Фільм “Номери” Сенцова і Сеітаблаєва виходить у прокат
Новини / 06/09/2020

Оголосили дату прем’єри фільму “Номери” за однойменною п’єсою Олега Сенцова. Драма-антиутопія вийде у прокат 19 листопада. До анонсу виходу стрічки її творці презентували епізод. У ньому Дев’ятий, якого грає Олександр Бегма, та Сьомий у виконанні Євгена Чернікова мають короткий нічний діалог про зміни, яких вони прагнуть. Кіно розповідає про ув’язнене суспільство, яке намагається побороти свої страхи та отримати свободу. У світі Номерів усе підпорядковується суворій системі й верховному правителю Нулю. Десять героїв звикли бігти по колу й робити все відповідно до книги правил. Не мають можливості вибирати, як жити й кого любити. Але все змінюється з появою нового жителя, якому не відомі чинні закони. Це руйнує спокій пасивної влади. Раптово непохитна віра Номерів розколюється на шматки. Вони хочуть самостійно вирішувати свою долю, отримати імена і створити новий світ, де будуть панувати їхні закони, за сюжетом. Текст п’єси “Номери” Олег Сенцов написав ще до ув’язнення, 2011 року. Виставу 2018-го поставила режисерка Тамара Трунова. Над фільмом працював тандем двох режисерів – Сенцова, який під час створення картини перебував у виправній колонії № 8 “Білий ведмідь” у російському місті Лабитнангі, та Ахтема Сеітаблаєва, який допомагав втілювати задум на знімальному майданчику разом із продюсеркою Анною Паленчук. Робочий процес обговорювали у листах, яких було більш ніж сотня….

Військовий щоденник ветеранки АТО стане театральною виставою
Новини / 04/09/2020

Автобіографічну книжку ветеранки війни на Сході України Валерії Бурлакової «Життя P.S.» драматизували. П’єсу ставлять у Театрі ім. Марії Заньковецької. Режисер вистави — Назар Павлик, інсценізація — Ольга Анненко, сценографія — Наталя Тарасенко, помічник режисера — Тетяна Когут, музичне оформлення — Назар Павлик. Роль Лєри виконує Мар’яна Кучма, Морячка — Олесь Федорченко. Згідно зі синопсисом, у виставі описується інша сторона бойових дій очима жінки, яка на лінії фронту знайшла коханого. Розповідь відкриває завісу на незручні теми сучасної історії країни: воєнний побут, дискримінація жінок-воїнів, спотворення фактів через медіа та ін. Книга фактично є фронтовим щоденником, в якому зображується реальність, відмінна від нашої. Часом жорстока, часом абсурдна, а часом і така, що вселяє надію та сенс жити. Глядач матиме змогу познайомитися з правдою про війну крізь призму спогадів Валерії. І як спогади інколи схожі на сон, так і репрезентована дійсність нагадує життя уві сні, де головна героїня вже заздалегідь знає все, що їй доведеться пережити, але не може відвернути неминучість подій. В ексклюзивному коментарі Читомо Валерія розповіла, що ідею театралізації сприйняла чудово. «Мені дуже хотілося б побачити нашу історію «збоку», іншими очима. Довіру викликало і те, що акторка, яка гратиме мене — з нею ми, власне, попередньо говорили і домовлялися — надзвичайно близько до серця приймає війну. Це Мар’яна Кучма. Її батько воював»,…

Сквер у центрі столиці найменували на честь Анни Київської
Новини / 04/09/2020

У 2016 році здійснено реконструкцію скверу на Львівській площі та встановлено перший пам‘ятник Анні Київській На пленарному засіданні Київської міської ради 3 вересня депутати присвоїли скверу на Львівській площі ім’я однієї з найвідоміших українок Анни Київської. Вона була донькою великого князя київського Ярослава Мудрого та королевою Франції. Про це повідомляє пресслужба Київради. «Тепер сквер на Львівській площі носитиме ім’я Анни Київської. У 2016 році здійснено реконструкцію скверу та встановлено перший пам‘ятник Анні Київській коштом меценатів. За чотири роки в рамках проєкту «Шлях Королеви» пам‘ятники встановлено в Кракові, Тулузі, Джакарті, Арлоні та Версалі. А вже 12 вересня в рамках Міжнародного фестивалю мистецтв Anne de Kyiv Fest у Луцьку буде встановлено скульптуру найвідомішої доньки Ярослава Мудрого, презентовану громадою Києва», – зазначила голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха. При цьому вона наголосила, що всі охочі цьогоріч зможуть долучитись до міжнародного фестивалю, який Київ підтримує 5-й рік поспіль, онлайн. Ідея найменування скверу на честь Анни Київської проходила громадське обговорення. Воно відбувалося з 23 жовтня до 23 грудня 2019 року. 98% учасників голосування підтримали відповідну ініціативу. Джерело: glavcom.ua

29 років тому над Верховною Радою вперше підняли синьо-жовтий прапор
Новини / 04/09/2020

Український парламент — місце визначальних подій та історичних змін. І саме сьогодні річниця важливої державної події. Усі ми пам’ятаємо легендарні кадри, де В’ячеслав Чорновіл, Іван Заєць і Левко Лук’яненко беруть синьо-жовтий стяг у багатотисячного мітингу під Верховною Радою і заносять його до зали парламенту. Утім ще 12 днів після цього синьо-жовтий прапор так і не могли підняти на купол Ради. Лише 4 вересня, рівно 29 років тому, над куполом замайорів національний прапор. Детальніше розкаже наш Антон Ночвін.  Джерело: tsn.ua

Чи має Українська держава «фокусуватися на мові»?
Новини / 03/09/2020

Навіщо захищати мову, яка має конституційний статус державної, для чого боротися за очевидні і природні права? Ні французи, ні поляки, ні німці (перелік можна продовжити) не можуть збагнути. Парадоксальною мовна ситуація виглядає для іноземців, бо для активних українців мовна ситуація, яка складалася століттями й десятиліттями і була спрямована проти постання незалежної України, є не парадоксом, а постійною боротьбою за свої підважені мовні права. Згадані парадокси стають зрозумілими, якщо трохи заглибитися в історію питання. Я неодноразово ловив себе на думці, що все з українською мовою могло скластися набагато гірше, аж до мовної катастрофи. Але, слава Богу, цього не сталося. Згадаймо, що в Києві українською в кінці XІX століття розмовляла мала кількість родин. Відомо, як це шокувало Івана Франка, коли він приїжджав до Києва. Щоб почути рідну мову, він їхав у книгарню «Кієвской старіни», де був українськомовний продавець. Не менш показовий щоденниковий запис Олександра Довженка про доплату вчителям «за обрусіння краю». Подібні приклади, як діяв русифікаторський коток, і як українці протистояли цьому, можна знайти в «Хронології мовних подій в Україні» чи новішому виданні «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання». Ось, наприклад, уривок з резолюції установчих зборів Спілки сільських учителів Радомишльського повіту Київської губернії 1908 року: «Становище сільських учителів невимовно важке…

У Амстердамі має вирішитися доля золотих артефактів скіфів в Криму
Новини / 02/09/2020

За експонати кримського музею борються Москва і Київ — золота колекція покинула український Крим, але поки не повернулася в російський. Рішення по справі повинен прийняти апеляційний суд Амстердама.Доля скіфського золота вирішиться вже 2 вересня. Процес, що затяглася через політику і коронавірусу, в цю середу повинен нарешті прийти до завершення. Перший раунд був за Києвом — окружний суд оголосив золото скіфів українським на підставі конвенції ЮНЕСКО. Москва успішно оскаржила рішення — голландці визнали, що документ до справи не застосуємо. Нове рішення повинен прийняти Апеляційний суд Амстердама. Про свої очікування розповідає директор музею сучасного мистецтва «Гараж» Антон Бєлов. Антон Бєлов директор музею сучасного мистецтва «Гараж» «Я дотримуюся стратегії, якої, напевно, дотримуються багато великих і менш великі колекції світу, що колекції повинні бути єдині і належати музею, тому що так задумували їх засновники або так історично склалося. Тому я за те, щоб колекції музеїв повернулися в музеї, не дивлячись на юридичний або якийсь інший статус, який вони мають у рамках тієї чи іншої держави. Мені здається, що суд Амстердама буде розглядати більш комплексно, тому що, якщо, з одного боку, є політична складова, яка, напевно, для європейського правосуддя відіграє велику фонову роль, але тут ще буде важливим є питання, як це було документально оформлено,…

Сьогодні – день народження гривні
Новини / 02/09/2020

24 роки тому, 2 вересня 1996 року, в Україні після проведення грошової реформи єдиним законним засобом платежу на території країни стала гривня. “Слово “гривня” походить від слова “грива”, або “загривок”, що означає “шия”. Гривнею називали прикрасу, яку носили “на загривку”. Це був ювелірний виріб у вигляді обруча зі скріплених дротом золотих пластин, пише Finance.UA. Перша згадка “гривні” як грошей зустрічається ще в “Повісті врем’яних літ”. У 8-9 століттях вона використовувалася при торгівлі, сплаті як міра ваги і рахунку. У середині 14 століття гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-рахункове поняття. Як раніше повідомляли в НБУ, українська гривня друкується за найсучаснішими світовими технологіями, а віднедавна – навіть з використанням українського льону. Джерело: nday.te.ua

Україна відмовилася від російської мови в школах
Новини / 01/09/2020

З 1 вересня всі російськомовні школи в Україні переходять до викладання українською мовою, повідомляють інформаційні агентства. Перехід на українську мову в школах поки не торкнеться національних меншин, чиї мови є офіційними в ЄС. Для них навчання не будуть перекладати українською ще три роки. У березні президент України Володимир Зеленський підписав закон, в рамках якого викладання мовами національних меншин, в тому числі російською, буде поступово скорочуватися. При цьому більшість українців підтримали право на навчання російською мовою. Джерело: newformat.info