки.

«Одна з правок звучала приблизно так – у разі якщо студія чи телеканал має значні заслуги перед Україною, то квота може бути зменшена чи регулюватися в інший спосіб. Хто має визначати, хто має заслуги перед Україною? Це що, ти орден маєш? Чи сам собі його начепив кудись? Це один з прикладів, там була така правка. В мене є цілий пакет цих правок, я дуже добре пам’ятаю хто їх реєстрував. В парламенті всі все про всіх знають, вони прямо і кажуть: «Це нам дали з «Кварталу», попросили зареєструвати». Якщо навіть стенограму підняти, то я це коментувала з трибуни Верховної Ради», – згадує вона.

Зеленський пропонує знижувати податки для україномовного кіно, чому ні?

Володимир Зеленський пропонує знизити податки для україномовного кіно. Таким чином ринок самостійно перейде на українську, коли підрахує свої бюджети, переконаний він.

Вікторія Сюмар зазначає, що саме ці стимули вони колись і обговорювали. Вона підтримує запровадження таких стимулів, але зазначає, що на той момент проти був міністр фінансів Олександр Данилюк, який зараз представляє команду Зеленського.

«А ви розумієте в чому робота міністра фінансів? Він завжди каже: «Нема грошей, нема грошей… Ми ніколи не будемо знижувати податки», – зазначає народний депутат.

До того ж мовні квоти для телевізійного продукту і виробництво кіно – це різні сфери регулювання, зазначає депутат. Вона нагадує, що для Росії неважливо більші чи менші податки, коли мова йде про інформаційну війну.

«Ми прекрасно розуміємо, що росіяни готові вкинути будь-які гроші у виробництво, щоб це було російське кіно. Фактично зараз новообраний президент говорить про вільний ринок не з державою-агресором, а ніби із дружньою державою. А ми говоримо про те, що ми створили цілий комплекс заходів і це не тільки квоти. Ми заборонили фільми держави-агресора з 2013 року виходу, і це створило можливість, якою скористувався і Володимир Зеленський: отримати державні кошти для зйомок фільму», – Вікторія Сюмар.

Чому раніше вимоги щодо мови в ефірі ігнорували, а тепер – ні?

Штрафи і загроза втрати ліцензії стали стимулом для виконання вимог закону.

«Ми писали закони не декларативно. Це та сама регуляція і вона означає, що якщо ти порушиш норму закону, то отримаєш штраф – певний відсоток від ліцензійного збору, а це великі гроші. Два штрафи – далі буде попередження, два попередження – позбавляєшся ліцензії. Все! Ми прописали систему покарання за невиконання норм. Раніше в нас закони писалися чисто декларативно», – резюмує Вікторія Сюмар.

Джерело: radiosvoboda.org

No Comments

Залишити відповідь