У шести містах збільшать потужність FM-передавачів «Українського радіо» та радіо «Культура»
Новини / 16/08/2019

Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України прийняло рішення збільшити потужності діючих FM-радіопередавачів, які транслюють програми «Українського радіо» та радіо «Культура» у шести містах України. Про це йдеться у протоколі засідання правління НСТУ від 5 серпня. «За результатами обговорення вирішили: доручити директору департаменту організації та розвитку мереж телерадіомовлення Грузинському Д.О., директору департаменту упраління бюджетом Горецькій І.А., генеральному продюсеру радіо дирекції «Українське радіо» Хоркіну Д.М., директору департаменту координації філій Шматову М.В.: спільно опрацювати питання збільшення потужностей діючих FM-радіопередавачів, які транслюють радіопрограми ПАТ «НСТУ»; подати узгоджені пропозиції на розгляд правління ПАТ «НСТУ», – зазначено у протоколі. Член правління НСТУ Микола Чернотицький розповів сайту «Детектор медіа», що потужність FM-радіопередавачів буде збільшено у Кривому Розі – 90,4 МГц (Дніпропетровська область), Краматорську – 102,2 МГц (Донецька область), Бердянську – 88,4 МГц і Мелітополі – 107,7 МГц (Запорізька область), в Івано-Франківську – 91,0 МГц та Харкові – 91,6 МГц. У Кривому Розі наразі діюча потужність радіопередавача, який транслює «Українське радіо», складає 0,1 кВт, буде збільшено до 0,25 кВт. У Краматорську діюча потужність радіопередавача, який транслює «Українське радіо», складає 0,1 кВт, буде збільшено до 0,25 кВт. У Бердянську – 0,25 кВт, буде збільшено до 0,5 кВт, у Мелітополі – 0,25 кВт, збільшена потужність – 0,5 кВт. В Івано-Франківську та Харкові збільшать потужність FM-радіопередавачів, які транслюють радіо «Культура». Наразі…

У Празі представили роботи українського художника Міловзорова
Новини / 16/08/2019

У Празі 15 серпня відкрилася виставка українського художника Олександра Міловзорова, відомого за оформленням станцій метро «Тараса Шевченка» і «Олімпійська» в Києві. Вернісаж відбувся в нещодавно відкритій галереї іншого українського митця та друга Олександра Міловзорова – Михайла Щеголя, який у 90-х роках емігрував до Чехії. Виставка пройшла під патронатом посольства України. «Роботи Міловзорова мають українське серце і душу та попри це вони, як і мистецтво само, є універсальною мовою для будь якого народу. Я дуже радий, що люди мають можливість побачити представника української мистецької школи тут, у Празі», – сказав посол України в Чехії Євген Перебийніс. Олександр Міловзоров, якому цього року виповнився 81 рік, є членом Національної спілки художників України та власником галереї «Триптих», а з 1996 року власником та художнім керівником «Галереї-36» на Андріївському узвозі. Його роботи зберігаються в художніх музеях України та за кордоном у приватних колекціях. Зокрема Міловзоров працював над оформленням інтер’єрів Національної філармонії України та Національної дитячої бібліотеки у Києві. Олександр Міловзоров (у центрі) на відкритті своєї виставки «Україна подарувала світу художників, які випереджали розвиток сучасного мистецтва – Кандинський, Малевич, Архипенко – можна перелічувати довго. Олександр Міловзоров один із них, це людина ренесансу, чиї роботи сягають надзвичайних меж. Він є ще одним представником прекрасної України, яку я…

Уряд може зменшити квоти на україномовний контент на радіо та телебаченні
Новини / 16/08/2019

Уряд може зменшити квоти на україномовний контент на радіо та телебаченні. Про це розповів заступник керівника Офісу перзидента (ОПУ) Юрій Костюк у інтерв’юГромадському. «Я думаю, що можливий перегляд, власне, цифри, яка є (90% квот – Mind)», – повідомив Костюк. Костюк зазначив, що підвищення квот дійсно збільшило кількість україномовних пісень на радіо. Проте відмітив, що йому б особисто дуже не хотілося, щоб загалом цей інструмент працював на те, щоб на радіо була російська попса, а замість неї прийшла українська, був шансон російський, і заповнив цю пустоту український. «Так а яка тоді доцільність? Ринкова, економічна доцільність перегляду квот? Якщо будуть переглядатися квоти, що це має вирішити?», – наголошує він. Костюк вважає, що низька популярність радіостанцій, які є на сході країни, спричинена несприйняттям української мови і в принципі всього українського. «Люди ж слухають радіо, насправді, не для того, щоб новини почути. Люди слухать радіо через музику. Вони слухають радіо, де грають пісні, які їм подобаються, які їм є зрозумілі. А між блоками пісень йдуть новини, наприклад, де розповідають, як жителями «ЛНР» можна зручніше отримати паспорт Росії», – пояснив Костюк. Також він прокоментував ситуацію з кіновиробництвом. «Ми розуміємо, що ці положення закону про українську мову запрацюють, в більшості випадків, через кілька років – з 2023-2024…

Фотовиставку «Голоси з-за океану», присвячену пам’яті жертв Голодомору, презентують у Києві
Новини / 16/08/2019

У Києві 22 серпня відкриється фотовиставка «Голоси з-за океану» про Голодомор 1932-33 рр. в Україні, яку створили в Австралії на основі спогадів та світлин українських емігрантів – свідків Великого Голоду. Про це йдеться на сторінці Посольства України в Австралії у Facebook. «З приємністю інформуємо, що 22 серпня 2019 року Національний Музей Голодомору-геноциду та Союз українських організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану». Урочисте відкриття відбудеться о 12:00 у Залі пам’яті музею за адресою: вул. Лаврська, 3 (м. Київ)», – повідомляється у дописі. Зазначається, що виставку відкриють міністр культури України, Посол Австралії в Україні, представники Світового конґресу українців та представники Союзу українських організацій Австралії (СУОА) Яніна Грін та Галина Костюк, австралійські кураторки проекту. Фотопроект створили до 85-тих роковин пам’яті жертв Голодомору у 2018 р. та експонували в галереї «SpASE GALLERY» (м. Мельбурн, Австралія), а тепер він буде представлений киянам та гостям столиці у Музеї Голодомору. Виставка «Голоси з-за океану» через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із 10-ти областей України. Після 30-х років ХХ століття очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту – австралійки українського походження, аби зібрати свідчення та зберегти пам’ять про один із найбільших геноцидів людства….