У Львові зніматимуть містичний трилер
Новини / 02/08/2020

Місто у фільмі буде повноцінним персонажем Зйомки розпочнуться у вересні, однією з локацій буде балкон міського голови. А місто відіграватиме ключову роль, повідомили “Еспресо-Захід”у пресслужбі Львівської міськради. “Ми зніматимемо містичний трилер у не дуже поширеному жанрі. Усі дії фільму відбуватимуться в нічному Львові. У нас Львів буде повноцінним персонажем: герой ходить реальними вуличками міста, Віденським двориком, аеропортом, науковою бібліотекою, площею Двірцевою тощо”, — розповів кінорежисер Стас Капралов. Додамо, вокзал та аеропорт осучаснили з часу попередніх зйомок у Львові, тому ці локації дещо відрізнятимуться від того, що було раніше. Цікаво, що кілька кадрів буде з балкону міського голови. За сюжетом фільму, до Львова приїздить важливий гість — кардинал із Ватикану, якого приймає міська влада. Він має прочитати месу для людей. Знімальна група вважає, що найкращою локацією для цього може бути балкон міського голови. Андрій Садовий погодився на один день перетворити свій балкон на знімальний майданчик. Мер також нагадав, що нещодавно на цьому балконі він зустрічався із Папським кардиналом. “Він, власне, із цього балкону поблагословив місто”, — додав міський голова. Зніматиме фільм кінокомпанія Solar Media Entertainment. Джерело: espreso.tv

Виставку українського кіноплакату 1920-30-х років відкрили у Довженко-Центрі
Новини / 02/08/2020

У Музеї кіно Довженко-Центру відкрили виставку українського кіноплакату 1920-30-х років «Кричати! Кликати! Горіти!» – спільний проєкт Довженко-Центру та Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського. Про це повідомляється на сайті Довженко-Центру, передає кореспондент Укрінформу. «Глядачі вперше побачать близько 100 рідкісних кіноплакатів з фондів Відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ, створених українськими художниками до вітчизняних та зарубіжних кінокартин, що виходили у тогочасний прокат. Цілісне уявлення про кінорекламу як індустрію дадуть документи з Кіноархіву Довженко-Центру: буклети, лібрето, листівки, рекламні аркуші в газетах та журналах 1920-30-х років, а також оригінальні фрагменти художніх фільмів», – ідеться у повідомленні. Як зазначається, попри значні наклади, що часом сягали 10 000 примірників, більшість плакатів збереглися у невеликій кількості, а деякі з них є чи не єдиним свідченням існування стрічок, що вважаються втраченими. На відміну від живопису, що існував в інтер’єрі, плакат виходив на вулиці міст і сіл, де боровся за увагу глядача з іншими візуальними подразниками. У часи активної радянської пропаганди 1920-30-х плакат мусив не лише задовольняти естетичні вимоги, а й — «кричати, кликати, горіти» — привертати увагу, доносити потрібні повідомлення. Кіноплакати, які свого часу були активними учасниками зародження і творення чорно-білих німих чи перших звукових кінокартин, сприймаються сьогодні не лише як графічні кінодокументи, а й як цілком самостійне культурно-мистецьке явище. Назва виставки…