Львівський форум видавців: топ-5 причин, чому варто відвідати
Новини / 01/09/2017

З 13 по 17 вересня у Львові відбудеться 24-й Форум Видавців, на якому можна буде відвідати понад 1000 культурних та освітніх заходів. Фокусна тема цьогорічного форуму – “Точка творення” 1. Першим прочитати книжкові новинки осені. Не секрет, що саме до Львівського Форуму видавництва із цілої України стараються презентувати нові книги. Вперше у перекладі виходить поезія та проза закордонних авторів, свої нові романи презентують українські автори. Цьогоріч своїх читачів видавців та письменники потішать такими найочікуванішими новинками: Сергій Жадан “Інтернат”; Любко Дереш “Спустошення”; Василь Шкляр “Троща”; Юрій Винничук “Лютеція”; Наталка Сняданко “Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма”; Владислав Івченко “Два пасинки Митрополита”. 2. Поспілкуватися із відомими в світі письменниками, що вперше відвідають Україну. Кожного року Форум Видавців відвідують десятки зіркових гостей. Це поети та прозаїкі, перформери, перекладачі та критики із цілого світу. На 24 Форум Видавців запрошено митців із Великобританії, США, Франції, Литви, Сербії, Словаччини, Білорусії. Серед них Філіп Сендс – професор права в Університетському коледжі Лондона, автор книг “Беззаконний світ” та “Команда катувань”; білоруський поет і перекладач Андрій Хаданович; поет-перформер із США Алісія Гарріс; сценарист із Словаччини Річард Пупала; литовський поет і перекладач Марюс Бурокас; Генрі Марш – відомий лікар із Великобританії, нагороджений Орденом Британської імперії, автор бестселеру “Не зашкодь. Історії про життя,…

“Це перший фільм, в якому українці перемогли”
Новини / 01/09/2017

Прем’єра історичної драми “Червоний” відбулася 24 серпня, в День Незалежності України. 1947 року колишній сотник Української повстанської армії Данило Червоний піднімає повстання в одному з таборів ГУЛАГу, за сюжетом. Режисером картини є Заза Буадзе, автор сценарію — Андрій Кокотюха. У столичному кінотеатрі “Київська Русь” на вечірньому сеансі в день прем’єри заповнені дві третини залу. Більшість глядачів старші за 25 років. Окрім повстанця Данила Червоного, центральною постаттю картини є радянський льотчик із-під Чернігова Віктор Гуров. 1944-го його літак підбили за лінією фронту. За перебування на ворожій території отримав п’ять років таборів. — Гуров був патріотом сталінського режиму. Але не загинув зі своїм літаком, а “мав нахабство” вижити, — каже працівниця кінотеатру Світлана Осташенко, 47 років. Сидить на крайньому місці в першому ряду. — Цікаво було спостерігати, як завдяки бандерівцям він змінював свій погляд на життя, ставлення до батьківщини. Данила Червоного у фільмі зіграв Микола Береза, директор львівського театру імені Леся Курбаса. Роль льотчика Гурова виконав актор дніпровського театру “Віримо” Олег Шульга. — Сильно і страшно показали умови утримання в’язнів. Подібних фільмів раніше не бачила, — говорить 40-річна Наталя Тичковська. На прем’єру прийшла з чоловіком і 15-річним сином. — Читала Олександра Солженіцина про ­ГУЛАГ. Але кіно дає більше емоцій. Атмосфера у фільмі трагічна й водночас…

У Львові демонструватимуть виставку “Якби не війна”
Новини / 01/09/2017

Це фотопроект, який створювали упродовж року волонтери. В експозиції – вісім тематичних блоків. В кожному – від 12 до 25 світлин, зміст яких – кохання, жінки на війні, мирні професії воїнів, героїчні мами з їхніми героїчними синами, соціальний блок, легіонери, невідомі герої та блок з історіями 12-х полеглих. «Це обличчя, історії, пам’ять та мрії Героїв України», – говорять організатори проекту «Якби не війна». Виставка, котру наприкінці 2016-го показали у Києві (в Національному музеї історії України), подорожує містами України – світлини вже бачили у Житомирі, Вінниці, Маріуполі, Чернігові, Полтаві, Сумах, Харкові, Одесі та Херсоні. Тепер проект їде на захід, і перше місце зустрічі – Львів. Якщо точніше – Палац Сапегів, що на вул. Коперника, 40-а, де представлятимуть фото «Якби не війна» і книжку з однойменною назвою. Втілювачі проект просять усіх небайдужих прийти о 1-й годині дня 2 вересня, щоби подивитися, послухати, а головне – відчути історії про те, як війна калічить тіла, але звеличує душі; історії про те, як отримані важкі травми – не привід опускати рук; історії про людей, які, попри все, не втрачають здатності любити і мріяти; про те, що не обов’язково бути військовим, щоби захищати свою землю, а також не обов’язково бути чоловіком, щоби тримати зброю, так само,…