Легендарний музей-садиба Остапа Вишні вщент зруйнований
Новини / 17/11/2019

Жителі Херсонщини вкотре намагаються відродити садибу-музей українського гумориста Остапа Вишні. Саме там письменник любив відпочивати та черпав ідеї до нових творів. Сьогодні ж про Остапа Вишню на Херсонщині нагадує хіба-що розвалена хатина. Обдерті, вкриті тріщинами стіни, відсутній дах, побиті вікна та повна розруха у середині – так сьогодні виглядає музей садиба українського сатирика Остапа Вишні у селі Кринки. Атмосфера, яка панувала тут колись залишилась хіба у спогадах. З 90-х садибу Вишні передавали з одних рук до інших. Занедбана хата зрештою завалилася. Відтоді далі чиновницьких обіцянок справа не йде. При сільській раді створили робочу групу з відновлення музею. Щоправда, скільки грошей треба на проєкт і де їх взяти, у сільраді поки не знають. Та все ж місцеві активісти не втрачають надії. Буде перенесено фрагменти цього будинку, погруддя, і там вже, на цій ділянці, буде побудовано арт-майданчик для того, що б ми там проводили щорічний фестиваль “Вишневі усмішки”, – сказала голова робочої групи Наталя Ільїна. Остап Вишня жив у Харкові, але на Херсонщину навідувався часто. А серед жителів Кринки є й ті, хто знав письменника особисто. Спогадами ділиться 87-річна Слава Попова. Місцеві розповідають атмосфера у Кринках надихала Остапа Вишню до творчості. Він радо спілкувався з місцевими рибалками та мисливцями й не рідко люди…

Анна Київська «оселиться» у Кракові офіційно
Новини / 15/11/2019

19 листопада у польському Кракові відбудеться відкриття пам’ятнику Анні Київській. Про це йдеться на сайті Міністерства закордонних справ України. Скульптуру доньці Ярослава Мудрого і майбутньої королеви Франції встановлять у дворі Палацу Вєлькопольскіх – представництва Краківської влади. – Встановлення пам’ятника у дворі краківського магістрату буде завершальною подією серії проектів основною метою яких, був розвиток краківсько-київської партнерства та добросусідських відносин, – йдеться у повідомленні. Джерело: vechirniy.kyiv.ua

Сенцов отримав у Лондоні міжнародну премію імені Магнітського
Новини / 15/11/2019

Олег Сенцов, звільнений з російського ув’язнення український режисер, отримав у Лондоні міжнародну премію імені Сергія Магнітського. Сенцов мав отримати премію у листопаді 2018 року. Проте він не міг отримати її особисто, адже перебував у полоні Кремля. Нагороду режисеру вручила донька сенатора Джона Маккейна Меґан, її батька нагородили премією Магнітського посмертно у тому ж 2018 році. Про вручення нагороди Сенцову написав Вільям Браудер, засновник Hermitage Capital Management і засновник премії Магнітського. Премія Магнітського присуджується з 2015 року. Її отримують за досягнення у сфері журналістських розслідувань і за діяльність, пов’язану з боротьбою за права людини Сам Сенцов у Своєму Facebook виклав світлини з церемонії нагородження. Також Європарламент вручить Сенцову премію Сахарова 26 листопада. Джерело: hromadske.radio

Держава має визначити своє ставлення до українських артистів, які виступають у РФ
Новини / 14/11/2019

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський вважає, що держава має визначити свою ставлення до українських артистів, які виступають на території РФ. На його думку, вони не відстоюють української позиції та не розуміють, що Росія напала на Україну. Про це 14 листопада він повідомив на міжнародному форумі «Креативна Україна» у Києві, передає «Інтерфакс-Україна». «Я вважаю, що культура є важливою частиною політики. Кожна людина робить вибір… Якщо співак або артист їде до Російської Федерації та виступає там, не в Криму, Крим – це Україна, то на мій погляд, це означає, що ця людина не відстоює української позиції, не розуміє, що Росія – країна, яка на нас напала», – сказав він. Крім того, міністр підтримав ініціативу Суспільного мовлення не відправляти на міжнародний конкурс «Євробачення» артистів, які виступають або мають намір виступати у Росії: «Ми маємо чітко визначити, що є добром, а що злом, і вміти відрізняти добро від зла». Нагадаємо, Святослав Вакарчук вважає, що Верховна Рада повинна ухвалити закон, який би регламентував відносини між Україною та Росією в усіх сферах. Зокрема, регулював би гастрольну діяльність українських артистів на території РФ. 5 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла проєкт закону про внесення змін до закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі…

Нацрада перевірить Newsone через слова про “повсталий Донбас” і іншу пропаганду РФ в ефірі
Новини / 14/11/2019

За результатами перевірки Національна рада, вивчивши всі обставини, ухвалить відповідне рішення щодо ліцензіата. 14 листопада Національна рада призначила позапланову перевірку ТОВ «Новини 24 години» – супутниковий телеканал «NEWSONE». Рішення ухвалено на підставі моніторингу, проведеного 5 листопада, повідомляє прес-служба Нацради. Зазначається, що цього дня в ефірі ліцензіата зафіксовано  трансляцію передачі «Я так думаю» (початок о 23.25, «прямий ефір») із ведучим Русланом Коцабою, в якій звучали  висловлювання, що мають ознаки порушення мовником Законів України «Про інформацію» і «Про телебачення і радіомовлення». Зокрема, йдеться про частину першу статті 28 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини; абзаци третій, четвертий і дев’ятий частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», які передбачають, що не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України); пункти а)…

У віденському палаці-музеї Бельведер з’явився україномовний аудіогід
Новини / 13/11/2019

Україномовний аудіогід запрацював у віденському палаці-музеї Бельведер з початку листопада. Проєкт, який Український інститут розпочав разом з Посольством України в Республіці Австрія навесні цього року, тепер доступний для відвідувачів віденського палацу, йдеться на сторінці Ураїнського інституту в Facebook. «Через проєкти такого формату окреслюється українська суб’єктність у світовому, і зокрема, в європейському контексті, адже, наприклад, Бельведер минулого року відвідали понад 1,5 млн туристів. І я впевнений, що зі збільшенням сполучень між Віднем та Києвом, кількість українських туристів теж буде збільшуватися», – прокоментував проєкт генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко. Проєкт «Україномовні аудіогіди в провідних музеях світу» є частиною довготривалої ініціативи Українського інституту зі впровадження україномовних аудіогідів у провідних музеях світу. Ініціатива реалізується спільно з дипломатичними установами України за кордоном. Україномовні аудіогіди вже працюють у Національному музеї у Польщі, Музеї історії польських євреїв POLIN тощо. Джерело: День

130 років Остапу Вишні: у Києві читатимуть гуморески майстра сатири і розкажуть про письменника-театрала
Новини / 13/11/2019

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України в проєкті “Memory project” сьогодні, 13 листопада, згадає Остапа Вишню з нагоди 130 річниці від дня його народження. Про це в ефірі Радіо Культура розповіла Наталя Струтинська, старший науковий співробітник відділу історії театру МТМКУ. “Остап Вишня був не тільки талановитим гумористом, а й затятим театралом”, — зауважила Наталя Струтинська. — “З дитинства захоплювався театром. Театр для Остапа Вишні почався з рідного села Грунь, де його прозвали “коміком”. У Києві, під час навчання, Вишня брав активну участь у художній самодіяльності, а вечорами відвідував вистави за участю корифеїв українського театру: Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського. Відомо, що він віддавав останні копійки на букет фіалок для улюблених актрис. Згодом Вишня написав про акторів та режисерів свої “Мистецькі силуети”, де згадав, зокрема, Леся Курбаса, Гната Юру, Олександра Довженка. “Мало хто знає, що Остап Вишня був членом художньої ради театру “Березіль”, коли ним керував Лесь Курбас. Саме в цей час, письменник разом з колегами створює комедію-бурлеск “Мікадо” в японському стилі, а також у 1923 році Вишня стає завлітом театру імені Івана Франка”, — розповіла Наталя Струтинська. У театрі Франка створив музичний гротеск “Вій” за твором Миколи Гоголя, постановку зробив режисер Гнат Юра. На заході покажуть ескізи костюмів зі…

У польському Любліні відбудеться фестиваль української культури
Новини / 12/11/2019

З 14 по 17 листопада відбудеться фестиваль української культури в Польщі “Ukraina w centrum Lublina”. Цього року у програмі заходу зроблений особливий акцент на українській літературі, – повідомляє ЛітАкцент. Фестиваль “Ukraina w centrum, Lublina” має на меті показати українську культуру в різних її проявах, спонукати місцеве населення до взаємного діалогу і творення багатокультурної мозаїки міста. Фестиваль організовує “Фундація Духовної Культури Пограниччя”. Члени фундації – це представники української меншини, українські студенти, мігранти та поляки, зацікавлені Україною. Гостями фестивалю будуть такі представники сучасної української культури: гурти: “Один в каное”, Олег Скрипка, “Vivenne mort”, “Ot Vinta”, “Joryj Kloc”, театр тіней “Див”, “Brio”, “Baj”, письменники Богдан Логвиненко і Тарас Бондаренко. В рамках фестивалю відбувається ряд інтерактивних подій: конкурс знань про Україну для учнів люблінських шкіл, міські ігри, майстер-класи з традиційного українського ремесла, а також jam-session для місцевих музикантів. З нагоди святкування 450-річчя Люблінської унії, для дванадцятого фестивалю “Ukraina w centrum Lublin” організатори приготували цікаву програму. Заплановано 17 подій на 10 локаціях. В рамках літературного блоку учасники зможуть відвідати презентації книг, а також подискутувати з авторами на суспільно важливі теми. Український письменник Марк Лівін розповість про життя дітей з хворобами зі спектру аутизму в контексті своєї книги “Рікі та дороги”, яка увійшла до каталогу “International Board…

На столичному вокзалі влаштують інтерактивну мандрівку Україною
Новини / 12/11/2019

14 листопада, за підтримки «Укрзалізниці», відкриється інтерактивна виставка Ukraine WOW. Цим проєктом, який розповідає про українські «вау» – від географії до культури, від історії до промисловості, – розпочинається життя нового виставкового простору «Багажне відділення з рампою», розташованого прямо на території залізничної станції «Київ-Пасажирський». Що обіцяють на виставці: Унікальні експонати Останній автопортрет Казимира Малевича, скульптури Олександра Архипенка, 10 із 14 літер абетки Георгія Нарбута, перша надрукована в Україні книга – «Апостол» 1574 року Івана Федорова, барокові царські врата XVIII століття, срібні гривні Київської Русі, українська кераміка (хоча і не оригінали). Мандрівка Україною у віртуальній реальності Вирушити у подорож нескінченним Рибальським мостом, політати над озером Синевир та урочищем «Каскади», побачити Київ з висоти Батьківщини-матері, проїхатися потягом у кабіні машиніста, прогулятися відновленим Невицьким замком та відвідати «дев’ятку», найбільшу доменну піч Європи. А ще прибрати купе за допомогою технології Kinect та озвучити мультфільм про видатних українців. Погодьтеся, оце справжнє «вау»! Інсталяції Серце України, що б’ється швидше, коли ви поруч; розписаний вручну рожевий вагон, у якому звучать сни та мрії; стіна зі 100 кілограмів бурштину; інсталяція з українського інь-ян – вугілля та солі; хата-мазанка з відтвореними малюнками художниці Поліни Райко; Тунель кохання; дно Чорного моря; мініатюри антарктичної станції «Академік Вернадський», Національного художнього музею та Київського…

На фестивалі у Нідерландах показали три українські фільми
Новини / 11/11/2019

У Гаазі на кінофестивалі “Східні сусіди”, що проходив 6-10 листопада, показали три українських фільми. Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Гаазі. Відкривав нідерландський фестиваль документальний фільм режисера Олександра Міхалковіча “Моя бабуся з Марса”, створений за підтримки Держкіно. Це фільм спільного виробництва України, Білорусі та Естонії. Він розповідає про життя в окупованому Криму. Зокрема, бабуся Зіна жила в Україні, Росії та Білорусі, а після виходу на пенсію переїхала до Криму, в місто Євпаторія. Після анексії Крим фактично перетворився на Марс, дістатися якого її рідним, які живуть в різних країнах, дуже важко. Нелегко і самій жінці, адже вона має свою принципову позицію щодо Криму. І фактично “маленька людина” влаштувала власну боротьбу на своєму подвір’ї з сусідами. Фільм “Моя бабуся з Марса” заборонений до показу в Білорусі. Білоруський режисер фільму Міхалковіч вважає це цензурою. Однак, як написав режисер у Facebook: “Диво сталося!”, оскільки 5 листопада в кінотеатрі Білорусь в рамках 26-го Мінського міжнародного кінофестивалю “Лiстапад” був показаний фільм “Моя бабуся з Марса”.У фільмі також можна побачити, що таке режим та тиранія, яка існувала ще в радянські часи. Власне, у перших кадрах трейлеру показано архівну чорно-білу картинку Криму, а потім бабусю Зіну в Криму, яка знову переживає ті часи. Ще одна стрічка, яку побачили глядачі…