У минулому році Держкіно профінансувало виробництво 63 фільмів
Новини / 11/04/2019

У 2018 році Держкіно спрямувало 238 271,6 тис. грн на виробництво та розповсюдження фільмів за програмою “Державна підтримка кінематографії”. Про це повідомила Державне агентство України з питань кіно у відповіді на запит кореспондента УНН. “На виробництво( створення) та розповсюдження документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії( з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості ( авторських фільмів) та фільмів-дебютів в обсязі до 100 відсотків включно загальної кошторисної вартості виробництва відповідного фільму спрямовано кошти у сумі 238 271,6 тис. грн . За рахунок цих коштів профінансовано виробництво 63 фільмів (24 ігрових, 38 неігрових та 1 анімаційний). Завершено виробництво 24 фільмів та тиражування одного фільму”, – йдеться у відповіді на запит. Джерело: УНН

На Луганщині відновлюється українське мовлення
Новини / 11/04/2019

У Луганській області відновилося українське мовлення. Про це повідомив в.о. голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Філь. «Теле- та радіосигнал в аналоговому форматі вже доступний глядачам та слухачам всієї Луганщини, в тому числі і окупованої частини», — написав Філь. Нагадаємо, 4 квітня ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» через борг знеструмило шість об’єктів (передавачів) Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення через що на Луганщині стали недоступними українські телеканали в аналоговому форматі. Таким чином, зараз на частотах українських теле- та радіостанцій мовлять ЗМІ угруповання «ЛНР». Директор Департаменту масових комунікацій Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Костенко, коментуючи ситуацію з відключення теле- та радіопередавачів, зазначив, що така постанова Кабміну посприяє підключенню передавачів до електроенергії. Втім, директор ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Володимир Грицай зазначив, що вони не підключать електроенергію, поки Концерн не виплатить борг. 9 квітня український уряд своєю постановою заборонив відключати електроенергію об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення у сфері телекомунікацій і зв’язку. Джерело: hromadske.radio

Українську оперу GAZ покажуть у Відні та Нью-Йорку
Новини / 11/04/2019

11 червня в Києві у Національному театрі імені Франка відбудеться прем’єра міжнародного оперного проекту GAZ. Про це пише The Village. Оперу також покажуть у Нью-Йорку та Відні. Опера-антиутопія GAZ – проект, над яким працювали митці з України, Австрії та США. Зокрема, ролі в ній виконують актори музично-театральної формації Nova Opera. Опера GAZ натхнена постановкою режисера Леся Курбаса, яку він реалізував у 1923 році. Дія відбувається навколо історії про вибух на футуристичній фабриці, що колись продукувала енергію для всього індустріального суспільства. Центральним образом у постановці є препароване піаніно. У GAZ на сцені одночасно взаємодіятимуть оркестр, вокалісти та глядачі: усі вони інтегровані в дію, пояснюють автори проекту. «У серії перформансів-ритуалів вони взаємодіють через живі інструменти, live-електроніку, метацитати та архаїчні наспіви. Глядач потрапляє у постіндустріальний світ, жителі якого перебувають під гіпнозом сакральних «формул-повторів». Декламуючи їх, поступово вводять і спостерігачів у стан ментальної левітації, в якому необхідно робити вибір між масовим та індивідуальним, екологічним та індустріальним, раціональним та безсвідомим» – розповідає композитор Ілля Разумейко. Над оперою також працювала режисерка Вірляна Ткач (США), композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко (Україна), художник Вальдемарт Клюзко (Україна) та австрійський хореограф Симон Майєр. Покази опери GAZ, окрім Києва, також заплановані у Відні 17 вересня на фестивалі MusiktheatertageWIEN. Американська прем’єра…

Є шанс зберегти пам’ятки культурної спадщини, яким загрожує зникнення
Новини / 11/04/2019

Український культурний фонд анонсує програму «7 пам’яток у небезпеці 2020». Знаєте, як знищуються пам’ятки історії й культури? Йдеться не про природні катаклізми. Ось лише один приклад. У Вишгороді часів Київської Русі діяв потужний гончарний центр, за даними дослідників, з 320-300 горнів, а кераміка місцевих майстрів ішла й до княжих дворів. Потім був час занепаду ремесла і забуття. А коли, в минулому столітті, археологам почали траплятися горни під час розкопок, фахівцям давали час лише для того, щоб сфотографувати і дослідити знахідку, а потім її знищували. Найбільше таких випадків варварського підходу до історичних артефактів було в другій половині минулого століття, коли будувалась Київська ГЕС, а на місці «кварталу гончарів» споруджувалось житло для енергетиків. Таким чином виросло типове «радянське» місто – «одне із…», а могло б, з огляду на багату історію княжої доби, стати одним з відомих усьому світові унікальних туристичних центрів. Якби замість погоні за планами і показниками соцзмагань, притаманних тому часові, знайшлися серед владної верхівки ті, хто захистив би давні пам’ятки. Знайдені гончарні горни могли б стати основою історичного скансену, який би приваблював і туристів і науковців з усього світу, адже навіть єдиний гончарний горн, який вдалося зберегти і навколо якого утворився музей давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника, є унікальним: це…