Підводні камені культурної спадщини
Новини / 19/06/2019

22 травня 2019 року Кабмін України прийняв постанову № 452 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток», феєричний документ, покликаний, очевидно, ефективно допомагати забудовникам руйнувати залишки культурної спадщини країни. У новому законопроекті чіткі формулювання замінені більш розмитими, наприклад, коли мова йде про пам’ятники національного значення, змінено формулювання двох критеріїв. Зокрема, в 2001 року формулювання звучало так: «мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни». У постанові 2019 року формулювання вже змінено на «мали значний вплив на розвиток культури країни». Конкретику замінили на розпливчасте «культура». Сучасні фахівці використовують різні визначення цього поняття, тому в юридичному контексті слово “культура” не означає нічого, архітектурні та містобудівні якості споруди в цьому контексті теж стають не важливі. Зміна формулювання дає дуже великий простір для зловживань, насамперед для знесення пам’ятників промислової архітектури, яким в нашій країні і так не щастить. У постанові 2001 року йшлося про спорудах «безпосередньо пов’язаних з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей». У нинішній – про будівлю «безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури». Хитрість полягає в цьому «вкладу в розвиток національної культури». Україна протягом сотень років є поліетнічною, про яку саме національну культуру йде мова? Тобто тепер,…

В Україні з’явився ще один історико-культурний заповідник
Новини / 19/06/2019

Кабінет Міністрів України на сьогоднішньому засіданні ухвалив постанову “Про створення Державного історико-культурного заповідника “Державотворці Сіверщини”. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, передає УНН з посиланням на урядовий портал. “Сьогодні уряд ухвалив рішення щодо оголошення комплексу пам’яток архітектури села Гамаліївка та міста Шостки Сумської області Державним історико-культурним заповідником з віднесенням його до сфери управління Мінкультури”, – сказав він. За його словами, архітектурний комплекс усипальниці родини Скоропадських – Гамаліївський монастир та інші пам’ятки архітектури, яких стосується рішення, мають колосальне історичне значення для України. Гамаліївський Харлампіївський монастир є пам’яткою архітектури національного значення, це один із останніх монастирів-фортець, побудованих в Україні. В ньому знаходиться усипальниця двох гілок родини Скоропадських і єдине захоронення гетьманів в Україні. “Збереження культурної спадщини, історичної пам’яті і традицій – це один із основних елементів сталого розвитку будь-якого регіону, а для прикордонної Сумщини – це взагалі надзвичайно важливо”, – зазначив Розенко. Відповідно до постанови, Міністерство культури України має до кінця року затвердити положення про Заповідник, межі та зони охорони Заповідника, розробити план організації його території, визначити обсяги, вартість та строки проведення робіт з реставрації об’єктів, включених до складу Заповідника. Джерело: УНН

Найдорожчий художник України розписав церкву
Новини / 19/06/2019

19 живописних робіт на біблійні сюжети створив найдорожчий художник України Анатолій Криволап, 72 роки, разом із Ігорем Ступаченком, 64 роки. Зобразили архангелів, чотирьох євангелістів, Успіння, Трійцю, покладання Христа до гробу, жінок-мироносиць. Після виставки в київській галереї “Лавра” розписи вмонтують у храм Покрови Пресвятої Богородиці в селі Липівка Макарівського району на Київщині. — Коли людина приходить до церкви, потрібно, щоб ніщо її не лякало, — каже Анатолій Криволап. — Щоб мала піднесення. Раніше прості люди жили в примітивних умовах. Приходили до храму, бачили чудо, сяйво. І це наближало їх до Бога. Намагався відтворити це. Використав біле тло із золотом і сріблом, яскраві кольори. Є перегук із Софією Київською. Ті ж самі принципи. Але там була мозаїка, а тут сучасне оздоблення і технології. А також моя індивідуальність як художника. Сюжети трактував по-різному. А нетільки у класичному стилі. Коли йдеться про драматичні події, фігури персонажів гострокутові. Як “Покладення Христа до гробу”. Якщо це “Трійця”, то зображена у гармонійній кольоровій гамі. Головний розпис — на золотистому фоні, “Покров Пресвятої Богородиці”. Буде 12 метрів заввишки. На ці розписи пішло чотири роки. Працювали вдвох із Ігорем Ступаченком, який розробляв композиції, робив тло. А я клав колір. Розписував на підлозі. Робота триває, це лише частина. Оздоблювати церкву не…