Богдан Ступка – людина-епоха, один із найталановитіших акторів України
Без рубрики / 21/06/2017

Його називають людиною-епохою. За його ролями можна вивчати історію і пізнавати Україну. Геніальний і самобутній артист, видатний діяч культури, непересічний талант – і це далеко не весь послужний перелік Богдана Сильвестровича Ступки. Достатньо назвати його ім’я – й усі, навіть люди далекі від мистецтва, знають про кого йдеться. Так було й за життя Майстра. Богдан Сильвестрович був людиною щасливою не від загальної популярності, а від того, що все життя займався улюбленою справою й отримав за це визнання і славу. До сцени Богдан звикав ще змалку: батько співав у хорі Львівського оперного театру, дядько був там же солістом, а тітка – головним концертмейстером. Проте, у Богдана була інша мрія – вступити на хімічний факультет. Та оскільки іспити він склав невдало, то влаштувався в обсерваторію, працював деякий час у Баку. Згодом вступив на заочне відділення філологічного факультету Франкового університету. І все ж доля привела Ступку до мистецького середовища. Він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі, де працював до 1978 року. Актором кіно Ступка став у 29 років. Дебютував у фільмі Юрія Іллєнка “Білий птах з чорною ознакою”, у ролі Ореста Дзвонаря. На рахунку видатного артиста безліч ролей починаючи від шекспірівського короля Ліра і закінчуючи Майстром Булгакова. У переліку чимало історичних постатей:…

Куди поїхати на травневі свята в Україні?
Без рубрики / 18/04/2017

Як ти найчастіше проводиш час травневих свят? Це або шашлики на дачі в компанії сім’ї і друзів, або відпочинок від людей вдома на самоті (не беручи до уваги книги, фільми та Інтернет), або поїздка в будь-яке інше місто, країну. Давай візьмемо на озброєння останній варіант і спробуємо скласти маршрут куточками України, яка неймовірна красива навесні. Нижче ти зможеш почитати про 7 природних пам’яток нашої країни і вибрати ті напрямки, де ще не бувала, але безумовно хочеш побувати. День народження Львова Львів   © Depositphotos Травневі свята − це час, коли львів’яни святкують день народження свого міста. Традиційно 1-3 травня на площі Ринок проходить щорічний фестиваль “День батяра”. До речі, в минулому році він зібрав близько 15 тисяч осіб. І ще. У ці дні у Львові пройде фестиваль писанок. В рамках цього арт-проекту ти зможеш побачити величезні розписні яйця. Розлив Десни в Новгороді-Сіверському Розлив Десни в Новгород-Сіверському     © flickr.com/belyaev Новгород-Сіверський знаходиться в Чернігівській області. Тільки в травні ти можеш побачити тут чудове видовище − розлив Десни. Така картина відкривається від стін стародавнього Спасо-Преображенського монастиря, заснованого в 11 столітті. Відвідай також музей, присвячений “Слову о полку Ігоревім”. За однією з легенд саме в цьому монастирі плакала Ярославна, тут навіть встановлений їй пам’ятник….

Назарій Яремчук – один з найхаризматичніших співаків України
Без рубрики / 17/04/2017

На його піснях увесь Радянський союз вивчав українську мову. Байдуже, хто з якої республіки був, адже ці рядки підспівували усі. Здавалось у нього було були всі можливі титули, окрім заслуженого артиста СРСР. Йому м’яко натякали: і цей неодмінно дадуть ,якщо почнеш співати російською мовою. Яремчук на таке не погоджувався. За всю свою співочу кар’єру в його репертуарі була всього лиш одна російськомовна пісня. Така безкомпромісність звісно заважала, але таким уже він був. Можливо, взнаки далась гуцульська кров. Родом співак з Чернівецькій області. Його мама вийшла заміж за батька свого першого чоловіка. Після Другої світової війни це було непоодиноке явище. Назар народився, коли батькові було вже 64 роки. Мріяв стати географом, але, на щастя для всіх нас, провалив вступні іспити. Влаштувався сейсмологом, а у вільний час відвідував репетиції ансамблю “Смерічка”. Саме його голос і виведе ансамбль на всесоюзний рівень. Їх запрошуватимуть на телебачення та фестивалі. Аншлаги були такі, що доводилось робити по кілька концертів на день. Дівчата мліли і буквально кидались в обійми співакам. Коли помер Івасюк, радили не з’влятись на його похороні, аби не впасти у немилість Кремлю. Він – прийде. Побуває і в Афганістані, і виступить в Чорнобилі перед ліквідаторами аварії. При чому тричі! Така хоробрість настільки вразить партійних…

5 найкращих хітів незалежної України
Без рубрики / 22/08/2016

1363 відвідувачі сайту Gazeta.ua проголосували за найкращий хіт незалежної України. Першу п’ятірку, за результатами опитування, обговорюємо з продюсером Олегом Буреніним. 5. Софія Ротару – “Одна калина” На відміну від Алли Пугачової, яка в 2000-х ударилась у відвертий “кабак”, Софія Ротару продовжувала тримати лінію традиційної естради. Довгі роки мріяла заспівати щось подібне до “Червоної рути” Володимира Івасюка. Допоміг син Руслан. На студії Юрія Нікітіна познайомився з композитором Русланом Квінтою і запросив співпрацювати. Для Софії Михайлівни той написав зо два десятки пісень. Записали альбом “Небо – это я”. Українською мовою на диску була лише “Одна калина”. 4. “Скрябін” – “Старі фотографії” У моїй спальні три стіни заставлені полицями з дисками – їх тисяч шість. Але жодного українського виконавця. Окрім “Скрябіна”. Найбільше люблю альбоми “Гламур” і “Танго”. Останній вийшов 2005 року. “Старі фотографії” – на ньому. Писалася пісня під час помаранчевої революції. Андрія тоді всі цькували через політичну позицію (група “Скрябін” за контрактом із телеканалом “Інтер” мала виступати на агітаційних концертах за Віктора Януковича). Я ніколи не розумів, що значить криза середнього віку. У цій пісні, здається, Кузя почав щось таке переживати. Я відчув стан його душі у ній. Пригадався мій день народження 1990-го. На дачі у друга смажили шашлики, розмовляли, вітали. Із близько…

Збаразький Замок з висоти пташиного польоту (відео)
Без рубрики / 15/08/2016

Steel Eggs опублікували неймовірне відео однієї з окрас Тернопільщини – Збаразького замку з висоти пташиного польоту. Замок в Збаражі споруджено в 1626–1631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцци під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом Христофора Збаразького. Проект замку В. Скамоцци спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі. 1675 року замок захопили, спалили турки. Загальний вигляд замку середини 17 століття відтворений на гравюрі голландця Вільгельмa Гондіуса. Збаразький замок квадратний у плані, зведений на пагорбі. Цоколь мурований із каменю, верх — із цегли, стіни обкладені тесаним пісковиком. Товщина стін 2-го поверху сягає 175 см, на рівні верхнього підвалу — 105 см. Укріплення було оточене ровом40 м, валом шириною 23 м. Рів із допомогою гідротехнічної системи наповнювали водою. З кожного бастіону на кутах ходи вели до палацу. Зі сходу фортецю оточували ліси, стави й болота, із заходу і півночі — високі береги річки Гнізна, з півдня — кру­тий яр. За початковим планом бічні сторони мали до­рівнювати діагоналі квадрата, проведеного по осі головного фасаду. Джерело: realno.te.ua

Українці у зарубіжному кіно
Без рубрики / 15/08/2016

Ніщо не зазнає таких повільних змін, як упередження одного народу до іншого. Німеччина витрачає значні кошти, щоб змінити негативне ставлення до німців, яке сформувалось під час Другої світової війни. Особливо відчутні національні стереотипи у фільмах. Про Мексику американські кінокомпанії воліють показували виключно як про країну бандитизму і беззаконня, про Японію, як про країну якудзи і самураїв. Італійська, російська, ірландська мафії – улюблені теми голлівудських режисерів. А якими бачать зарубіжні режисери українців?  Чи створено образ українця у світовому кінематографі? За роки незалежності Україна, маючи зна­чний економічний та інтелектуальний потенціал, жодної ко­пійки не витратила на формування сво­го іміджу за кордо­ном. Кількісно менші за українців народи – євреї, поляки, греки, серби, вірмени, гру­зини, албанці, чеченці, цигани прикову­ють до себе значно більше уваги. Але за останні десятиліття українці без жодного зусилля з боку держави поволі входять у свідомість світу. Особливо це показово в американському та європейському кіне­матографі. У 1962 році англійським режисером Джей Лі Томпсоном було знято стрічку за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Голлівудське уявлення про українців на той час зводилося до того, що це – екзо­тичний, свавільний і вільнолюбний на­род Росії. Хоча в епоху, описану Гоголем, Україна не входила до складу Російської імперії. У фільмі Україна називається як край, земля,…

Культурна дипломатія Симона Петлюри: тріумф української пісні в Європі
Без рубрики / 15/08/2016

«До України мені було цілком байдуже, але зараз я буду скрізь битися за мистецтво цієї країни!». Ця цитата західноєвропейської критики про Україну і її культурний імідж столітньої давнини стала одним із свідчень продуманої державної політики в галузі культурної дипломатії Української Народної Республіки і тодішнього державного керманича Симона Петлюри. В ситуації, дуже подібній до сьогоднішньої, коли національні інтереси новоствореної української держави постійно підривались в Європі російською пропагандою, українська культура приписувалась «великоросійській», а наше військо вело запеклу боротьбу на кілька фронтів за державну незалежність, Петлюра ініціює відкриття культурного фронту в тій гібридній війні, і створює «закордонну армію» Української Республіки – «Українську Республіканську Капелу».

Українською друкували ще півтисячоліття тому. Причому — раніше, аніж інші народи, які користуються кирилицею
Без рубрики / 19/07/2016

В «Історії Онуфріївського монастиря», розташованого у Львові, яку ігумен цієї обителі Модест Гриневицький упорядкував 1771 року, зокрема, зафіксовано, що ще 1460-го міщанин Степан Друпан подарував їй друкарню. Її й датують як найдавнішу в Україні. Причому з’явилася вона вже через десять років після запровадження в Європі книгодрукування німцем Йоганном Гутенберґом. Та хоч у епітафії на могильній плиті Івана Федоровича (більше відомого як Федоров) написано, що 1574-го він у Львові «друкування занедбане обновив», а не запровадив, про книги з тієї друкарні нічого не відомо. Зате про найдавніші з відомих кириличних друків — богослужбові книги «Осьмигласник» (грецька назва — «Октоїх») і «Часословець», які, за найпоширенішою версією, видав 1491-го в Кракові німець Швайпольт Фіоль, — навіть в «Українській радянській енциклопедії» читаємо, що в них «основний текст — церковнослов’янський, у післямовах вжито українську мову». Тоді як «Советский энциклопедический словарь» про українську мову в тих книгах замовчує. Натомість «Енциклопедія українознавства» проголошує: «Першими українськими друками вважаються «Октоїх» і «Часословець» Швайпольта Фіоля, надруковані 1491 року в Кракові, що були одночасно й першими кириличними друками в світі». Тих, хто вважає ці книги українськими, версія про те, що їх було надруковано в Польщі, не бентежить. Адже, приміром, беззастережно хорватським друком визнана найдавніша глаголична книга — служебник «Місал за законом Римського…

Про Зелені свята
Без рубрики / 19/06/2016

Полісся – унікальна етнографічна зона України, в якій зберігся надзвичайно потужний і давній пласт народних звичаїв, уявлень і вірувань українців. Проте ми сьогодні можемо говорити, що на цій древній землі, де практично не було з найдавніших часів масштабних міграцій автохтонів, поряд із фізичним Чорнобилем стався і не менш катастрофічний духовний Чорнобиль. Адже в результаті розселення місцевого населення поза межі 30-ти кілометрової зони перестали існувати як цілісне явище культури численні унікальні календарні та сімейні свята поліщуків; значною мірою постраждало народне мистецтво і фольклор, що відображають поетичне природовідповідне мислення наших предків, яке варто зберегти. У багатьох домівках на Поліссі на Зелені святки і нині прийнято прикрашати житло різними запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами, розкладати на підлогу так зване «татарське зілля», створювати з квітів різні композиції і плести віночки. Пізніше зелень, зокрема гілочки клена, липи, стали попередньо освячувати у церкві. Підлога в домі замаювалася свіжою травою. Ця традиція пов’язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, яка захищає оселю від різного зла. За повір’ями, в домі не можна було підмітати до закінчення святок. Наші далекі предки щиро вірили, що в ці дні не можна купатися у водоймах, оскільки русалки могли затягнути на дно. Ще однією традицією було…

Трійця – 2016: традиції, прикмети, обряди
Без рубрики / 17/06/2016

Трійця входить в список дванадцяти найбільш значущих православних урочистостей. Відзначають її, відрахувавши 7 тижнів (або 50 днів) від головного свята християн – Великодня (тому Трійцю ще називають П’ятидесятницею). Цього року Христове Воскресіння довелося на 1 травня, Трійцю, Значить ПРАВОСЛАВНІ славити 19 Будуть червня. Вихідні на Трійцю Оскільки Трійця традиційно потрапляє на неділю (19 червня), Кабмін зробив вихідним і понеділок, 20 червня. Таким чином українці будуть відпочивати три дні поспіль. Що означає свято Трійці Він символізує дар Господній. Коли Христос воскрес, на кожного з апостолів зійшов Дух Святий. У цей день учні Господа разом з Божою Матір’ю і віруючими перебували в світлиці, де відбувалася Тайна вечеря. Сповнившись Святого Духа, присутні почали говорити різними мовами, яких до цього вони не знали. За допомогою цього дару апостоли стали проповідувати християнське вчення серед різних народів. Як прикрасити будинок на Трійцю У цей день віруючі несуть до хати зелені гілки, букети лугових квітів. У різних куточках України прикрашають на Трійцю житло гілочками клена і липи, листям лопуха, м’яти і папороті, чебрецем, любистком, волошками. Можна кинути траву на підлогу, можна закласти за ікону, можна сплести вінок і повісити його на вікно або на двері. Незаміжні дівчата можуть покласти траву під подушку, а заміжні жінки – під…