Перші сторінки України: дослідниця про те, звідки почалась наша сучасна література
Новини / 24/04/2017

Дослідниця української літератури Олена Галета каже, що ми й досі говоримо мовою 90-х, але потребуємо тлумачення, щоб її зрозуміти. У лекції «Українська література 90-х» вона розповіла, як нова українська література народжувалась, виборювала право бути незалежною, естетичною і чхати на соціальний контекст. Platfor.ma записала найцікавіше. Найперше питання, що постає, коли ми говоримо про 90-ті як період: що є точкою відліку? Одна з них можна вважати фестиваль «Вивих» 1990-1992 років. Він був не першою публічною подією, коли література вийшла на вулицю, але він вивів у люди зовсім інший тип літератури: ту, що залишала за собою право бути незалежною, а не лише змагатись за незалежність. Проголошення незалежності України 1991 року, звісно, також було кардинальною політичною, соціальною та ідеологічною зміною, яка не могла не вплинути на літературу. Хоча Мирослав Попович  ще у середині 90-х говорив, що незалежність просто впала в руки українській молоді, його ідея викликала спротив у молодшого покоління. Вони згадували про студентське голодування під час «Революції на граніті» 1990-го, учасники якого ідентифікували себе тільки не через спільні ідеали або смисли, а й через спільну ідею. Це був момент усвідомлення своєї суб’єктності, коли ми не є тільки об’єктами історії, а й тими, хто намагається на неї впливати. 1990 рік – не найдавніша точка…

«Книжковий Арсенал» презентує новинки 150 видавництв
Новини / 24/04/2017

Вже традиційний «Книжковий Арсенал» розпочне свою роботу відразу після Євробачення і триватиме з 17 по 21 травня у, власне, «Мистецькому Арсеналі». У програмі — традиційні презентації нових видань, зустрічі з письменниками, візуальні й музичні проекти та виставки, повідомляє «Дзеркало тижня». Цьогоріч «Книжковий Арсенал» анонсує новинки понад 150 видавництв. Кураторська команда проекту запрошує на територію книжкового форуму письменників, критиків, читачів. Організатори зазначають, що фокус-тема цьогорічного «Книжкового Арсеналу» формулюється як «Сміх. Страх. Сила» і об’єднує дискусії про політичний карнавал, чорний гумор та явища, з яких сміється український інтернет. Важливим приводом до означення теми стала 175-та річниця з часу виходу повного видання «Енеїди» Івана Котляревського — яскравого прикладу української сміхової культури. Відтак пропонується поглянути на цей текст через театральну візію (завдяки новій версії вистави «Енеїда» харківського театру-студії «Арабески»), перформативні формати (завдяки мультимедійній лекції-колажу Юрія Андруховича з елементами котляревщини), візуальну складову (завдяки тематичним виставкам ілюстрацій, плакатів, карикатур тощо), гастрономічний акцент (усі дні фестивалю для відвідувачів діятиме вишукана ресторація «Еней» зі спеціально розробленим меню) тощо. Фестиваль презентує розширену міжнародну програму, в якій запланована участь понад 50 відомих письменників, літературних діячів та митців зі США, Канади, Великої Британії, Японії, Швейцарії, Норвегії, Швеції, Німеччини, Франції, Польщі, Латвії, Чехії, Грузії, Бельгії, Румунії та інших країн. У 2017 р. «Книжковий Арсенал» також започатковує традицію запрошення до…

Український мультфільм уперше представлять на головному світовому анімаційному фестивалі
Новини / 24/04/2017

Анімаційний серіал «Мама поспішає додому» було відібрано для участі в одній із найважливіших світових анімаційних подій – Mifa Pitches, яка відбудеться в рамках Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів у Ансі, Франція, в середині червня. Завдяки цьому заходу найкращі анімаційні проекти у першій стадії розвитку стають відомими на міжнародній арені та знаходять можливості для співпраці. Мама поспішає додому. Тизер Участь у пітчингу Mifa – це визнання великого потенціалу мультфільму, оригінальності його ідеї та високого художнього рівня. Серіал «Мама поспішає додому», над яким працює анімаційна студія Glowberry, що входить до FILM.UA Group, подолав високу конкуренцію – його відібрали разом із трьома десятками інших мультфільмів із 343 проектів зі всього світу. Він також став першим в історії українським учасником пітчингу. Міжнародний фестиваль в Ансі існує понад півстоліття. За цей час він став культовою подією у світі анімації. Володіння ґран-прі фестивалю, «Кришталем Ансі», за значущістю прирівнюється до отримання «Оскара». Mifa Pitches є важливою частиною фестивалю, об’єднуючи партнерів з фінансування, дистрибуції та спільного виробництва анімаційних проектів з усього світу. Продюсери проекту «Мама поспішає додому» матимуть змогу познайомитися з потенційними партнерами та налагодити міжнародне співробітництво. Трохи раніше мультсеріал був відібраний для участі в бізнес-форумі Animation Production Day, який проходитиме в рамках фестивалю анімаційного кіно в Штутгарті у…

Міністерство культури відмовилось захищати органну залу в Дніпрі
Новини / 24/04/2017

Міністерство культури України відмовилося підтримувати громаду Дніпра в боротьбі за Будинок органної та камерної музики. Про це повідомив громадський активіст Олександр Дзюба в групі «Повернемо органний зал у власність дніпрян» у соціальній мережі «Facebook». Він опублікував відповідь на лист, який він раніше відправляв до Міністерства культури України. «Мінкультури – цей заклад не спромігся придумати навіть гнівного листа підтримки з питання захисту від знищення обласного органного залу – через 3 місяці (тобто з порушенням всіх можливих термінів розгляду моєї заяви) воно надіслало тільки папірець, що питання збереження (культури) поза рамками компетенції Мінкультури і його міністра, – коментує відповідь чиновників Олександр Дзюба. Тобто українське «Мінкультури» в стані тільки міркувати про генетичну повноцінність або неповноцінність громадян країни. Чи потрібна тоді ця установа взагалі? Наскільки я пам’ятаю, в США такого закладу як «Мінкультури» немає взагалі, там «Hollywood» якось самостійно існує і розвивається », – обурився активіст. Нагадаємо, 6 років тому Юрій Вілкул, перебуваючи на посаді голови облради, видав від імені Дніпропетровської обласної ради довіреність на ім’я якогось Смирного Олександра. Останній фактично отримав нічим не обмежене право розпоряджатися комунальною власністю жителів Дніпропетровщини. На підставі цієї довіреності органний зал був подарований Московському патріархату. 18 квітня Кіровський районний суд Дніпра відмовив активісту Олександру Гумірову в задоволенні його…

Несвяткові роздуми до дня народження Національного музею Тараса Шевченка
Новини / 24/04/2017

24 квітня 1949 року в Києві, на бульварі Шевченка,12, була вперше відкрита нова експозиція, присвячена життю і творчості Тараса Шевченка. Цьому передувало створення в 1933 р. у Харкові, при Інституті Тараса Шевченка, галереї картин митця. До галереї, яка почала діяти з 1934 р., Інститутом було передано 107 оригінальних художніх робіт Т.Г. Шевченка. 1940 р. в Києві був організований Центральний державний музей Т.Г. Шевченка, куди передано всі матеріали, пов’язані з його життям і творчістю. Експозицію, що складалася з понад 10 тисяч експонатів, відкрито у квітні 1941 р. в Маріїнському палаці. Під час війни більшість експонатів було евакуйовано до Новосибірська, звідки вони повернулися 1944 р., а за п’ять років Музей, як ми вже говорили, оселився у розкішному, одухотвореному місці –  колишній садибі меценатів Терещенків. 31 березня 2001 р. указом Президента Л. Кучми Державному музею Тараса Шевченка було надано статус Національного. Донині в Національному музеї  Тараса  Шевченка зберігалися оригінали художніх робіт Т.Г.Шевченка, рукописи його поезій, першодруки творів із Кобзаревими автографами, унікальні світлини та документи, а також практично всі видання творів Т.Шевченка та публікацій про нього. Крім того — художні полотна  І.Сошенка, М.Самокиша, К.Брюллова, І.Рєпіна, О.Сластіона; скульптури  П.Клодта, І.Кавалерідзе, М.Лисенка, інших відомих митців, присвячені Т.Шевченку та часові, коли він жив і творив. Однак – чому «донині зберігалися»? Хіба в тому, що вони зберігаються та експонуються в музеї й…

Сашко Лірник: Чому за мої податки утримують тих, хто підтримує агресора і сепаратизм?
Новини / 24/04/2017

В одному з інтерв’ю громадський діяч Антін Мухарський заявив, що Донбас є гангреною України, тому, запевнив він, цю територію слід просто відсікти. Чи справді Схід є цілковито «ватним» і які шляхи має влада для вирішення цієї проблеми – аналізував в інтерв’ю Обозревателю відомий дитячий письменник Олександр Власюк, відомий під псевдонімом «Сашко Лірник». «Знаєте, мені такі думки теж приходили в голову (про ідею Мухарського – ред.). Водночас я там часто буваю і розумію, що не весь Донбас є гангреною України. Велика частина там «ватного» населення – так, але ж не вся. Тут дуже складно розділити. Тим більше, що військовим шляхом його нереально звільнити прямо зараз – фізично Росія не дасть можливості, адже вона зацікавлена у збереженні такого гнійника…», – підкреслив Лірник. «У цьому питанні я є прихильником етнічного переселення. Справа в тому, що щодня на окупованій території здійснюється виховання людей, дітей і їхня психологічна обробка. Їх треба рятувати від впливу «русскава міра» і пропаганди. І ті люди, які відчувають себе українцями, надзвичайно страждають там морально. А найгірше в цьому те, що діти виховуються в антиукраїнському дусі. Новітні яничари виховуються нашим ворогом», – наголосив письменник. Саме тому, стверджує він, переселення – єдина розумна альтернатива. «Не можемо визволити – то треба рятувати. Це…

У Вінниці відкрилася виставка стародавніх коштовностей – від Трипілля до Нової доби
Новини / 24/04/2017

Унікальну колекцію дорогоцінних ювелірних прикрас, предметів торевтики, парадної зброї та скарбів презентували цими днями у малій виставковій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. На виставці «Коштовні сторінки історії Поділля» музейники представили найдавніші обереги з глини та міді часів Трипільської культури, перші в Україні золоті ювелірні вироби доби бронзи (XV–Х ст. до н. е.) та неперевершені прикраси з колекції сарматського золота. Серед них чільне місце посідають дорогоцінності, знайдені у похованні сарматського можновладця, який, на думку вчених, є відомим в історії сарматським «царем» Інесмеєм. «Це змішана виставка, яка презентує коштовності різних періодів, починаючи від Трипілля і завершуючи Новою добою, тобто початком ХХ століття. На ній представлені експонати, які зберігаються у музейних фондах, деякі з них презентуються вперше, – розповідає науковий співробітник відділу археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Олександр Фіщук. – Наприклад, серед експонатів, які демонструють трипільську культуру, є мідна сокира. За всі роки дослідження Трипілля не було виявлено жодного подібного артефакту. Тобто ця річ унікальна і вона є, певною мірою, культовою. Трипільську сокирку ми представляє вперше і побачити її можна тільки у нашому музеї. Окрім цього презентовані монети і прикраси, які були передані у фонди музею меценатами. Хоча більшість експонатів потрапили до музею завдяки археологічним розкопкам, які проводилися в різні роки на території…