Репортаж львів’янина увійшов у ТОП-10 від National Geographic
Новини / 09/01/2021

Репортаж львівського фотографа Артура Абраміва увійшов в 10 найкращих фотоісторій 2020 року за версією National Geographic Traveller. “Волосянка, курортне селище, усіяне пагорбами та нескінченними зеленими пасовищами, розкинулося в Львівській області, в Українських Карпатах. Це дім для більш ніж 1500 мешканців, – йдеться в описі до фото на сайті National Geographic. – Незважаючи на постійний потік туристів з міст, які їдуть сюди, щоб прогулятися пішохідними маршрутами та сходити в гірську експедицію, у селі офіційно не зареєстрували жодного випадку COVID-19. Щомісяця з 2015 року Артур Абрамів, український фотограф, залишає своє місто Новий Розділ, щоб вивчати різні частини гірського хребта”. На фото зображена 87-річна мешканка Волосянки Марія Гриців, яка виходить із своєї літньої кухні – традиційної ялинової споруди, яка зазвичай будується поруч із головним будинком. Марія виховала п`ятьох дітей. “Я художник і мене надихають гори”, – каже 25-річний фотограф. – Коли пандемія поставила світ на коліна, вирішив возз’єднатися з природою і втамувати свою природну цікавість до дослідження”. Тому поїхав в Карпати. Джерело: gazeta.ua

Гуцульська коляда Верховинщини стане надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО
Новини / 09/01/2021

Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО. Про це журналістам Суспільне Карпати розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук. «Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання», – зазначив отець Іван Рибарук. Колядувати починають після закінчення Різдвяної Літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце. Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священик, який благословляє колядників. Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священик, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха. Раніше гуцульська коляда і плєс увійшли у національний реєстр нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Джерело: day.kyiv.ua