Національний музею народної архітектури та побуту України тепер може похвалитись унікальною святинею – дерев’яною Миколаївською церквою. Про це повідомив Архієпископ Агапіт на своїй сторінці у Facebook. Представник українського православного духовенства розповів, що цю пам’ятку народної архітектури побудували в середині 17 ст. У 1888 році цервка була капітально відремонтована, тоді ж добудовано її південний і північний рукави. Храм був відкритий для парафіян аж до Другої світової війни. Під час війни храм закривали, потім знову відкривали. А вже в післявоєнні роки остаточно закрили, перетворивши на склад комбікорму. З того часу приміщення церкви жодного разу не використовували за призначенням”, – йдеться у дописі. Будівля багато років перебувала в аварійному стані. Врешті-решт її навіть почали потроху розбирати місцеві мешканці. Громада вважає: якби церкву не перенесли до музею, через рік-два споруда б просто завалилася. Саме тому було прийняте рішення вивезти храм із села Городище Менського району, що на Чернігівщині. Трішки хронології: Влітку 2016 року храм перенесено у Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові. 1 листопада 2016 року освячено наріжний камінь на відбудову церкви 1 листопада 2017 року освячено накупольні хрести, а у 2018 завершено відбудову храму; 1 листопада 2020 року Митрополит Епіфаній освятив храм та звершив у ньому першу Божественну літургію. Джерело: bigkyiv.com.ua

14 листопада представники Національного заповідника «Хортиця» презентували представникам ЗМІ результати цьогорічної археологічної експедиції на острові Хортиця. Під час неї було виявлено поховання, вік якого складає близько 2500 років. Це перша з 1992 року знахідка повністю вцілілого, не пограбованого скіфського поховання на острові, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. «Зазвичай 90% таких поховань пограбовані ще в давнину. Ми також, коли копали, побачили вхід грабіжників, але з якоїсь причини грабіжники до нього не дійшли і все залишилося таким, як його ховали. Дуже добра збереженість кісток. Всі кістки збереглися, тобто можна зробити велику кількість аналізів і антропологічних, і інших. З наукової точки зору, це дуже велика вдача», – розповів керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Никоненко. У катакомбі, глибина якої складає близько 3 метрів, поховано 40-річного чоловіка. Небіжчик мав високий зріст як для свого часу – близько 180 сантиметрів. «Поховання здійснено у катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля. Одна з версій, які вчені висловлюють, що катакомби скіфські – це якраз відтворення будівлі у житлі, тобто кибитки, але підземної. Воїн великий за зростом. У нього добра збереженість зубів, тобто це людина, яка добре харчувалася. Він прожив немало років. Приблизно 40…