Кращі українські документальні фільми представлять у Києві
Новини / 23/03/2019

В столиці стартує XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Глядачі та глядачки побачать 76 фільмів із 38 країн світу, з них – 27 українських стрічок. Про українські картини, варті уваги, розповідає програмна директорка Docudays UA Вікторія ЛЕЩЕНКО. «Домашні ігри» Аліси Коваленко (2018) DOCU/ХІТИ  Історія про неблагополучну родину на київській Троєщині. Після смерті матері 20-річна Аліна виховує молодших брата та сестру. Треба приділяти увагу дітям і десь заробляти гроші, щоб утримувати родину. З іншого боку вона професійно займається футболом, грає в команді. Спорт може дати шлях до нормального життя, про яке вона мріє. Аліна мусить зробити вибір: футбол або сім’я. На Одеському МКФ і мінському «Лістападі» отримав нагороду як кращий документальний фільм. «Тато-мамин брат» Вадима Ількова (2018) DOCU/ХІТИ Йдеться про нестандартну родину. Головний герой – художник та співак Толік Білов. В нього є сестра, яка хворіє на шизофренію. Він бере до себе і виховує її маленьку доньку Катю, яка його сприймає як рідного батька. Толік любить Катю, дбає про сестру, паралельно показується його мистецьке життя. Наприклад, він співає в проекті «Людська подоба». Толік є представником ЛГБТ-спільноти, існують забобони, як така людина може виховувати дитину. Для мене цей фільм про те, як талановита людина мусить не тільки робити мистецтво, а й виживати,…

У Києві реставрують унікальний храм, зведений князем Володимиром Мономахом
Новини / 23/03/2019

В Києві реставрують церкву Спаса на Берестові, яка більше десятка років була закрита для відвідувачів, інформує “5 канал”. Церква Спаса на Берестові – один з київських храмів, що своєю історією сягає давньоруських часів. Уже років 15 він не функціонує. Як культова споруда та музейний об’єкт він був зачинений для відвідувачів і стояв пусткою. Утім, зараз поблизу пам’ятки кипить робота. Починаючи із 2017 року, тут поступово відремонтували покрівлю та фасад, проклали інженерні мережі та відновили елементи, які зносилися за багато років, а на заміну – не було коштів. “Дерев’яні конструкції стали непридатними. Обрешітка була трухлява. Багато було дірок в покрівлі, вона була аварійна і вона не використовувалася. Зараз є кошти інвесторів”, – уточнює начальник відділу реставраційних робіт Києво-Печерського заповідника Анатолій Овчар. На ці кошти, зокрема, обладнають дренажну систему церкви. Перед її прокладенням територію дослідили археологи. На ній зафіксували поховання XV-XVIII століть із несподіваними знахідками. “Дуже цікаві поховальні конструкції. Деякі поховання, могильна яма, викладена фрагментами плінфи – давньоруської цегли. Ніби імітація якогось ящика кам’яного або саркофага. Для періоду пізнього середньовіччя і модерну ми вперше бачимо таку конструкцію”, – дивується завідувач сектора археології Києво-Печерського заповідника Сергій Тараненко. За час роботи археологи виявили понад тисячу окремих знахідок – як у похованнях, так і в культурному…

Чи будуть у Софії Київській розповідати туристам, що українська мова є мовою древнього Києва?
Новини / 23/03/2019

У лютому журналістка Ірина Костенко разом з двома іншими авторками – Ларисою Мудрак та Мариною Остапенко звернулися до дружини президента України Марини Порошенко з публічним листом, де запропонували Українському культурному фонду, який очолює перша леді, проект під назвою «Українська мова – розмовна мова древнього Києва». Головна ідея проекту полягає в тому, щоб туристам, які відвідують собор Софія Київська, розповідали, що розмовною мовою у древньому Києві була саме українська мова, адже графіті, які розташовані на внутрішніх стінах Софії, написані церковнослов’янською і розмовною українською. «Під час щоденних екскурсій у соборі цю інформацію туристам не повідомляють, а самостійно читати древні написи неможливо. Про українську мову у графіті розповідають лише на спеціальних екскурсіях, які потребують попереднього замовлення». Як зазначено у зверненні, в 60-х роках на внутрішніх стінах Софії Київської було виявлено графіті тисячолітньої давності – понад 7 тисяч графіті. І наведені докази того, що ці графіті написані церковнослов’янською і розмовною українською. «Про те, що мова була саме українською, а не якоюсь іншою, незаперечно свідчать численні мовні особливості текстів графіті. Назвемо лише декілька. У графіті представлена велика кількість слів сучасної української мови: хрест, геть, прізвище, порося, трясця (народна назва хвороби)… Наприклад, фраза: «А ворогов трясцею оточи». Один з найпопулярніших написів церковнослов’янською: «Господи, помози рабу своєму…»…

У кінотеатрах вперше показали документальну стрічку про Героїв Майдану та фронту
Новини / 23/03/2019

“Перша сотня” вже отримала відзнаку від глядачів на міжнародному фестивалі документального кіно “Докудейс-2018” Документальний фільм “Перша сотня” вперше показали у кінотеатрах. У стрічці розповідають про 2 роки з життя українців, які брали участь у Революції Гідності й одразу звідти вирушили боронити Україну на сході. Починається фільм з подій на Інститутській, далі – оборона Дебальцевого. Бо саме туди рушив 25-й батальйон “Київська Русь”, кістяк якого складали добровольці з колишньої першої сотні Майдану. В основі фільму – історії п’яти головних героїв різного віку та соціального статусу. Саме через них автори намагалися донести глядачу суть подій і розповісти, за що і чому українці вийшли на революцію, а після – добровільно рушили на війну. “Перша сотня” вже отримала відзнаку від глядачів на міжнародному фестивалі документального кіно “Докудейс-2018”. Після столиці стрічку презентують іще в кількох містах України. Зокрема покази відбудуться у Сумах, Харкові, Одесі та Львові. “Усвідомлення того, що ми робимо фільм – момент, коли ми 11 грудня 2013 року відстояли ніч на Інститутській. Там ми познайомилися з героями першої сотні. Наші герої – це збірний образ громадянина України, який з’явився на Майдані, і такі його кроки до того, щоб зробити з цієї країни цивілізовану державу”, – пояснив співавтор фільму Ярослав Пілунський. Джерело: 5.ua