Українські фільми покажуть на головному кінофестивалі Північної Америки
Новини / 07/09/2019

3 українські фільми покажуть на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, Канада. Є найбільшим у Північній Америці. Триватиме 5-15 вересня. У секції Contemporary World Cinema буде представлена стрічка “Атлантида” режисера Валентина Васяновича. Дія відбувається 2025 року на звільненому від окупантів Донбасі. Головні ролі виконали ветерани війни: логіст фонду “Повернись живим” Андрій Римарук, засновниця тренінгового центру тактичної медицини Tac Cat Людмила Білека, колишній боєць батальйону “Айдар” Василь Антоняк. До програми Special Presentation відібрали історичну драму “Пофарбоване пташеня” чеського режисера Вацлава Маргоула. Фільм спільного виробництва Чехії, Словаччини та України. Дія відбувається під час Другої світової. Намагаючись урятувати сина від нацистів, єврейська пара відправляє його до родичів у село. Але тітка хлопця раптово помирає, і він змушений поневірятися Східною Європою. Майже всюди зустрічає ворожість, насилля, за сюжетом. У межах короткометражної програми Short Cuts покажуть картину “Анна” ізраїльського режисера Декеля Беренсона, який живе і працює в Лондоні. Стрічка спільного виробництва України, Ізраїлю та Великої Британії. Головна героїня – мати-одиначка середнього віку. Працює на м’ясопереробному комбінаті. Мешкає в старій занедбаній квартирі. Прагне змін, мріє про краще життя для себе і 16-річної доньки. По радіо чує рекламу вечірки, що влаштовують для іноземців, які подорожують у пошуках кохання. Вирішує відвідати захід, за сюжетом. Також на кіноринку фестивалю буде функціонувати Український…

На Тернопільщині реставрують монастир XVII століття
Новини / 06/09/2019

Пам’ятку архітектури національного значення XVII ст. – келії монастиря Бернардинів почали реставрувати у Збаражі, що на Тернопільщині. Тендер на реставраційні роботи проводить Національний заповідник «Замки Тернопілля», через систему електронних закупівель Рrozorro, повідомляє Держзакупівлі.Онлайн. Як йдеться у технічній документації, планується не тільки реставрація фасадів монастиря у Збаражі, але й відтворення штукатурки, установлення дрібних конструкцій. Очікувана вартість закупівлі – майже 6 млн 630 тис. грн. Термін виконання запланованих робіт згідно угоди – до 31 грудня 2020 року. Як відомо, монастир Бернардинів у Збаражі заснував князь Юрій Збаразький у 1627 р. Будівництво завершили Януш Вишневецький і його дружина Євгенія. Це – одна із найдавніших споруд міста, розташована у центрі Збаража та є пам’яткою архітектури ХVІІ ст. Зараз монастирський комплекс перебуває на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», який проводить там відновлювальні роботи, зокрема, заново перекрито дах храму, реставровано дві вежі і верхній фронтону костелу Святого Антонія і Святого Юрія. Джерело: ukrinform.ua

Українська стрічка “Атлантида” претендує на найвищу нагороду Венеційського кінофестивалю
Новини / 05/09/2019

4 вересня на 76-му Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра кінострічки “Атлантида” Валентина Васяновича. Фільм – про війну та її наслідки – після 2025 року Про це повідомляє Еспресо.TV. «Атлантида» – це смілива арт-хаузна стрічка, участь у якій взяли лише непрофесійні актори – ветерани АТО, волонтери, солдати ЗСУ і навіть судмедексперти. Творча група кінострічки «Атлантида» на Венеційському кінофестивалі на чолі з Валентином Васяновичем, голова Держкіно Пилип Іллєнко (2014-2019), представники фонду Олександра Петровського «Солідарність» із м. Дніпро «Це антиутопія. Про результати війни з Росією. Зрозуміло, ми виграли, але отримали повністю непридатну для життя територію. Головний герой повертається з війни додому. Заводи закриті, інфраструктура знищена, вода отруєна. Він хоче залишитися там і шукає мотивацію, яка його утримає на цій території. Кінець умовно щасливий і дає надію», – розповів режисер стрічки Валентин Васянович. Валентин Васянович, фото: Julia Sinkevych / Facebook Виробництво фільму підтримала не лише Державна агенція з питань кіно, але й фонд Олександра Петровського «Солідарність». Цей фільм ставить перед світом питання: ЩО БУДЕ після закінчення війни на Донбасі? Водночас цей фільм представляє нові тенденції у розвитку світового кінематографа. Що й оцінило високе журі Венеційського кінофестивалю, запросивши стрічку для участі в основному конкурсі, – зауважила на прес-конференції в Венеції на острові Лідо представниця фонду Аліна Петровська….

Відбувся допрем’єрний показ “Забороненого”
Новини / 05/09/2019

4 вересня у Києві відбувся допрем’єрний показ біографічного фільму “Заборонений” про Василя Стуса. Стрічку показали в річницю смерті поета і політв’язня. На показ прийшли ті, хто близько знав Стуса, представники дисидентського руху, громадські діячі, повідомляє “Столичний регіон”. Режисер стрічки Роман Бровко розповів, які кадри з тодішнім адвокатом поета Віктором Медведчуком, а тепер нардепом від “Опозиційної платформи”, прибрали з фільму. Сцена судового процесу над Стусом 1985-го за участі Медведчука в фільмі залишилась. Але їхню приватну розмову з кіна прибрали. “Щоб уникнути судових позовів із боку Медведчука”, – наголосив режисер. Свого часу Медведчук заявляв, що фільм не дивитиметься. “Не цікавить. Як і сам Стус”, – сказав він. Всеукраїнська прем’єра “Забороненого” відбудеться 5 вересня. Джерело: gazeta.ua

У Черкасах під час будівництва знайшли старовинні церковні книги
Новини / 03/09/2019

На Черкащині під час будівельних робіт господар у своєму дворі викопав коробку з чотирма старовинними книгами, одна з яких – 1646 року. Дивом вона потрапила до музею. Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник директора з наукової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко. «У минулу середу до нас зателефонував черкащанин Тимофій Назаренко і запитав, чи може він принести старі книги, знайдені ним під час будівельних робіт на нещодавно придбаній ділянці. У той же день увечері він приніс знайдену ним коробку з книгами, обмотану повстю та мотузками. Коли ми глянули на ті книги, то ледь не зомліли. Бо вони дійсно були старовинні, приблизно XVII – початку XVIII століття. Оскільки книги довго лежали у землі, то вони погано збереглись, і потребують негайної реставрації. Цікаво, що серед книг є і друковані і рукописні», – розповіла Григоренко. Ідентифікувати книги та визначити їх вік виявилось не простим завданням. У книг відсутні заголовні сторінки, тобто ті, які мають знаходитись зразу за палітуркою. Фактично всі книги – це старовинні копії ще старіших видань, тобто передруки або переписані вручну. Принаймні одна з книг містить сліди реставрації, проведеної приблизно на початку XIX століття. Старі аркуші з текстом акуратно вирізали і наклеїли на інший більш «свіжий» папір з красивими вензелями. Визначити рік…

“Дякую людям в Україні”. Як фільм про Євромайдан надихає Гонконг
Новини / 03/09/2019

“Дякую людям в Україні, що ви об’єдналися заради революції. Значить, і ми будемо мати мужність продовжувати”. Зої з Гонконгу щойно подивилась фільм про Євромайдан “Зима у вогні”. Вона розчулена і плаче. Для Гонконгу, де вже два місяці не вщухають багатотисячні протести, революція в далекій Україні стала надією. Як Євромайдан надихає протестувальників Гонконгу, дізнавалась ВВС. Близько ста людей сидять просто на землі на причалі для поромів, куди хтось приніс проектор, щоб транслювати фільм. Глядачі напружено стежать за перебігом подій на екрані – там “Беркут” б’є людей, летить бруківка, палають шини, українців з барикад титрують китайською. Хтось із глядачів плаче, всі аплодують після фільму. Так наприкінці минулого тижня у Гонконгу проходив кінопоказ українського фільму про Євромайдан. “Стрічка мене дуже зачепила. Тому що ці протести дуже подібні до того, що відбувається у нас. Особливо, коли влада не чує своїх людей і коли влада застосовує насильство, щоб змусити мовчати. Методи дуже схожі”, – говорить після показу пан Тунг з Гонконга. Протести в Гонконзі, які почалися з невдоволення законопроєктом про дозвіл екстрадувати підозрюваних до материкового Китаю, переросли у щось більше. Проєкт давно зняли з розгляду, але акції не вщухають. Хтось називає це боротьбою за демократію. “Казати нам “не протестуйте” – це те ж саме, що…

На виставці у Лондоні презентують роботи українських художників
Новини / 03/09/2019

Виставка робіт українських митців Ніни та Дмитра Добровольських «Expressions of Sunlight» триває у Лондоні. Про це повідомляється на сторінці Посольства України у Великій Британії у Facebook. «Раді знову вітати в Лондоні українських художників Ніну та Дмитра Добровольських, які до 9 вересня представляють свої роботи в Голанд Парку. Бажаємо успіхів!», – йдеться у дописі. Як зазначається на розміщеному у соцмережі постері, виставка «Expressions of Sunlight» проходить в галереї Ice House Gallery в Голанд Парку і відкрита для відвідування з 11:00 до 17:00. Вхід вільний. Як відомо, Дмитро Добровольський — український художник, член Спілки художників України. Імпресіоніст. Працює олійними фарбами на кольорових фонах переважно мастихіном. Народився у 1968 році у Києві. Створив серії пейзажів, присвячених Києву, Лондону, Единбурґу, Криму, Таллінну. Деякі роботи зберігаються в Батуринському історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» (Чернігівська область). Учасник ряду українських загальнонаціональних та міжнародних виставок та виставок-продажів картин, зокрема в Англії, Німеччині, Естонії, Франції, Голландії, Фінляндії, Росії. Успішно проводить персональні виставки у Великій Британії (музей «Лейтон Хаус», галерея «Айс Хаус», «Нексус гелері»). Найдорожча робота Добровольського коштувала 7 тис. англійських фунтів стерлінгів. Серед покупців його картин — продюсер Scorpions Род Максвін, подружжя мільйонерів Джозеф і Кейті Лейтч. Джерело: ukrinform.ua

У Києві провели «Школу патріотизму» для активної молоді з усієї України
Новини / 02/09/2019

Чотириденною «Школою патріотизму» завершили літо в Києві. Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» спільно з відділом Національно-патріотичного виховання Мінмолодьспорту зібрали 70 молодих активістів зі всієї України. На семінарі-тренінгу молодь навчали дієвому патріотизму та успішній реалізації національно орієнтованих ініціатив. Під час події учасники відвідали близько двох десятків лекцій та практичних занять від політиків, активістів, аналітиків, PRників та менеджерів. Слухачів навчали орієнтуватися в історії та політичній ситуації України та світу. Також їм представили практичні кейси стратегічного планування, swot-аналізу, організації патріотичних фестивалів та бізнесу, формування команди, роботи в соцмережах тощо. «Наша школа – це аналог подібних проектів, які традиційно реалізовуються в європейських країнах, – зазначає директор НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк. – Активна українська молодь має бути національно орієнтованою і володіти інструментами реалізації власних ініціатив. Ми хочемо навчити молодих українців дієвості та з досвіду наших лекторів показати, як робити Україну країною, в якій хочеться жити». До участі в «Школі патріотизму» були запрошені активісти віком від 18 до 35 років. Вони пройшли попередній відбір. Пріоритет надавався представникам громадських організацій. По завершенні заходу кожен із слухачів школи отримав відповідний сертифікат. Про учасників події відгукується представниця Міністерства молоді та спорту України, яке надало фінансову підтримку заходу, Вікторія Сісецька. Головний спеціаліст відділу національно-патріотичного виховання зазначає: «Знаєте,…

Разом з культурою втратимо й Україну
Новини / 02/09/2019

“Теорія літератури. Вступ” (1983) британського критика Террі Іґлтона – безперечна віха сучасного світового літературознавства, що наближає читача до розуміння того, наскільки складно і звивисто, починаючи з епохи романтизму, формувались уявлення про художній текст і підходи до нього, як творились літературні ієрархії, моди та канони, як абсолютизували одне й нехтували іншим. Усе, як і має бути у правдивому інтелектуальному бестселері, який має чимало контекстів і кутів зору, де кожен вхід може мати кілька різних виходів, де підважуються речі універсальні, а марґіналії раптово набувають величезної ваги. Втім, для українського читача такі тексти є передусім доброю нагодою поміркувати про своє: оцінити, чому те, що працює в ситих імперських культурах, зовсім не функціонує в нас, і, певна річ, вкотре переконатися, що якась частина їхнього досвіду завжди залишатиметься для нас до кінця не зрозумілою – і, навпаки, звісно, теж. Іґлтон – неомарксист, тому чимало в його інтелектуальних побудовах присвячено ідеологічним контекстам і тому, як інтелектуальна верства поширює свої цінності на нижчі класи, як корелюються утилітарне і духовне, як працює влада на тонких рівнях і знаходиться рівновага (або її видимість) між заможними та бідними – тими, хто володіє всім, і тими, кому нема чого втрачати, крім своїх ланцюгів. Але навіть за всіх нездоланних відмінностей від, приміром, британської культури…