Українське фентезі визнано найочікуванішим європейським дитячим фільмом
Новини / 23/10/2018

Презентація проекту українського родинного фентезі «Коло життя», що за підтримки Українського культурного фонду розробляє компанія «Пронто Фільм», стала однією з найяскравіших подій Форуму дитячого кіно, що проходив у рамках Ризького міжнародного кінофестивалю. Про це інформує прес-служба Українського культурного фонду. Всього у Ризі було представлено 13 проектів дитячих фільмів і серіалів з України, Польщі, Чехії, Грузії, Естонії, Латвії. Проекти презентували не лише професійному журі, а й безпосередній аудиторії – дітям. І професійне журі, і дитяча аудиторія визнали «Коло життя» найбільш очікуваним для них проектом. «Для нас дуже важливою була реакція дітей, адже це найбільш чесна і щира думка майбутніх глядачів фільму. І реакція європейської дитячої аудиторії перевершила всі наші сподівання. Діти із захватом вживалися в образи персонажів, закохалися у наш вигаданий світ і вже не можуть дочекатися виходу фільму. Ми отримали ще одне підтвердження, що «Коло життя» – це кіно, що буде цікаве і дітям, і батькам», – ​ розповіла продюсер фільму Катерина Копилова. «Коло життя» – це пригодницьке фентезі для всієї родини, що розповість історію дівчинки, що потрапляє у фантастичний світ між життям і смертю, і з допомогою нових друзів бореться за повернення додому. Член журі пітчингу, директор німецького дитячого кінофестивалю SCHLINGEL Міхаель Харбауер відзначив: «​Журі закохалося у ваш проект….

У Держкіно прокоментували проблеми зростання української кіноіндустрії
Новини / 23/10/2018

Минулої неділі в Києві пройшла значуща для кіноспільноти конференція з проблематики прокату європейського кіно і діяльності кінотеатрів артхаусного типу, ініційована Міжнародною конфедерацією артхаусних кінотеатрів (CICAE – Art Cinema) в партнерстві з асоціацією “Європа Сінема” (Europa Cinemas). Виступаючи на Форумі, керівник Держкіно України Філіп Іллєнко зазначив, що “від того, що українських фільмів стало більше, не стає більше глядачів. На жаль, цього року кожна окрема українська картина зібрала меншу касу, ніж минулого”. Причина в тому, що релізи вітчизняних картин слідують один за іншим, і “у глядача є всього один тиждень на перегляд. Адже сьогодні українське кіно конкурує не з американським, а один з одним, від чого програють усі “, – повідомив глава кіновідомства. Втішно, що в Держкіно усвідомлюють специфічну проблему зростання індустрії і системного підходу до її вирішення. Іллєнко прагматично припустив, що обсяг сьогоднішнього нашого ринку передбачає вихід 22-25 вітчизняних картин (на відміну від нинішніх 40), і кошти держбюджету необхідно спрямувати не на розширення виробництва, а на стимулювання підтримки муніципального кіно, промо картин або на боротьбу з мережевим піратством. Однак, фактично практика української кінополітики свідчить про інше. В аналітичному огляді європейського “EU” “Кіноринок України: динаміка розвитку та загроза “радянізації”!”експерти вважають однією з головних проблем українського кіноринку неефективну політику держрегулювання, “коли на один глядацький…

Для друкованих ЗМІ можуть ввести мовні квоти до повного переходу на українську мову
Новини / 23/10/2018

У проект закону про мову будуть внесені поправки щодо перехідного періоду або впровадження квот на період переходу друкованих ЗМІ на українську мову. Про це голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар заявила під час брифінгу, повідомляє«Укрінформ». «Ми зараз включилися до підготовки поправок до законопроекту про мову  в контексті поетапного переходу на українську мову для друкованих видань… Ми привчили людей читати російською, і контрабанда надзвичайно потужна на сході України, і якщо туди підуть журнали-глянець і газети з Росії, люди будуть купувати цей контрабандний товар, то ми фактично будемо вбивати свого рідного українського виробника. Потрібно привчити читача читати українською, і для цього потрібен певний перехідний період, але при цьому зробити так, щоб галузь мала можливість вижити і щоб ні журналісти, ні верстальники, ні редактори не втратили роботу. Це сьогодні важлива задача, і ми думаємо, в який спосіб її краще зробити. Чи це буде просто період 2-3 роки, коли вони змушені будуть перейти, чи це буде поетапне впровадження: в перший рік – 25% українською, 2 рік – 35%  і так далі», – сказала Сюмар. Вона зазначила, що вноситиме правку щодо мов Європейського Союзу. «Те, що друкується офіційними мовами Європейського Союзу, має бути винятком. Тому що якщо ми інтегруємося до Європи, то маємо…