Радіо НВ опублікувало 30 найкращих українських оповідань
Новини / 19/10/2021

Радіо НВ за підтримки Українського культурного фонду представило 30 кращих українських оповідань в аудіоформаті. У список, обраний професійним журі, увійшли твори Оксани Забужко, Андрія Бондара, Ірини Цілик, Леся Подерв’янського, Олеся Ульяненка, Тараса Прохаська та інших видатних авторів. Усі розповіді були озвучені відомими голосами. Серед них — Юлія Саніна (The Hardkiss), Яніна Соколова, Сергій Притула, Руслана Хазіпова (Dakh Daughters), Богдан Бенюк, Олег Панюта і багато інших. Тепер розповіді абсолютно безкоштовно можна послухати на платформі НВ Подкасти. У межах проєкту поет Сергій Жадан провів серію інтерв’ю зі знаковими постатями літератури України в програмі Вони написали історію. Його гостями стали письменники, критики і видавці – дивіться всі інтерв’ю на YouTube-каналі Радіо НВ. У фіналі проєкту пройшла церемонія нагородження авторів, чиї твори увійшли до списку 30 найкращих українських оповідань. Церемонія нагородження авторів Радіо НВ за підтримки Українського культурного фонду представило 30 найкращих українських оповідань в аудіоформаті. У фіналі проекту пройшла церемонія нагородження авторів, чиї твори увійшли у список. «Ми впевнені, що цей проєкт дозволить максимально широкій аудиторії познайомитися або заново відкрити для себе роботи наших найбільш цікавих авторів. Розповіді в аудіоформаті ідеально підходять для того, щоби популяризувати сучасну українську літературу», — каже головний редактор Радіо НВ Олексій Тарасов. 30 найкращих українських оповідань: Юрій Андрухович — Самійло Немирич прекрасний розбишака; Володимир Арєнєв — Рапунцель; Катерина Бабкіна — Коробка з ґудзікамі; Андрій Бондар — Ахмад; Микола Вінграновський — Манюня; Євген…

Українське сучасне візуальне мистецтво за 30 років: як змінювалось та чого чекати у майбутньому
Новини / 19/10/2021

Сучасне українське візуальне мистецтво почало формуватись ще до того, як було здобуто незалежність. Художники з Одеси, Львова, Києва та Харкова рухались у напрямку експериментів та звертались до нових форм мистецтва, таких як перформанс, акціонізм, мистецтво взаємодії. Вони відчували свій час, сміливо заглядали у майбутнє та ставали учасниками соціально-політичних змін у країні. Які знакові події вплинули на розвиток українського сучасного візуального мистецтва в Україні, які теми хвилювали митців упродовж останніх тридцяти років та на чому вони будуть фокусуватися у найближче десятиріччя — про це Суспільне Культура поговорило з мистецтвознавцями та дослідниками. Поява виставкових просторів На початку незалежності Україна опинилась у складному інституційному становищі, адже галерей та музеїв, де можна було організувати виставку сучасного мистецтва, майже не було, згадує Катерина Яковленко, дослідниця сучасного мистецтва, журналістка, співкураторка проєкту Secondary Archive. “Поодинокі галереї почали з’являтись на початку 1990-х. І хоча більшість з них не існує сьогодні, у свій час вони, безперечно, зіграли важливу роль у становленні незалежного українського мистецтва. Катерина Яковленко Одна з важливих галерей того часу — галерея “Арт Бланк”, яка підтримувала митців та надавала невелику фінансову підтримку художникам для створення робіт. Через прагнення показати свої роботи художники також організовували власні artist run простори, де проводили виставки та зустрічі. Важливою подією для українського мистецтва…

Топ-5 туристичних локацій Києва, які можна відвідати на вихідних
Новини / 12/10/2021

Тревел-блогери та ведучі У кого більше? на Новому каналі Макс Узол і Оля Манько склали ідеальний маршрут столицею на вихідні. Золота осінь у розпалі, тому сидіти вдома — точно не варіант. Зберігайте маршрут красивими місцями столиці від тревел-подружжя Макса Узола та Олі Манько. Воздвиженка «Це один з найкрасивіших районів Києва, – розповідає Оля. – За задумом, це мав бути елітний житловий район – казкове містечко в історичному центрі Києва. Та під час кризи 2008 року забудовник почав економити на будматеріалах та халтурити. В результаті разом із красивими фасадами мешканці отримали старі комунікації та стіни, які за два роки посипалися. Кілька років Воздвиженка пустувала й перетворилася на район-привид. Зараз ця місцина ожила і стала однією з найулюбленіших для киян та туристів. Там є багато шоурумів, кафе, ресторанчиків, роблять весільні фотосесії, знімають фільми, кліпи. А ще мало хто знає, що на Воздвиженці є своя ратуша з класним оглядовим майданчиком». Найстаріший житловий будинок Києва «Його нелегко знайти, просто так з вулиці не помітите, – пояснює Макс. – Потрібно зайти в арку житлових будинків у центрі Подолу (Контрактова площа, 7), і натрапите на маленький приватний дерев’яний будиночок, побудований у 1760 році. Цікаво, що там досі живуть люди. Це сьоме покоління власників Нечаєвих. Поряд із будинком…

Петиція про заборону виступів артистів із РФ в Україні набрала необхідну для реакції Зеленського кількість голосів
Новини / 12/10/2021

Петиція на сайті Президента про заборону в Україні виступів виконавців з Росії як країни-агресора набрала понад 25 тисяч голосів. Тепер її має розглянути Президент України. Про необхідну для реакції глави української держави кількість понад 25 тисяч голосів свідчить кількість підписантів петиції, яка розміщена на сайті Президента України. Від дня її оприлюднення 21 вересня до сьогодні петицію підписали вже 25 тисяч 672 особи. Автор петиції – музичний продюсер і телеведучий Ігор Кондратюк. Він, як зазначено в петиції, пропонує ухвалити рішення про заборону гастролей російських артистів в нашій країні до того часу, поки Росія не поверне Україні анексований Крим і окуповану частину Донбасу. Виняток Кондратюк пропонує зробити лише для тих російських артистів, які публічно виступили проти військової агресії Росії щодо України. “Виняток для заборони допускаю лише для тих російських представників культури, хто публічно виступив проти російської агресії: письменник Віктор Шендерович, акторка Лія Ахеджакова, музикант Андрій Макаревич та інші. Це неприродно, коли артист виступає і для росіян-окупантів, і для окупованих ними українців. Любов до носіїв культури агресора розвиває в українцях так званий шведський синдром. Цього потрібно уникати, якщо ми не хочемо більше втрат територій та населення, та перемогти у цій праведній для України та українців війні. Музика і інші види мистецтва від агресора не можуть…

Українська мова стала офіційною в одному з міст Бразилії
Новини / 12/10/2021

Українську мову оголосили офіційною мовою міста Прудентополіс у штаті Парана в Бразилії. Джерело: BBC News Україна, бразильське видання Nossa Gente та Світовий Конгрес Українців Деталі: 5 жовтня таке рішення одноголосно ухвалила міська рада Прудентополіса, чимало мешканців якого є нащадками українських іммігрантів з Галичини. Проєкт рішення вніс на голосування депутат Маурісіо Босак, а обґрунтування підготував лідер Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації, адвокат Віторіо Соротюк. За словами Босака, офіційне використання української мови в Прудентополісі зробить великий культурний, науковий і туристичний внесок в розвиток муніципалітету. У Прудентополісі, крім португальської, найпоширенішою мовою є українська. Кілька мешканців міста їздили вчитися до України і тепер роблять свій внесок в розвиток муніципалітету. Дослівно в обґрунтуванні рішення: “Відкриваються нові перспективи обміну між нашим муніципалітетом і Україною, а також для навчання молоді на університетському рівні в Україні або за допомогою онлайн-засобів. Ось чому збереження і розвиток української мови серед нас має основоположне значення в додаток до таких важливих мов, як португальська та англійська”. У штаті Парана мешкають сотні тисяч нащадків українських мігрантів. Перші українські мігранти з’явилися тут наприкінці XIX століття. Остання, четверта хвиля міграції, відбулася після закінчення Другої світової війни. Місцеві українці намагаються підтримувати зв’язки з батьківщиною через збереження музичних та танцювальних традицій, створення фольклорних груп та хорів, а також діяльність релігійних громад. Джерело: pravda.com.ua

У Вінниці презентували виставку портретів гетьманів України
Новини / 09/10/2021

До Дня українського козацтва у молодіжному центрі «Квадрат» представили портретну галерею українських гетьманів, яку створила українська художниця вінницького походження Наталя Павлусенко. Проєкт «Герої козацької України» створений для поціновувачів українського козацтва та усіх, хто цікавиться історією рідної країни. У експозиції представлені портрети видатних діячів часів козаччини. Серед них Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Іван Сулима, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Іван Богун – загалом 14 живописних репродукцій. Як відзначає заступник директора молодіжного центру «Квадрат» Андрій Мельничук, серію портретів «Герої козацької України» художниця створює вже понад 13 років. Аби як найточніше відтворити образ та зовнішній вигляд історичних фігур, під час написання полотен вона консультується з провідними істориками, реконструкторами та знавцями епохи козацтва. Відтак, кожна робота це не просто вигадана в уяві постать, чи образ, а справжній історичний портрет, який дає уявлення про те, як міг насправді виглядати той чи інший народний герой. «До прикладу, вражаючим стало відкриття щодо портрету Петра Калнишевського пензля Наталі Павлусенко. Портрет вона написала ще у 2011 році, а в 2015 році на Соловках (Росія) відбулася ексгумація рештків Калнишевського та його канонізація. Коли російські вчені дослідили його череп, то він повністю збігся з портретом художниці. Це своєрідний дар. Ми чекаємо на авторку 12 жовтня, плануємо провести зустріч і кілька…

Шевченківський гай у Львові показав давні українські ікони, посуд і скрині
Новини / 09/10/2021

5 жовтня у Пороховій вежі у Львові відкрилась виставка-розповідь “50 історій Львівського скансену”. Присвячена 50-літтю Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Виставка розповідає про найважливіші моменти в історії Музею, яка сягає значно глибших часів, аніж офіційне заснування інституції. Тут можна побачити численні збережені фото і музейні документи, раритетні архівні відео та фрагменти художніх фільмів, що у різні часи були відзняті на території Львівського скансену. Як і сам музей просто неба, експозиція умовно поділена на сектори: Бойківщина, Гуцульщина, Покуття, Буковина, Львівщина. На відвідувачів чекають давні сакральні предмети і живопис з Бойківщини, унікальні гуцульські кахлі, оригінальний фаянсовий посуд, автентичні народні строї з Жидачівщини, мальовані й різьблені буковинські скрині. “Можливо не вперше, але не дуже часто ці експонати, які знаходяться у фондосховищах музею, стають доступними для відвідувачів, – каже в. о. начальниці управління культури Львівської міської ради Наталія Бунда. – 50 років музею це кінець одного етапу і початок іншого. Новий етап, це коли музей виходить за свої рамки, стає ближчим для своєї цільової аудиторії. Будемо всіх туристів скеровувати у Порохову вежу, аби ця виставка працювала як маркетинговий інструмент. А далі всі будуть їхати у Музею народної архітектури та побуту. Адже там надзвичайна атмосфера, яку створили люди і природа, в яку вкладено…

Презентували тизер-трейлер фільму про Кузьму Скрябіна
Новини / 09/10/2021

Продакшн-компанія Star Media випустила перший тизер-трейлер стрічки “Я, “Побєда” і Берлін”. Фільм знятий за мотивами однойменної автобіографії музиканта Кузьми Скрябіна. У фільмі покажуть не лише історію співака, а й кавери його відомих пісень від зірок. За сюжетом кінокартини, за три дні до запланованого концерту музикант-початківець Кузьма разом з другом Бардом вирушає до Берліну на старій “Побєді”. Їм сказали, що там є колекціонер, який готовий обміняти авто на новий мерседес. Так він збирається вразити кохану Барбару. Проте подорож із дикими пригодами кардинально змінює юнака. Прем’єра комедії запланована на весну 2022 року. “Команда стрічки працює над вражаючою промо-кампанією “Я, “Побєда” і Берлін” з вірою, що вона зазвучить так само гучно та яскраво, як і творчий доробок культового Андрія Кузьменка”, – зауважила керівниця компанії Film.UA Distribution Надія Коротушка.  Джерело: gazeta.ua

Найкращі марки про Україну та Київ увіковічнили на Поштовій площі
Новини / 09/10/2021

До Всесвітнього дня пошти на Поштовій площі відкрили ще один унікальний культурно-пізнавальний об’єкт – Алею поштових марок. Її облаштування відбулося за ініціативи АТ «Укрпошти» та за підтримки Київської міської державної адміністрації та Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. «Місце розміщення Алеї є досить символічним – навколо фонтану на Поштовій площі, неподалік від першої Поштової станції, яка є пам’яткою архітектури. Тут розмістили 30 марок загальнонаціональної та київської тематики, які зібрали найвищі світові нагороди філателії та прославили нашу державу далеко за її межами. Цей набір створили спеціально до 30-річчя незалежності України», – розповів Валентин Мондриївський. Як зазначили в АТ «Укрпошта», у всьому світі поштова марка – це не лише знак поштової оплати, а й потужний засіб популяризації національного надбання: світочів вітчизняної культури, науки, мистецтва, полотен талановитих художників, споруд відомих архітекторів, подій світового значення, геніальних відкриттів. «Марки – окремий вид мистецтва, що рік за роком відтворює сучасну й не тільки історію України. Ідея увіковічнити кращі марки про Україну та Київ на Поштовій площі виникла в співпраці між «Укрпоштою» та міською владою задля спільної цілі – покращувати та наповнювати наше місто якісними культурними та історичними продуктами», – додала директорка Департаменту культури КМДА Яна Барінова. Джерело: day.kyiv.ua

В Україні оголосили конкурс зі створення патріотичних серіалів
Новини / 05/10/2021

Міністерство культури та інформаційної політики оголосило конкурс на виробництво та розповсюдження патріотичних серіалів за державної фінансової підтримки. Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба міністерства. Патріотична спрямованість кінопроєкту передбачає, що його зміст відповідає одній з таких ознак: консолідація українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього, розвиток національної свідомості, патріотичних почуттів, посилення відчуття гордості за власну державу; популяризація української історії, культури, науки та спорту шляхом висвітлення визначних подій та явищ; героїзація образів видатних постатей сучасної української історії; ствердження ідеалів свободи, миру, загальнолюдських та сімейних цінностей; зміцнення взаємної поваги та толерантності, культурного діалогу в українському суспільстві; відображення визначальних подій здобуття Україною незалежності (з нагоди відзначення у 2021 році 30-ї річниці незалежності України). Усі охочі взяти участь у конкурсі можуть ознайомитися з його умовами за посиланням. Джерело: ukrinform.ua