Кращі українські документальні фільми представлять у Києві
Новини / 23/03/2019

В столиці стартує XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Глядачі та глядачки побачать 76 фільмів із 38 країн світу, з них – 27 українських стрічок. Про українські картини, варті уваги, розповідає програмна директорка Docudays UA Вікторія ЛЕЩЕНКО. «Домашні ігри» Аліси Коваленко (2018) DOCU/ХІТИ  Історія про неблагополучну родину на київській Троєщині. Після смерті матері 20-річна Аліна виховує молодших брата та сестру. Треба приділяти увагу дітям і десь заробляти гроші, щоб утримувати родину. З іншого боку вона професійно займається футболом, грає в команді. Спорт може дати шлях до нормального життя, про яке вона мріє. Аліна мусить зробити вибір: футбол або сім’я. На Одеському МКФ і мінському «Лістападі» отримав нагороду як кращий документальний фільм. «Тато-мамин брат» Вадима Ількова (2018) DOCU/ХІТИ Йдеться про нестандартну родину. Головний герой – художник та співак Толік Білов. В нього є сестра, яка хворіє на шизофренію. Він бере до себе і виховує її маленьку доньку Катю, яка його сприймає як рідного батька. Толік любить Катю, дбає про сестру, паралельно показується його мистецьке життя. Наприклад, він співає в проекті «Людська подоба». Толік є представником ЛГБТ-спільноти, існують забобони, як така людина може виховувати дитину. Для мене цей фільм про те, як талановита людина мусить не тільки робити мистецтво, а й виживати,…

У Києві реставрують унікальний храм, зведений князем Володимиром Мономахом
Новини / 23/03/2019

В Києві реставрують церкву Спаса на Берестові, яка більше десятка років була закрита для відвідувачів, інформує “5 канал”. Церква Спаса на Берестові – один з київських храмів, що своєю історією сягає давньоруських часів. Уже років 15 він не функціонує. Як культова споруда та музейний об’єкт він був зачинений для відвідувачів і стояв пусткою. Утім, зараз поблизу пам’ятки кипить робота. Починаючи із 2017 року, тут поступово відремонтували покрівлю та фасад, проклали інженерні мережі та відновили елементи, які зносилися за багато років, а на заміну – не було коштів. “Дерев’яні конструкції стали непридатними. Обрешітка була трухлява. Багато було дірок в покрівлі, вона була аварійна і вона не використовувалася. Зараз є кошти інвесторів”, – уточнює начальник відділу реставраційних робіт Києво-Печерського заповідника Анатолій Овчар. На ці кошти, зокрема, обладнають дренажну систему церкви. Перед її прокладенням територію дослідили археологи. На ній зафіксували поховання XV-XVIII століть із несподіваними знахідками. “Дуже цікаві поховальні конструкції. Деякі поховання, могильна яма, викладена фрагментами плінфи – давньоруської цегли. Ніби імітація якогось ящика кам’яного або саркофага. Для періоду пізнього середньовіччя і модерну ми вперше бачимо таку конструкцію”, – дивується завідувач сектора археології Києво-Печерського заповідника Сергій Тараненко. За час роботи археологи виявили понад тисячу окремих знахідок – як у похованнях, так і в культурному…

Чи будуть у Софії Київській розповідати туристам, що українська мова є мовою древнього Києва?
Новини / 23/03/2019

У лютому журналістка Ірина Костенко разом з двома іншими авторками – Ларисою Мудрак та Мариною Остапенко звернулися до дружини президента України Марини Порошенко з публічним листом, де запропонували Українському культурному фонду, який очолює перша леді, проект під назвою «Українська мова – розмовна мова древнього Києва». Головна ідея проекту полягає в тому, щоб туристам, які відвідують собор Софія Київська, розповідали, що розмовною мовою у древньому Києві була саме українська мова, адже графіті, які розташовані на внутрішніх стінах Софії, написані церковнослов’янською і розмовною українською. «Під час щоденних екскурсій у соборі цю інформацію туристам не повідомляють, а самостійно читати древні написи неможливо. Про українську мову у графіті розповідають лише на спеціальних екскурсіях, які потребують попереднього замовлення». Як зазначено у зверненні, в 60-х роках на внутрішніх стінах Софії Київської було виявлено графіті тисячолітньої давності – понад 7 тисяч графіті. І наведені докази того, що ці графіті написані церковнослов’янською і розмовною українською. «Про те, що мова була саме українською, а не якоюсь іншою, незаперечно свідчать численні мовні особливості текстів графіті. Назвемо лише декілька. У графіті представлена велика кількість слів сучасної української мови: хрест, геть, прізвище, порося, трясця (народна назва хвороби)… Наприклад, фраза: «А ворогов трясцею оточи». Один з найпопулярніших написів церковнослов’янською: «Господи, помози рабу своєму…»…

У кінотеатрах вперше показали документальну стрічку про Героїв Майдану та фронту
Новини / 23/03/2019

“Перша сотня” вже отримала відзнаку від глядачів на міжнародному фестивалі документального кіно “Докудейс-2018” Документальний фільм “Перша сотня” вперше показали у кінотеатрах. У стрічці розповідають про 2 роки з життя українців, які брали участь у Революції Гідності й одразу звідти вирушили боронити Україну на сході. Починається фільм з подій на Інститутській, далі – оборона Дебальцевого. Бо саме туди рушив 25-й батальйон “Київська Русь”, кістяк якого складали добровольці з колишньої першої сотні Майдану. В основі фільму – історії п’яти головних героїв різного віку та соціального статусу. Саме через них автори намагалися донести глядачу суть подій і розповісти, за що і чому українці вийшли на революцію, а після – добровільно рушили на війну. “Перша сотня” вже отримала відзнаку від глядачів на міжнародному фестивалі документального кіно “Докудейс-2018”. Після столиці стрічку презентують іще в кількох містах України. Зокрема покази відбудуться у Сумах, Харкові, Одесі та Львові. “Усвідомлення того, що ми робимо фільм – момент, коли ми 11 грудня 2013 року відстояли ніч на Інститутській. Там ми познайомилися з героями першої сотні. Наші герої – це збірний образ громадянина України, який з’явився на Майдані, і такі його кроки до того, щоб зробити з цієї країни цивілізовану державу”, – пояснив співавтор фільму Ярослав Пілунський. Джерело: 5.ua

Стало відомо, на яких каналах найменше української мови
Новини / 21/03/2019

6 загальноукраїнських телеканалів можуть не виконати норми квоти щодо 90% української мови в телеефірі. Зокрема, це телеканали “Україна”, ICTV, НТН, К1, “Ентер-фільм” та “Інтер”, повідомляє “Телекритика“. Найменше української мови в ефірі “України”, ICTV і НТН – 77%, на К1 – 79%, “Ентер-фільмі” – 78,5%, “Інтері” – 80%. На телеканалі СТБ у середньому 86% української мови, на “1+1” – 88%. 100% української мови в ефірі “UA:Перший”, “Еспресо”, “Рада”, “Мега”, “Ескулап”, М1 та “Піксель”. ZIK і “Культура” не добрали 1% до 100%. Серед супутникових каналів найгірше виконують квоту телеканал “Возрождение” (34%) і “Терра” (67%). Усі місцеві мовники виконують квоти. Найнижчі показники в Одеській (83%) та Луганській областях (89%). У Волинській, Рівненській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Івано-Франківській областях частка української мови на телебаченні становить 100%. Усі без винятку телеканали транслюють новини українською мовою. На регіональних і місцевих каналах частка новин українською становить 99%. Моніторинг проводили з жовтня 2018-го по лютий 2019 року. Перевірили 27 загальнонаціональних, 26 супутникових і 138 регіональних і місцевих телеканалів. Джерело: gazeta.ua

Телеканал «Україна» покаже спільний із Радіо Свобода проект про окупований Крим
Новини / 21/03/2019

Телеканал «Україна» опівночі в ніч з 21 на 22 березня покаже прем’єру документального проекту «Крим. Окуповані», спільного продукту «Радіо Свобода» та інформаційної платформи «Сьогодні». «Крим. Окуповані» – це історія про 10 різних доль на одній анексованій території, про тих, хто не втомився боротися, і про тих, хто змирився, про зачарованих «кримською весною» і про тих, хто зневірився в російському режимі. Герої проекту – люди з різними політичними поглядами: проукраїнськими, проросійськими і обивательськими – «ніякими»… Як ці люди співіснують один з одним, де хочуть жити – в Україні чи Росії, чим для них стали 5 років життя в окупації?» – так описує зміст проекту прес-служба телеканалу «Україна». Над спецпроектом працювали журналісти Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, розповіла «Детектору медіа» головна продюсерка української редакції Радіо Свобода Наталя Симоніна. «Ми покажемо історії тих, хто живе в Криму, розкажемо про те, як змінилося життя людей, та й самі вони. Під час зйомок здивувало те, що практично кожен, з ким вдалося поспілкуватися авторам, змінив свою думку про так звану владу Криму, навіть той, хто загалом задоволений життям, все одно знаходить причини для розчарування», – розповіла Симоніна. Проект «Крим. Окуповані» створений на кошти й під редакційним контролем Радіо Свобода. Телеканал «Україна» та інформаційна платформа «Сьогодні» поширюють і промотують його. «Канал «Україна»…

У Раді назвали критичний термін ухвалення мовного закону
Новини / 21/03/2019

Голова Комітету парламенту з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар прогнозує провал законопроекту про мову, якщо він не буде ухвалений до старту другого туру президентських виборів. Про це повідомляє “Сегодня”. Вона вважає, що критичний термін для прийняття закону настане 11 квітня, в четвер, напередодні другого туру виборів. “Мені теж тривожно за долю цього закону. Оскільки я розумію, що якщо він не буде прийнятий до другого туру президентських виборів, то після президентських виборів він може бути провалений”, – сказала Сюмар. Також вона зазначає, що є велика кількість поправок “на підтвердження”, які знову будуть вноситися на розгляд і це може зайняти півдня і навіть більше. Джерело: vgolos.com.ua

У Кабміні презентували унікальний веб-ресурс про культурну спадщину України
Новини / 20/03/2019

Міністр культури України Євген Нищук презентував веб-ресурс “Автентична Україна: Нематеріальна культурна спадщина”, реалізований Міністерством культури України у співпраці з компанією Google Україна. Про це він заявив під час засідання уряду, передає Depo.ua. “Ресурс, який ми сьогодні презентуємо, “Автентична Україна: Нематеріальна культурна спадщина” – не перший спільний проект у рамках кампанії, де ми працювали над створенням унікальних веб-ресурсів разом із компанією Google Україна”, – зазначив Нищук. Він розповів, що електронний ресурс знайомитиме користувачів із культурною спадщиною різних регіонів України,  із різноманіттям та яскравістю нематеріальної краси України. Нищук зазначив, що він містить  визначення терміну “нематеріальна культурна спадщини” (НКС), короткий опис кожного напряму, в якому проявляється НКС,  інформацію про елементи, невеличкий тест на засвоєння матеріалу, а також список додаткової літератури. Довідка: Упродовж двох останніх років у рамках кампанії “Автентична Україна” Міністерство культури України та Google Україна працювали над створенням унікальних веб-ресурсів, що знайомлять користувачів із матеріальною культурною спадщиною різних регіонів країни. Так, було оцифровано дерев’яні церкви, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеї просто неба та оперні театри України. Влітку 2018 року розпочалась співпраця у напрямку створення ресурсу присвяченого нематеріальній культурній спадщині. Джерело: depo.ua

Бібліотеці в Дюссельдорфі подарували 100 українських книг
Новини / 20/03/2019

Генеральне консульство України в Дюссельдорфі (Німеччина) передало в дарунок 100 книг українських авторів, зібраних разом з громадою українців. Про це повідомляє Українська газета.de. “Пожертву від української громади – 100 українських книг – передало Генеральне консульство України в Дюссельдорфі 14 березня, директору Центральної бібліотеки Дюссельдорфа”, – йдеться у повідомленні. Цю колекцію книг Тараса Шевченка, Лесі Українки, Пантелеймона Куліша, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича та інших класиків та сучасних українських авторів зібрали українці, відгукнувшись на ініціативу активістки громади федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Оксани Курилас. Генеральне консульство України в Дюссельдорфі висловлює вдячність усім небайдужим українцям, хто долучився до цієї акції. Як зазначається, центральна бібліотека Дюссельдорфа працює за адресою: Bertha-von-Suttner-Platz 1, 40227 Düsseldorf Джерело: ukrinform.ua

Кожна друга пісня на місцевих радіостанціях звучить українською
Новини / 20/03/2019

В ефірі місцевих і регіональних радіостанцій кожна друга пісня, або 52%, виконана українською мовою. Про це заявив під час прес-конференції член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, передає кореспондент УНН. “В ефірі місцевих і регіональних радіостанцій кожна друга пісня виконана українською мовою. Середній показник мови становить 52% (за чотири місяці упродовж третього року дії мовних квот – ред.) у порівнянні з попереднім періодом (з листопадом 2017-го – жовтнем 2018-го – ред.) частка пісень українською мовою виросла на 4 відсоткових пункти”, – сказав Костинський. За його словами, перевиконання квоти пісень українською мовою становить 17 відсоткових пунктів. В 9 областях України частка пісень українською становить більше 50%. “Наприклад, Рівненська та Тернопільська область становить по 79%, Сумська область – 72%, Кіровоградська область – 71%, Івано-Франківська область – 70%, Львівська – 60%, Чернівецька – 58%, Волинська – 57% і Донецька – 50%”, – зазначив Костинський. Також, найбільша динаміка зростання обсягу пісень українською мовою спостерігалася у п’яти областях України: Кіровоградській частка збільшилася на 24 відсоткові пункти, Чернівецькій та Закарпатській – на 12 відсоткових пункти, Сумській – на 11 відсоткових пунктів і у Полтавській – на 10 відсоткових пунктів. Нагадаємо, з листопада минулого року по лютий 2019 року загальний обсяг ведення передач на радіо…