Бачити та чути рідне

02/07/2016

На Буковині організували перше мистецьке свято кіно та пісні «Миколайчук-фест» 

75-річчю із дня народження видатного українського кінорежисера та актора, сценариста Івана Миколайчука присвятили перший Всеукраїнський фестиваль-конкурс українського кіно та пісні імені Івана Миколайчука — «Миколайчук-фест». «Бачити та чути рідне» — таке гасло визначало сутність велелюдного свята кіно й пісні. Упродовж чотирьох днів фестиваль тривав у Вижниці, його учасниками стали представники 15 областей.

«Тішуся, що шануєте Іванову пам’ять, пропагуєте його творчість. Він був би справді щасливим», — зазначила почесний президент заходу дружина Івана Миколайчука народна артистка України Марія Миколайчук.

Черкаські учасники АТО слухають пісні у виконанні львівського кобзаря Ярослава Криська. Фото автора

У кадрі — революція 

Пісня й кіно для Івана Миколайчука нероздільні: вони були його єством, любов’ю, яскравим вираженням таланту. Тож організатори фестивалю сконцентрували увагу на цих двох Іванових вершинах і влаштували кінопокази: репрезентацію найкращих фільмів і відеороликів, а також конкурс-концерт української пісні. У нічному кінозалі просто неба глядачі мали змогу вкотре подивитися фільми за участю актора. Відбувалися зустрічі з режисерами. Діяла й фольк-відеолабораторія, творча група якої знімала «Пісенну толоку» за участю учасників і гостей заходу.

Серед представлених кінострічок вирізнялася «Українська революція», яка стала для Тимура Баротова значимою, адже символічна в його житті. Фільм розповідає про національно-визвольні змагання 1917—1921 років і конкретно про український полк ім. Костя Гордієнка, що звільняв у ті роки і схід України, і Крим від ворожої навали. Який перегук із нашим часом! Кінокартину знімали 2010 року й за кошти самого пана Тимура. «Тоді Верховним головнокомандувачем став Янукович, тож я оголосив, що не служитиму в армії й не виконуватиму його наказів, бо присягав українському народові, — ділиться Тимур Баротов. — Так і вчинив». Звільнився й за 21 рік військової служби отримав відповідну вихідну допомогу. Всі ці гроші він вклав у зйомки стрічки, де ще й зіграв роль сотника Андрієнка. Цей герой захищав українську революцію добровільно, коли ж 2014 року російські агресори разом із терористами та сепаратистами розпочали війну на Донбасі, Тимур також влився у лави добровольчого батальйону «Айдар». Примітно, що четверо хлопців, які знімалися в цій кінокартині, спочатку взяли активну участь у Революції гідності, а згодом теж добровольцями пішли на фронт. Гордієнківці майже сто років тому йшли у бій із синьо-жовтим стягом, на якому був портрет Тараса Шевченка. Такий прапор, певна річ, виготовили й для зйомок «Української революції». Цей стяг майорів спершу на Майдані, а згодом у батальйоні «Донбас» був политий кров’ю та обпалений вогнем.

А ось режисер Ганна Яровенко запрагла зняти фільм про сучасних кобзарів. Назвала його «Вільні люди». Проте докорінно інший, ніж гадала, беручись до роботи. Сюжетну канву різко змінила після одного заходу — концерту в столиці 2013 року до Дня Незалежності України, де переважали російські номери. Вирішила провести своєрідне відеодослідження, й кобзарі пішли від села до села, від міста до міста, щоб співати людям, зустрічатися з ними, бачити їхню реакцію на пісні, які виконують.

Учасники фестивалю побували у с. Розтоки Путильського району, де Іван Миколайчук 1970 року знімався у відомій кінострічці «Білий птах з чорною ознакою». Пісенну толоку організували біля каплички, де відбуваються події в цьому фільмі. Сюди завітала й Лариса Труфин, яка дитиною зіграла епізодичну роль у стрічці, як і її рідні брати Петро та Юрко — їм випало щастя втілити образ малих Дзвонарів. Жінка з трепетом пригадує цю яскраву сторінку свого дитинства. Пані Лариса вже 36 років працює сільським бібліотекарем. Каже, якби можна було повернутися в сімдесяті,  неодмінно обрала б акторський фах.

З піснею й фільмами — на Донбас

Майже сто учасників випробували творчі сили в конкурсі-концерті української пісні. Серед них були аматорські гурти «Пшеничне перевесло» з Тернополя, «Собор» із Хмельниччини, ансамблі «Господиня» та «Веселі молодички» з Черкащини тощо. Бурхливими оплесками зустрічали глядачі виступ ансамблю учасників бойових дій, які лише місяць-два тому повернулися з війни на рідну Черкащину. Висадився на фестиваль і чималий десант професійних виконавців. Киянка заслужена артистка Оксана Нікітюк, львів’янка Софія Федина, тернопільський «Акорд» здобули гран-прі.

За словами директора фестивалю заслуженої артистки України Руслани Лоцман, після тріумфального свята на Буковині «Миколайчук-фест» іде з піснею та кіно на Донбас, а 23—24 серпня його програму прийматиме Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові.

Джерело: ukurier.gov.ua

No Comments

Залишити відповідь