Чому українці не підтримують поширення української мови в Інтернеті
Новини / 10/07/2016

На ґрунті подій Майдану була активно порушена мовна тема в Україні. На основі того, що нібито «російська мова під загрозою» і почалися події в Криму, на Донбасі… Однак, якщо розібратися, то виявляється, що все навпаки – українська мова в рідній країні має дуже невелике поширення. Візьмемо, для прикладу, популярний відеосервіс YouTube, яким кожного дня користуються мільйони громадян України. Пройшовшись по ньому ми виявимо, що окрім україномовного інтерфейсу, який присутній на відеосервісі, більше української мови побачити чи почути практично неможливо. Пошукавши так звані списки на кшталт «топ українських ютуберів», ми виявимо, що в цих «топах», та і ще сотні наступних позицій – виключно російськомовні канали. Натрапили ми на відеоканал Let’s Play українською (https://goo.gl/xgg4oy), який, якщо прослідкувати за активністю, почав свою діяльність досить нещодавно та стрімко розвивається. Однак, його може спіткати така ж доля, оскільки попиту на україномовне і далі немає. Чому ми підтримуємо російськомовні відеоканали і нас не цікавлять україномовні? Невже так звана «мовна революція» ще не дійшла до цього напрямку. Якщо хтось наполягає на тому, що «ми звикли», «там краще», «там якісніше» і т.д., то так і будемо стояти на місці, оскільки поодинокі «активісти», як канал Let’s Play українською (https://goo.gl/xgg4oy), які все ж вирішили підняти цей напрямок, побачивши, що всіх…

В Одеському художньому музеї відкрилася виставка відреставрованих творів мистецтва
Новини / 10/07/2016

Виставка «В лабіринтах часу» зібрала 24 іконописних та 29 живописних творів, відреставрованих одеськими, львівськими та київськими художниками‑реставраторами. Частину робіт відновили у середині 1970-х років, натомість ще кілька творів реставрували лише минулого року. Серед них – картина Миколи Пимоненка «Побачення», яку відновили в Одесі. На виставці представлені роботи Івана Айвазовського, Олексія Боголюбова, Володимира Баранова-Росіне, Костянтина Трутовського, а також одеських художників Миколи Кузнєцова, Петра Нілуса та Тита Дворнікова. Більшість картин написана у ХІХ столітті. Натомість найбільш ранній експонат виставки – ікона «Святці на вересень місяць». Вона датується кінцем ХVII – початком ХVIII століття. Виставка працюватиме до 4 вересня. «У цій експозиції немає класичної тематичної єдності. Тут зібрані особистості художників абсолютно різних часів, епох і стилів. У цій колосальній різноманітності їх об’єднує час. Час згасання. Він змушує твори старіти й розкладатися. Тому все, що вдалося вирвати з надзвичайно потужного потоку часу, складається у таку картинку», – зазначив директор Одеського художнього музею Віталій АБРАМОВ. Більшість експонатів супроводжується анотаціями, із зазначенням часу та місця реставрації. Також подаються зображення творів до та під час реставрації. «Багато років реставратори порушують питання, що у музеї повинне бути посилання на те, що робота на виставці відреставрована. Тому що сама робота про себе нічого не може сказати. І лише в…