Багатодітна родина представила вишиванки в тернопільському художньому музеї

02/07/2016

Фото Михайла УРБАНСЬКОГО

«Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками» — під такою назвою учора, 30-го червня, в Тернопільському обласному художньому музеї відкрили виставку вишиваних робіт обдарованої родини Марків з Куропатників Бережанського району. В експозиції — майже дев’яносто картин, ікон, сорочок, суконь, костюмів, серветок. Галина Марків вишиває з п’яти років, до цього рукоділля привчила і сімох своїх дітей. Найстаршій Марії — шістнадцять, наймолодшому Павликові — п’ять. «Мама вишивала до церкви хоругви, рушники і ми собі вчилися. Ну, і мої діти десь з 5-6-ти вишивають, — розповідає пані Галина.  Звісно, за рукоділля беруться тоді, коли є час, адже сільська робота — то і  хатні клопоти, і город, і господарку обійти треба. А тому більше вишивають узимку. Хто займався цим рукоділлям, той знає — так «затягує», що й не до сну.  «Так звикаєш — одну ніч недоспати, другу, ну а третю, то вже само собою. Коли вишиваю, то забуваю про якісь проблеми, заспокоююся. Та й воно ніби тягне — почала і хочеш скоріше закінчити», — зазначає Галина Марків.

Сини залишилися на господарстві, а донечки з мамою презентують своє мистецтво. Виробів насправді набагато більше, аніж помістилося на виставці, чимало подаровано. Також вміння вишивати допомагає вижити в нелегкий час. Чотирнадцятирічна Софія розповідає, що встигає і вишивати, і навчатися: «Я вишивала бісером Святих Віру, Надію, Любов і їхню матір Софію. Ось ця ікона, — показує дівчина. —  Сорочка чоловіча тут є і мої сукні, які мама мені вишивала. Вечорами я вчуся. А так – приходжу зі школи, переодягнуся, поїм і вишиваю. А дві години до сну – вчуся. І так встигаю все».

Василині — п’ятнадцять, закінчила 9-ий клас. Їй подобається вишивати картини і сорочки. «Сорочки  трохи важко вишивати. Мені на сорочку йде 1-2 місяці», — каже вона.

Найстарша — Марія надає перевагу техніці з бісером: «Я люблю вишивати картини бісером, бо їх швидко вишивати. Вишила сорочку братику. Йому тоді був один рочок. Я узори дивлюсь в Інтернеті, але частіше в журналах вишивання — в мами таких дуже багато.»

Те, що діти надають перевагу творчості, а не надмірному захопленню Інтернетом, нині рідкість. Окрім того, що юні Марківи вишивають, вони малюють і пишуть вірші. Нещодавно побачила світ їхня перша поетична збірка. Представники Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, які завітали на виставку талановитої родини, порадили Галині Марків пройти атестацію, аби отримати звання майстра народної творчості. Це дасть можливість офіційно проводити майстер-класи і за бажання — відкрити центр рукоділля у рідному селі.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль

Джерело: День

No Comments

Залишити відповідь