«Save Будинок актора»: митці Києва вийшли під столичну мерію
Новини / 30/01/2019

Митці вимагають зберегти Будинок актора як культурний заклад. Біля столичної мерії митці Києва провели мітинг проти перетворення культурних закладів на комерційні об’єкти. Акція відбулася на захист не тільки Будинку актора, а й інших столичних закладів культури, зокрема кінотеатру «Київ», пише видання «День». Учасники акції тримали плакати з написами: «Не дамо знищити унікальне творіння архітектора Городецького», «Save Будинок актора», «Не дамо знищити Будинок актора», «Кияни за Будинок актора» та ін. У петиції йдеться, що творча життєдіяльність Будинку актора опинилася під серйозною загрозою. «Прикриваючись, на перший погляд, доброю справою реставрації колишньої Караїмської кенаси, де нині працює Будинок актора, київська влада розпочинає на цьому місці будівництво комерційного об’єкта начебто культурного спрямування, – сказано в петиції. – Ця будівля є історичним надбанням української культури і має діяти далі як творча одиниця у структурі майбутнього новозбудованого концертно-виставкового закладу». «Те, що зараз відбувається, є результатом недолугої політики колишнього керівництва, яка призвела до втрати нерухомості Національної спілки театральних діячів України. Як відомо, Будинок актора багато років був на балансі НСТДУ, але 1994 року приміщення віддали місту й відмовились від його утримання, — каже Богдан Струтинський, голова Національної спілки театральних діячів України. — Зараз ми пожинаємо ті «плоди», і це дуже некрасива, прикра історія, яка митцям Києва не подобається. Наша…

В Україні створено повністю вишиту книгу
Новини / 30/01/2019

Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання «Кобзаря» 1840 року, її головний редактор Олена Медведєва та художній редактор Анна Тимошок. За допомогою техніки стебнівки на матеріалі, який в народі називають «диким льоном», майстринi відтворили тексти восьми (без скорочень!) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Варто зауважити, що твори вишиті мовою оригіналу. Збережено абсолютно всі авторські знаки. Для вишивання тексту був розроблений спеціальний шрифт, ідентичний шрифту «Кобзаря» середини XIX століття. Вісім поетичних творів без скорочень вишили методом стебновка, який дозволяє вільно читати поезії. На кожній сторінці присутній традиційний український орнамент. Тексти «Кобзаря» редактори доповнили вiдповiдними ілюстраціями, якi вишитi хрестиком. Так, відтворено шість малярських творів Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості. Майстринi говорять, що найважче було працювати саме над ілюстраціями, адже перевести картини у схеми для вишивки, підібрати кольори, які б сповна відображали Шевченкову гаму, не так уже й просто. Редакторки погоджуються, що найцікавіше, але разом з тим найскладніше, було створити портрет молодого Тараса, його «Катерину» і маловідому роботу «Визволення Петра Апостола з темниці», що символізує визволення Шевченка з кріпацтва. Книга містить 48 сторінок з дикого льону розміром 36,5 х 26…