У Києві відкриється виставка про історію української дипломатії
Новини / 12/11/2020

В рамках заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції Український інститут національної пам’яті підготував виставку «Досвід, куплений дорогою ціною…»: українська дипломатія 1917-1926». Як повідомляє на своїй сторінці кандидат історчних наук, начальник управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін, протягом відвідування експозиції її учасники дізнаються про формування українського зовнішньополітичного відомства (предок сучасного МЗС). А також про зовнішньополітичну діяльність українських урядів, постаті відомих і маловідомих українських дипломатів, діяльність українських дипломатичних представництв і консульств в десятках країн тощо. Вже незабаром виставка буде представлена на локації Українського інституту національної пам’яті на Контрактовій площі в Києві. Джерело: poglyad.tv

Мінкульт затвердив перелік книг для поповнення бібліотек
Новини / 12/11/2020

Міністерство культури та інформаційної політики затвердило перелік книг, які будуть придбані для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Як повідомляє пресслужба МКІП, з переліком найменувань можна ознайомитись за посиланням, передає Укрінформ. «До фінального списку потрапило 833 назви книжкових видань, відібрані бібліотеки отримають 383 748 книг», – ідеться в повідомленні. Як зазначається, у жовтні працювали три експертні ради з відбору книжкової продукції: з оцінювання літератури для дітей та юнацтва; з оцінювання літературно-художніх видань для дорослих; з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих. Кожна із експертних рад оцінила запропоновані видання та підготувала перелік рекомендованої для закупівель літератури, який потрапив на погодження МКІП. Наступним етапом програми стане закупівля книг та їх відправлення бібліотекам. Як нагадали у міністерстві, наказом від 23 вересня цього року Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних та Київської міської держадміністрацій сформував та оновив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Всього книжкові видання отримають 606 бібліотек України. Повний список бібліотек знаходиться тут. Джерело: day.kyiv.ua

Вражаючу археологічну оперу, яку презентували у Києві, виклали онлайн
Новини / 10/11/2020

31 жовтня у Мистецькому арсеналі в Києві відбулася світова прем’єра археологічної опери «Чорнобильдорф», створена митцями формації “Nova Opera”.  До 15 листопада (21.00) відеозапис постановки можна подивитися на Youtube. Чому така назва? Слово «Чорнобильдорф» виникло із об’єднання назв двох атомних електростанцій – Чорнобильської (на якій в 1986 році сталася найбільша в історії людства техногенна аварія) і Цвентендорфської (яка була збудована в Австрії в 1970-х, але не почала працювати через протести людей). Концепція Історія роботи над оперою почалася із експедиції до Цвентендорфу на Дунаї, містечка, що розташоване в 50 кілометрах на захід від Відня. У 1978 році тут була побудована потужна атомна станція. Через масові протести екологів та національний референдум так і не запустилася, перетворившись на величезне «інвестиційне склепіння» та технологічний музей 70-х років.  За вісім років, у 1986-му в українському Поліссі вибухнула ЧАЕС. Атомна катастрофа розділила світ та історію людства на «до» та «після» Чорнобилю. Обидві атомні станції – Цвентендорфська та Чорнобильська – перетворилися із активних техногенних об’єктів на анти-утопічні археологічні монументи, бетонні символи атомної історії, що відображають цілі епохи: демократію в Австрії / Центральній Європі та радянський тоталітаризм в Україні / СРСР. Навколо Чорнобилю утворилася містична зона, яка затягла у себе цілий поліський культурний ареал, ставши унікальним екологічним феноменом. Натомість біля…

Олена Зеленська анонсувала запуск україномовних аудіогідів у Колізеї, Версалі та музеї Яд Вашем
Новини / 10/11/2020

Перша леді Олена Зеленська взяла участь у Міжнародному форумі культурної дипломатії, під час виступу на якому анонсувала створення аудіогідів українською у трьох всесвітньо відомих музеях: Колізеї (Італія), Версалі (Франція) та Яд Вашем (Ізраїль). Аудіозаписи для Колізею вже готові та передані для інтеграції в систему аудіогідів музею, а з Версалем та Яд Вашемом днями підписано відповідні меморандуми. «Культурна дипломатія – один з пріоритетних напрямків роботи, який я обрала для себе у статусі дружини Президента. Це – дуже широке поняття, з великою кількістю можливостей та інструментів для залучення й самовираження. Форматів – безліч, але мета – єдина: якомога ширше та яскравіше презентувати нашу країну у світі через її культуру та мову», – сказала Олена Зеленська під час виступу. «Мій формат, мій спосіб зробити свій внесок – сприяти поширенню української мови у світі через створення україномовних аудіогідів у найбільших світових музеях та культурних пам’ятках», – наголосила перша леді. За останні півроку в межах ініціативи Олени Зеленської запущено вже сім аудіогідів українською: в австрійській художній галереї Альбертіна та Музеї історії мистецтв, у турецькому палаці Долмабахче, музеї просто неба Ефес та Національному парку Гьореме (Каппадокія), в азербайджанському Національному музеї килима та латвійському Національному художньому музеї. Ще три аудіогіди – для музеїв Чорногорії, Італії та Литви…

Частка української у соцмережах катастрофічно мала, – дослідження
Новини / 07/11/2020

Українську мову використовують у соцмережах дуже мало: лиш кожний шостий пост написаний нею. Про це свідчать результати дослідження Центру контент-аналізу. “Розподіл мови за областями загалом відповідає інтуїтивно очікуваному. Однак варто зазначити, що лише в чотирьох західноукраїнських областях україномовний контент дещо переважає російський”, –зазначають дослідники. Лише в чотирьох областях України: в Івано-Франківській, Рівненській, Львівській та Волинській українською мовою пишуть трохи більше ніж половину всього контенту. У решті регіонів цей показник не доходить і до 50%. Результати дослідження показують, що українські сегменти російських соціальних мереж найбільш русифіковані, але й на YouTube так само критично мало українського контенту. Проте Facebook залишається найбільш українізованою мережею, якщо не рахувати TikTok, дані щодо якого найменш точні через надто малу кількість постів. Дослідників вразило, що частка постів українською мовою є істотно меншою, ніж частка людей, які спілкуються українською вдома або на роботі. Загалом проаналізували 2,1 млн дописів. Для підрахунків брали лише пости від людей, які вказали Україну своїм місцем перебування у профілі. Так само визначали й області, які, щоправда, вказані далеко не у всіх користувачів. Джерело: rubryka.com

Радіодиктант національної єдності: де і коли слухати і дивитися, куди надсилати та хто писатиме
Новини / 07/11/2020

У понеділок, 9 листопада, відбудеться ювілейний XX Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2020. Де? Радіодиктант національної єдності відбудеться в ефірі «Суспільної студії» на телеканалі «UA: Перший». Традиційно в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського облаштували місце для написання радіодиктанту, куди запросили відомих українських діячів та зірок. Коли? Радіодиктант національної єдності розпочнеться о 9:05 із того, що  ведучі Інна Москвіна та Роман Коляда розкажуть історію радіодиктанту та головні нововведення цього року. У «Суспільну студію» запрошені гості, які разом із ведучими писатимуть диктант. О 9:15 акторка Римма Зюбіна розпочне читати сам радіодиктант. Текст радіодиктанту створив письменник і видавець Іван Малкович. Які телеканали транслюватимуть? Радіодиктант національної єдності-2020 наживо транслюватимуть наживо канали «UA: Перший», «UA: Культура» та всі регіональні суспільні телеканали, які є в кожному обласному центрі. Де слухати? Радіодиктант національної єдності паралельно з телеканалами транслюватимуть «Українське радіо» та радіо «Культура». Де шукати в інтернеті? на сайтах телеканалів «UA: Перший», «UA: Культура» та всіх регіональних телеканалів на сайті «Українського радіо» у мобільних додатках suspilne.radio і suspilne.tv на ютуб-каналі «UA: Українське радіо» на сторінці «Українське радіо» у Facebook Хто писатиме? Писати можуть всі бажаючі у всьому світі. До цього закликають організатори радіодиктанту. Однак щороку облаштувують місце для написання радіодиктанту, куди запросили багато відомих українських діячів та зірок. Цього разу у бібліотеці імені Вернадського радіодиктант писатимуть Катерина Павленко та Тарас Шевченко з гурту Go_A, Іван Леньо («Kozak System»), Марко Галаневич («ДахаБраха»),…

Вийшов перший фільм трилогії «Вогняний тризуб» про ракетні війська і артилерію ЗСУ
Новини / 05/11/2020

У День ракетних військ і артилерії Збройних сил України в мережі з’явився перший фільм документальної трилогії “Вогняний тризуб” про цей рід військ. Автор ідеї проекту – бойовий офіцер, генерал-майор Андрій Маліновський, який російську-українську війну зустрів на посаді командира 26-ї артилерійської бригади, а зараз є начальником Управління ракетних військ і артилерії Сухопутних військ, пише «Новинарня». Перша частина фільму, хронометражем 47 хвилин, має назву “За законами Всесвіту”. У цій серії головний акцент – на науково-освітню складову. Тобто – які знання й уміння треба опанувати, щоб вражати ворога з великих відстаней, коли не має візуального контакту з ціллю. Перший фільм вибудовує своєрідні сходинки підготовки кадрів, від кадетів до командирів найвищого щабля. Подається історія становлення РВіА за роки Незалежності. “Уже не для першого мого документального фільму назву підказують військові атрибути. Цього разу це нарукавний знак роду військ: жовтогарячий тризуб на червоному тлі. А саме таким є колір полум’я пострілу, коли вибух пороху нагрівається у каналі ствола до трьох тисяч градусів і виштовхує снаряд”, – розповідає режисер стрічки “Вогняний тризуб” Олексій Гончарук, офіцер 26-ї артбригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Є вже певна сценарна визначеність і з наступними двома частинами: другий фільм, “Зброя Бога”, присвячено техніці, завдяки якій наші воїни вражають цілі, а фінал трилогії – “Заради кожної краплі”…

Під КСУ протестували проти визнання закону про українську мову неконституційним
Новини / 03/11/2020

Під Конституційним Судом України 3 листопада активісти відстоювали закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Раніше на сайті КСУ повідомлялося, що цього дня судді  в закритому режимі розглянуть подання депутатів про визнання “мовного” закону неконституційним. Участь у протестній акції взяли представники Руху “Українська Дія”, “НАША МОВА” та Координаційна рада із захисту української мови та культури. Також серед організаторів події були представники “Національного корпусу” та інших патріотиних організацій. Координатор руху “Українська Дія” Олексій Кляшторний зазначив ASPI news, що вважає скасування “мовного” закону політичним замовленням Віктора Медведчука, яке може призвести до дестабілізації політичної ситуації у країні. “Якщо таке рішення буде прийнято, то таким чином буде уневажена сама стаття Конституції про те, що українська мова є державною. Адже одне речення у Конституції не розкриває суть того, яким чином держава буде гарантувати можливість громадян використовувати українську мову в усіх сферах суспільного життя і на всій території України. Для того, щоб це було можливим фактично, а не лише декларативно, і був прописаний закон, який вже рік діяв, ніяких збурень він не викликав, незважаючи на те, що ОПЗЖ цим залякувало”, – прокоментував він. Інший учасник руху “Українська Дія” Петро Мазепа підкреслив, що жодних підстав визнавати закон неконституційним у суддів немає, втім, активісти все ж побоюються…

У столиці відкрили альтернативний музей сучасного мистецтва
Новини / 02/11/2020

В Київському інституті автоматики відкрили “першого музею сучасного мистецтва”. Проєкт обіцяв познайомити з роботами відомих авторів періоду незалежної України. Це виявилося акцією митців, які мають в будівлі художні майстерні. Таким чином вони привернули увагу до необхідності створення музею сучасного мистецтва України, що давно обговорюється і досі не реалізовано. Щоб прискорити процес, ініціатори створили петицію. – Необхідність державної інституції, яка б мала архіви, колекцію робіт художників починаючи з періоду незалежності, сучасних кураторів і знавців музейної справи та належний виставковий простір є очевидною. Питання створення Музею Сучасного Мистецтва України затягнулося на завеликі терміни. Вимагаємо більше не відкладати цю справу до ‘кращих часів’ і почати процес у 2020 році, як було заявлено, і надалі всіляко підтримувати його реалізацію, – стверджують вони. Сама виставка складається з творів молодих художників – омажів  ( у мистецтві – наслідування (і жест поваги) іншому художнику) на роботи видатних українських митців. А саме  – 14 художників з історії українського мистецтва періоду незалежності, як Голосій, Тістол, Савадов, Чичкан, Ралко, Маков, Сільваші, Вайсберг, Животков, Ройтбурд, Гусєв, Кадирова, Цаголов, Подерев’янська, Гнилицький, Будніков, Кадан, Наконечна, Сагайдаковський. За словами співорганізатора проєкту Максима Мазура, кожен художник вибрав одного чи двох художників із сотні та створив на його картини омажі. Таким способом зробили версію музею сучасного мистецтва, якого немає. Для України, якщо вона хоче бути культурною країною,…

Завтра Конституційний суд розгляне мовний закон
Новини / 02/11/2020

3 листопада Конституційний Суд України розгляне закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це йдеться у Порядку денному засідань КСУ на 3-5 листопада 2020 року, який розміщений на офіційному сайті суду. Засідання розпочнеться о 10:00. Розгляд відбудеться у закритому режимі. Згідно з порядком денним, продовження розгляду справи відбудеться за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Конституційне подання КСУ отримав ще 21 червня 2016 року. Його текст розміщений на сайті суду у рубриці «На розгляді Суду». Депутати, серед яких: Вадим Новинський, Сергій Ківалов, Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, Михайло Добкін, Дмитро Добкін та інші вимагали визнати мовний закон неконституційним. На їхню думку, він дискримінує російськомовних громадян за мовною ознакою. Нагадаємо, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Закон визначає, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні залишається українська, яка має обов’язково використовуватись органами державної влади і публічних сфер на всій території держави. Публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Передбачається покарання і за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень у її застосуванні. закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні…